Васи́ль Харлампі́йович Фе́дченко (4 квітня 1907, Новий Буг — 24 червня 1979, Ворошиловград) — український радянський скульптор і педагог; член Спілки радянських художників України.
Біографія Народився року в місті Новому Бузі (нині Миколаївська область, Україна). Протягом 1926—1928 років навчався в Миргородському художньо-керамічному технікумі (викладач Федір Балавенський); протягом 1928—1932 років — у Київському художньому інституті (викладачі Бернард Кратко, Макс Гельман і Іван Севера).
Працював викладачем у Ворошиловградському художньому училищі. Серед його учнів Микола Бунін, Олексій Лакатош, Ілля Овчаренко. Член КПРС з 1962 року.
Проживав у Ворошиловграді (нині Луганськ), у будинку на вулиці Демехіна № 27, квартира № 65. Помер у Ворошиловграді 24 червня 1979 року.
Творчість Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт: скульптура «В школу» (1947, бронза); «Молодогвардійці» (1951, у співпраці з Василем Агібаловим і Віктором Мухіним; Національний художній музей УкраїниКиївський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінки 68—69.); «Прокляття війні» (1957, цемент); портрет Героя Радянського Союзу льотчика М. Писаревського (1961); «Катерина» (1964); «Сергій Тюленін» (1964, штучний камінь); «Володимир Ленін» (1966); «Комсомоліє, на коня!» (1967, залізобетон) «Портрет лікаря» (1968, бетон); «Чайка» (1969); портрет мологвардійця Івана Земнухова (1970, металізований бетон); пам'ятники
Володимиру Леніну у Красному Лучі (1944, бронза; у співпраці); радянським воїнам на братських могилах у Кадіївці (1946, бетон) та Ворошиловграді (1947); Молодогвардійцям у Краснодоні (1954, бронза, граніт; у співпраці з Віктором Мухіним та Василем Агібаловим, архітектор Олександр Сидоренко); Володимиру Леніну у Ворошиловграді (1958, у співпраці з Віктором Мухіним, Василем Агібаловим та Іваном Чумаком); Героям — визволителям Ржева (1963, у співпраці з Віктором Мухіним та Іваном Чумаком, архітектори Т. Шульгіна, О. Усачов); «Україна — визволителям» у смт Міловому (1972, у співпраці зі скульпторами Віктором Мухіним, Іллею Овчаренком, Іваном Чумаком, архітекторами Анатолієм Єгоровим, Георгієм Головченком, Іваном Міньком). Брав участь у всеукраїнських виставках з 1931 року, всесоюзних з 1951 року, зарубіжних з 1953 року.
Відзнаки Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1956 року; Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (1973; за монумент «Україна — визволителям»).
Примітки
Література ; Федченко Василь Харлампійович // ; Федченко Василь Харлампійович // ; Федченко Василь Харлампійович // ; ; Федченко Василь Харлампійович // ; Федченко Василь Харлампійович // ; Федченко Василь Харлампійович //