Покемо́н (, ) — японська медіафраншиза, що охоплює відеоігри, аніме, , , колекційну карткову гру та інші супутні медіа. Дія франшизи відбувається у єдиному всесвіті, в якому люди співіснують з істотами, відомими як , різноманітними видами, наділеними особливими здібностями. Основна цільова аудиторія франшизи — діти віком від 5 до 12 років «ポケモンの主要顧客層は 5～12 歳の少年少女である。» [Основна аудиторія Pokémon — хлопчики та дівчатка віком від 5 до 12 років.], утім франшиза приваблює людей будь-якого віку.

Франшиза виникла як рольова гра у двох версіях, розроблена компанією Game Freak на основі оригінальної концепції її засновника Сатоші Тадзірі. Ці ігри, випущені на Game Boy 27 лютого 1996 року, стали сплячими хітами, за якими послідували серії манґи, карткова гра, а також аніме-серіали та повнометражні фільми. З 1998 по 2000 рік був експортований в решту світу, створивши безпрецедентне глобальне явище, що отримало назву «покеманія». До 2002 року мода на покемонів закінчилася, після чого вони стали невіддільною частиною масової культури, з новими продуктами, що випускаються і донині. Влітку 2016 року франшиза отримала друге дихання з виходом Pokémon Go, гри з доповненою реальністю, розробленої компанією . Відтоді вважається найприбутковішою медіафраншизою у світі та однією з найбільш продаваних франшиз відеоігор.

«Покемон» має незвичну структуру власності «こうした合議制に近いシステムは、実は有名キャラクターではそれほど一般的なシステムではありません。(...) いま、世界的キャラクターの中で、原作権が1大、もしくは1社に集約されていないキャラクタ—は、ポケモンただ一つでしょう。» [«Така система, схожа на раду, насправді не так часто зустрічається серед відомої ІВ. (…) Покемон, мабуть, єдина франшиза у сучасному світі, чиї оригінальні права не зосереджені в руках одного великого правовласника або однієї компанії.»]. На відміну від більшості об'єктів інтелектуальної власності, що належать одній компанії, володіють одразу три: Nintendo, Game Freak і . Game Freak розробляє основні рольові ігри серії, які видаються Nintendo ексклюзивно для своїх консолей, тоді як Creatures управляє картковою грою та супутніми товарами, час від часу розробляючи ігри спін-оффи. Три компанії заснували The Pokémon Company (TPC) у 1998 році для менеджменту бренду в Азії. Співвласником аніме-серіалу та фільмів про покемонів є Shogakukan. З 2009 року The Pokémon Company International (TPCi), дочірня компанія TPC, управляє франшизою в усіх регіонах за межами Азії.

Назва Оригінальна повна назва франшизи — (, ) — «Кишенькові монстри», яку з моменту релізу зазвичай скорочують до (). Коли франшиза вийшла на міжнародний ринок, використовувалася коротка форма назви, з акутом (´) над для полегшення вимови. Як японське слово, що складається з англійських запозичень, слово «» є прикладом васей-ейґо. «Покемон» є назвою франшизи так і назвою для істот, що населяють її вигаданий світ.

Загальна концепція

Дія франшизи відбувається у світі, в якому люди співіснують з істотами, відомими як покемони. Pokémon Red та Blue налічує 151 вид покемонів, а в наступних іграх додаються нові. Станом на січень 2024 року було представлено . Більшість покемонів натхненні реальними тваринами або міфічними істотами, заснованими на реальному фольклорі. Наприклад, Пікачу — жовтий мишоподібний вид з хвостами у формі блискавки, що можуть генерувати електрику.

Персонаж гравця бере на себе роль тренера покемонів. Тренер має три основні цілі: подорожувати й досліджувати світ покемонів; шукати та ловити покемонів, щоб поповнювати свій покедекс; і тренувати команду із шести покемонів та з їхньою допомогою брати участь у битвах покемонів. Більшість покемонів можна зловити за допомогою сферичних пристроїв, відомих як покеболи. Коли покемон-суперник достатньо ослаблений, тренер кидає в нього покебол, що трансформує покемона в згусток енергії після чого той потрапляє усередину пристрою. Після успішного упіймання покемон приручається і контролюється безпосередньо тренером. Якщо покебол кинути ще раз, покемон рематеріалізується у свій початковий стан. Покемони тренера можуть вступати в битви з іншими покемонами, в тому числі з дикими або тими, що належать іншим тренерам. Оскільки франшиза орієнтована на дітей, ці битви ніколи не подаються відверто жорстокими або кровавими. Покемони ніколи не вмирають в бою — у разі поразки вони втрачають свідомість, після чого можуть бути вилікувані в Центрі покемонів.

Коли покемон перемагає в битві, він отримує очки досвіду. Після отримання певної кількості очок покемон підвищує свій рівень, і його характеристики покращуються. Зі зростанням рівня, покемон вивчає нові атаки та оборонні прийоми, які можна використовувати в бою. Крім того, багато видів можуть зазнавати спонтанних метаморфоз, які називаються еволюцією покемонів, і перетворюватися на сильніші форми. Більшість покемонів еволюціонують починаючи з певного рівня, тоді як інші еволюціонують інакшими способами, наприклад, під впливом певного предмета або обміну з іншим тренером.

Історія створення Ідея «кишенькових монстрів» належить японському геймдизайнеру Сатосі Тадзірі. В його уяві ідеалом відеогри була та, яка поєднувала у собі аркадний і рольовий жанри, а принцип колекціонування б займав головне місце. З дитинства, колекціонуючи комах, він мріяв, щоб всі гравці теж могли відчути такі ж емоції. В кінці 1980-х років компанія Nintendo випустила кишенькову гральну консоль Game Boy, однією із можливостей якої була здатність з'єднувати дві консолі кабелем і передавати між ними інформацію, і таким чином даючи змогу грати удвох. За легендою, випадково побачивши, як жук заповз на з'єднувальний кабель, Сатосі придумав відеогру, в якій потрібно було б ловити вигаданих істот, вирощувати їх і обмінюватися ними з друзями, щоб зібрати повну колекцію. Ідея використовувати з'єднувальний кабель для обміну ігровими елементами була новою для ігрової індустрії, тому що з'єднувальні дроти для Game Boy досі використовувалися тільки для спільної гри. Пізніше народилася ідея битв між істотами. Попри те, що покемони боролися, вони ніколи не гинули в бою: так Тадзірі не хотів «безглуздого насильства» у своїх іграх. Крім того, великий вплив справила гра Makai Toushi Sa • Ga (The Final Fantasy Legend в західному випуску). Як інші джерела натхнення Тадзірі називав враження від аніме-серіалів, які він дивився в юності, і різні спогади зі свого дитинства.

Спочатку проєкт називався Capsule Monsters (буквально «капсульні монстри»), але через проблеми з реєстрацією торгової марки проєкт перейменували спочатку в Capumon, потім в Kapumon, поки він не став Pocket Monsters. Тадзірі думав, що Nintendo не захоче прийняти його гру, оскільки спочатку керівництву компанії його ідея була не дуже зрозуміла. Фірма-розробник Game Freak тоді саме відчувала фінансову кризу, Тадзірі навіть був змушений не платити зарплатню своїм працівникам, а сам жив на кошти батька. Процес розробки йшов дуже важко і постійно супроводжувався сварками між розробниками. Але тут йому несподівано надійшла допомога: Сігеру Міямото, кумир Тадзірі в дитинстві, виділив гроші на фінансування Game Freak. Почувши про ідею обміну монстрами, Міямото запропонував Тадзірі випустити гру у двох версіях: він припускав, що це розвине ідею обміну покемонами. Попри побоювання розробників, у гри був величезний успіх, чого ні сам Тадзірі, ні Nintendo зовсім не очікували через падіння популярності Game Boy.

Гра вийшла у двох версіях: Pocket Monsters Red і Pocket Monsters Green, в яких разом було 150 різноманітних видів покемонів. Проте, щоб збільшити інтерес до ігор, розробники таємно від Nintendo помістили в гру секретного 151-го покемона — М'ю: Тадзірі сподівався, що це «створить безліч чуток і загадок навколо гри». М'ю можна було зловити, тільки принісши в офіс Game Freak картридж зі збереженою грою, де у гравця в каталозі, званому покедексом, були відзначені всі 150 покемонів, потім в збережену гру завантажували М'ю. Але знайшовся інший спосіб зловити М'ю: у 2003 році в грі був знайдений баг, що дозволяє зловити будь-якого покемона, в тому числі й М'ю, самотужки.

Відеоігри

Дві перші гри серії, Pocket Monsters Red та Green, були вперше випущені в Японії 27 лютого 1996 року, а Заході — 1998 року під назвами Pokémon Red і Blue. Відеоігри про покемонів випускаються в найрізноманітніших жанрах. Рольові ігри (RPG), розроблені Game Freak, вважаються основною серією франшизи. Також існують різні спін-офф ігри, такі як Pokémon Mystery Dungeon, серія ігор роуґ-лайк, Pokémon Ranger, серія рольових бойовиків, і Detective Pikachu (2018), пригодницька гра. Ігри , зокрема основні рольові ігри, прийнято класифікувати за поколіннями. Наприклад, Дзюн'їті Масуда назвав Diamond and Pearl (2006) 4-м поколінням, а X and Y (2013) — 6-м. З кожним поколінням збільшується кількість наявних видів покемонів, світ розширюється новими регіонами, з'являються нововведення в ігровому процесі. Кожне покоління починається з виходу гри на портативну систему у двох версіях, наприклад, Red і Blue, або Scarlet і Violet. Ремейки ігор зазвичай виходять приблизно через десять років після виходу оригінальних версій для найновішої на той час консолі.

До 2011 року ігри про покемонів виходили виключно на консолях Nintendo. З появою смартфонів у 2010-х роках The Pokémon Company також почала розробляти, публікувати та ліцензувати ігри про покемонів для мобільного ринку, зокрема Pokémon Go (2016), гру з доповненою реальністю, розроблену компанією Niantic, яка породила світову модну тенденцію влітку 2016 року.

За даними офіційного сайту The Pokémon Company, станом на березень 2024 року по всьому світу було продано понад 480 мільйонів ігрових юнітів .

Колекційна карткова гра

Карткова гра Pokémon Trading Card Game (PTCG) була однією з перших колекційних карткових ігор в Японії. Вона була натхненна грою Magic: The Gathering «香山は続けて岩崎に、米国 WOC 社製「マジック・ザ・ギャザリング」というトレーディングカードゲームが米国で大人気であること、石原たちが開発した「ポケットモンスター カードゲーム」は「マジック・ザ・ギャザリング」をヒントにしているが、純国産のオリジナルトレーディングカードゲームであることを教えた。そして今の所、声をかけた、幾つかの大手卸問屋から取り組みを拒否されていることも岩崎に伝えた。» [«Далі Каяма розповів Івасакі, що карткова гра під назвою «Magic the Gathering» від WOC [Wizards of the Coast] була дуже популярною в Сполучених Штатах, і що «Pokémon Card Game», розроблена Ісіхарою та його колегами, була натхненна «Magic the Gathering». Однак це була цілком оригінальна японська карткова гра. Він також поділився з Івасакі, що поки що кілька великих оптовиків, до яких він звертався, відхилили проєкт.»]. Вона була вперше видана в Японії видавництвом Media Factory у 1996 році. У грі використовують колоду з 60 карт, що містить базових та еволюціонованих покемонів, карти енергії та карти тренерів, які допомагають їм вибити покемонів суперника, отримати призові карти та виграти гру. Карти класифікуються за рівнями своєї рідкісності, від звичайних до рідкісних з голографічної фольги. Рідкісні картки, зокрема обмежені видання, ексклюзивні та старі картки, високо цінуються серед колекціонерів через їхній дефіцит. За даними офіційного сайту The Pokémon Company, станом на березень 2024 року було випущено 64,8 мільярда карток.

Pokémon TCG була предметом як офіційно санкціонованих, так і неофіційних турнірів. Офіційні турніри наразі проводяться під наглядом Play! Pokémon, підрозділом The Pokémon Company, й на місцевому, національному та міжнародному рівнях компанією Gopu. Крім того, вийшли численні відеоігрові адаптації Pokémon TCG, серед яких Pokémon Trading Card Game (для Game Boy Color), серія Pokémon: Play It! (для ПК), Pokémon TCG Online (ПК). Після закриття TCG Online у 2023 році її замінили Pokémon TCG Live (ПК) та Pokémon TCG Pocket (мобільна гра) у 2024 році.

Манґа