Трипаносо́ма (Trypanosoma) — рід паразитичних найпростіших класу кінетопластид. Розміри від 12 до 100 мкм. Паразити крові та тканин хребетних, часто спричинюють тяжкі захворювання — трипаносомози, серед яких найнебезпечнішими є сонна хвороба людини й хвороба Шагаса рогатої худоби, а також хвороби Нагана (збудник — Trypanosoma brucei), СурраХвороба коней, великої рогатої худоби, верблюдів, собак та слонів, яку спричиняє Trypanosoma evansi.Сурра у Великій радянській енциклопедії , Су-ауруХвороба верблюдів, коней, віслюків та собак, яку спричиняє Trypanosoma ninaekohlyakimovae. Назва Су-ауру походить від — «хвороба від води».Су-ауру у Великій радянській енциклопедії.

Окремі види T. ambystomae, паразитує на земноводних T. antiquus, викопний, міоцен T. avium, вражає птахів та мошок T. bennetti, вражає птахів та мошок T. boissoni, паразитує у хрящових рибах T. brucei, об'єднав деякі колишні види, що дало початок наступним підвидам: T. brucei brucei (раніше T. brucei), викликає нагану у великої рогатої худоби. T. brucei equiperdum, що викликає дорин (покривна хвороба, конячий сифіліс) у коней та інших непарнокопитних, поширюється через коїтус. Виник окремо від T. b. evansi у Східній Африці. T. brucei evansi, викликає одну з форм захворювання сурра у деяких тварин, включаючи верблюдів Article Number 21. p.2 (один випадок зараження людини в 2005 році в Індії був успішно вилікуваний сураміном.). З'явився у двох незалежних випадках у Західній Африці. T. brucei gambiense та T. brucei rhodesiense, обидва з яких викликають сонну хворобу у людей. T. cruzi, викликає хворобу Шагаса у людей Trypanosoma culicavium, вражає птахів та комарів T. congolense, викликає нагану у жуйних тварин, коней та широкого кола диких тварин. T. equinum, у південноамериканських коней, передається через ґедзів T. everetti, у птахів T. hosei, у земноводних T. irwini, у коал T. lewisi, у щурів T. melophagium, у овець, передається через Melophagus ovinus T. parroti, у земноводних T. percae, в окуня T. phedinae T. rangeli T. rotatorium, у земноводних T. rugosae, у земноводних T. sergenti, у земноводних T. simiae, викликає нагану у свиней. Його основними резервуарами є бородавочники та чагарникові свині T. sinipercae, у риб T. suis, викликає іншу форму сурри у свиней T. theileri, велика трипаносома, що вражає жуйних тварин і передається різними переносниками, включаючи ґедзівта комарів. T. thomasbancrofti, пташина трипаносома з переносником комара півдродини куліцин T. triglae, у морських кісткових риб T. tungarae, у жаб T. vivax, викликає хворобу нагана у худоби, переважно у Західній Африці, хоча поширився й на Південну Америку

Будова Клітини видовжені та звужені на кінцях. Розміри від 12 до 100 мкм. Посередині тіла розташоване ядро, а на задньому кінці — блефаробласт і базальне тільце, від якого починається джгутик. Між пелікулою та джгутиком є перетинка, так звана ундулююча мембрана, за допомогою якої трипаносома здатна рухатись у в'язкій крові, лімфі та спинномозковій рідині. Біля джгутика в клітині розташована органела мітохондріальної природи — кінетопласт, дуже багата ДНК. Розмножуються трипаносоми поздовжнім діленням, статевий процес відсутній. У циклі розвитку характерна зміна кількох морфологічних стадій:

Трипомастигота має видовжену форму, довгий джгутик, ундулюючу мембрану, здатна рухатись — паразит хребетних хазяїв, становить для них інвазивну стадію Епімастигота схожа на трипомастиготу, але джгутик короткий, ундулююча мембрана виражена погано, існує тільки в організмі переносника, здатна перетворюватись на трипомастиготу Амастигота нерухома, ундулююча мембрана та джгутик відсутні, паразитує в організмі хребетних, внутришньоклітинний паразит, здатна перетворюватись на трипомастиготу Метациклічна форма

Особливості життєдіяльності Трипаносоми здатні уникати імунологічних реакцій організму хазяїна завдяки генетично запрограмованому механізму зміни властивостей клітинної стінки. У відповідь на дію антитіл хазяїна такі зміни можуть повторюватись багаторазово, що зумовлює рецидиви хвороби. Переносниками трипаносом є кровосисні комахи: двокрилі — муха цеце —, та напівжорсткокрилі — клопи. Перенесення інфекції може відбуватись механічно на ротових органах комахи, крім того збудник може розмножуватись в тілі комахи мігруючи, після цього в слинні залози.

Патогенез

Потрапивши в організм хребетних трипаносоми перші 9 — 10 діб розмножуються під шкірою, потім переносяться до лімфатичної системи, з якої потрапляють у кров, яка в свою чергу, розносить їх у всі тканини та органи. Переважно накопичуються у спинному та головному мозку. При цьому збудники руйнують тканини й клітини органів й отруюють організм своїми токсинами. Відбувається ураження клубочкового апарату нирок, у серці — крововиливи та некрози, у селезінці та печінці — дистрофічні зміни. Виявляються за допомогою світлової мікроскопії в мазках крові.

Примітки

Джерела

Посилання

Трипаносоми