Малі́ Зо́ндські острови́ (, ) — група островів у складі Малайського архіпелагу. Разом з Великими Зондськими островами утворюють Зондський архіпелаг.

Малі Зондські острови складаються з шести великих і численних дрібних островів, що лежать на схід від Яви. Їхня загальна площа становить 87 тис. км², населення — 12 мільйонів мешканців. Найбільшими островами є (з заходу на схід) Балі, Ломбок, Сумбава, Флорес і Тимор. На південь від Флорес лежить острів Сумба.

Адміністративний поділ На східній частині Тимору існує незалежна держава Східний Тимор. Малі Зондські острови становлять адміністративний регіон Індонезії — Малі Зондські острови (Нуса-Тенггара), що індонезійською буквально означає «південно-східні острови». Регіон розділений на провінції: Балі, Західні Малі Зондські острови та Східні Малі Зондські острови.

Геологія. Рельєф Острови є частиною Зондської вулканічної дуги, утвореної субдукцією вздовж Яванського жолоба.

Геологічно Малі Зондські острови складаються з двох різних геологічних частинAudley-Charles, M.G. (1987) «Dispersal of Gondwanaland: relevance to evolution of the Angiosperms» In: Whitmore, T.C. (ed.) (1987) Biogeographical Evolution of the Malay Archipelago Oxford Monographs on Biogeography 4, Clarendon Press, Oxford, pp. 5-25, ISBN 0-19-854185-6. Острови півночі архіпелагу: Балі, Ломбок, Суммбава, Флорес і Ветар — вулканічного походження. Вони утворились протягом пліоцену, приблизно 15 мільйонів років тому, внаслідок зіткнення Австралійської і Євразійської плит. Острови на півдні архіпелагу: Сумба, Тимор і Бабар, не є вулканічними і є частиною Австралійської плитиVeevers, J.J. (1991) «Phanerozoic Australia in the changing configuration of ProtoPangea through Gondwanaland and Pangea to the present dispersed continents» Australian Systematic Botany 4: pp. 1-11. Геологія та екологія півночі архіпелагу аналогічна південним Молуккським островам, які є продовженням острівної дуги на схід.

На островах існують родовища нафти й поклади заліза, марганцю та міді.

Найвищою точкою архіпелагу є гора Ринджані на острові Ломбок, висота якої становить 3726 м.

Рослинний і тваринний світ Між Балі та Ломбоком пролягає лінія Воллеса, яка являє собою біологічну межу між Азією й Австралією. Острів Комод відомий своїми комодоськими варанами, найбільшими лускатими на Землі. На острові Флорес було виявлено викопні рештки виду людей невеликого зросту, яких названо «флоресською людиною».

Фізико-географічне районування Географічне положення архіпелагу визначає його виняткове ландшафтне різноманіття: тут поєднуються високі гірські масиви вулканічного походження, рівнини, посушливі савани та тропічні ліси. За фізико-географічним районуванням світу Малі Зондські острови належать до однойменної Малозондської острівної області Малайської острівної фізико-географічної країни. З огляду на природні умови та ландшафтну структуру острівної території, Малі Зондські острови можна поділити на 3 фізико-географічні райони: Західний район (Балі, Ломбок, Сумбава, Флорес); Центральний район (Сумба, острови Саву та інші острови); Східний район (Тимор, Алор та прилеглі острови).

Сільське господарство З сільськогосподарської продукції на островах особливо добре зростають рис і кава.

Примітки

Література

Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467 Барановська О. В. Фізична географія материків та океанів : Навч. посібник у 2 ч. — Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2018. — Ч. 2. Північна Америка та Євразія. — 378 с. — ISBN 978-617-527-106-3 Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Природа мира. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. — ISBN 978-966-06-0504-4 Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003 — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2018. — Т. 1. Азія. — 416 с. — ISBN 978-966-439-989-1 </div>