Йо́сиф Фо́лис (26 жовтня 1862, Новий Кропивник — 9 жовтня 1917, Відень) — український громадський і політичний діяч, греко-католицький священник.

Біографія Народився 28 жовтня 1862 року у селі Новий Кропивник Дрогобицького повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія.

Батько — Михайло Фолис († 1907), греко-католицький священник у с. Старий Кропивник, син Тимофія Фолиса, коваля з с. Бунова у Перемиському повіті (тепер Яворівський район Львівської обл.) та Терези Шиманської.

Мати — Олена Фолис, донька Івана Ганкевича, греко-католицького священника в с. Братковичі Перемиського повіту (тепер Львівський район Львівської області) та Рейх Олени.

Є вагомі підстави вважати, що дружина Йосифа Марія з Курбасів (1869—1893) була родичкою Леся Курбаса.

Родина Фолисів пов'язана сімейними зв'язками із знатними у Галичині родинами, зокрема Ганкевичів, Курбасів, Подолинських, Людкевичів, Онишкевичів, П'ясецьких, Мельників, Рудницьких, Лінинських, Турянських, Білинських. Братом Йосифа був Євген Фолис (1876—1947) — оберстлейтенант Цісарсько-королівського гусарського полку № 10, визначний спортсмен (кінний спорт) Австрії, який у 1908 та 1912 роках встановлював світові рекорди в Чемпіонаті світу, його племінницею була Олена Лотоцька (1894—1975) — багатолітня очільниця Союзу Українок Америки.

1892 року у подружжя Фолисів народився син Михайло — у майбутньому січовий стрілець, розстріляний польською владою у 1919 року на Цитаделі у Львові.

З 1894 року о. Й. Фолис призначений парохом села Скнилова під Львовом. Скнилів став тією парохією, на якій о. Фолис закріпився до кінця свого життя, де й похований на сільському цвинтарі.

На надгробному пам'ятнику на могилі о. Йосифа Фолиса у Скнилові викарбувано: «Тут спочиває о. ЙОСИФ ФОЛИС — парох Скнилова, посол до австрійського парламенту і фундатор. Помер дня 9.Х.1917 р., проживши 58 літ. В. Й. П.». Проте вказаний вік не відповідає дійсності, оскільки архівні дані (ЦДІАЛ) підтверджують 1862 рік народження.

Душпастирська та громадська праця здобував освіту священника у Відні у 1881—1885 роках; душпастирська праця розпочалася у 1885 році. Після висвячення у 1887 році займав різні священничі посади на парохіях Бродівського та Золочівського повітів; член Товариства святого апостола Павла під покровительством Митрополита Андрея Шептицького; член правління читальні «Просвіта»; член громадської ради і голова ради місцевої школи в Скнилові; член товариства «Сокіл», господарсько-торговельної спілки «Єдність», «Братства тверезості» у Скнилові; створив громадську організацію Львівського повіту, яка влилася цілим складом у «Селянську Раду» під проводом о. Григорія Гірняка з Винників; заступник голови Комісії, яка управляла фондом вдів і сиріт по священниках Львівської архиєпархії (з 1905 до 1908 рік включно); займався розпарцелюванням земельних маєтків та поділом землі поміж місцевих громадян, набуту частину цієї ґрунтової маєтності призначив на рільничу фундацію; 1911 року на ювілейний день Т. Шевченка жертвував 14 моргів землі товариству «Сільський господар»; член Головної ради товариства «Сільський господар». У Скнилові під Львовом це товариство розпочало організацію постійної садівничо-городничої школи на землях, які подарував о. Й. Фолис. Своє майно (68 моргів поля і 10 моргів саду з господарськими будівлями в с. Скнилові) о. Й. Фолис перед смертю записав теж на товариство «Сільський господар»; співзасновник у Львові товариства «Провидіння» для поради і допомоги емігрантам; фундатор будівництва нової церкви в Скнилові, яка була знесена у зв'язку з розбудовою скнилівського летовища.

Галицькі часописи «Руслан», «Діло» та інші називали Й. Фолиса визначним просвітнім організатором та діячем в краю, великим національно-демократичним генієм, а земельну пожертву на товариство «Сільський господар» називали «княжим даром».

Політична діяльність У 1907 році о. Йосиф Фолис став послом (депутатом) до Ради державної від двомандатного 64 виборчого округу (судові повіти Львів, Винники, Городок, Щирець — без сіл Вербіж, Кагуїв і Гонятичі), вигравши з великою перевагою вибори до австрійського парламенту. Повторно виграв вибори від цього округу і в 1911 році.Kurzbiografie Folys (Folis), Josef (Josip)

Член парламентської фракції «Український клуб». Й. Фолис був одним з найвпливовіших політичних діячів того часу, відстоюючи у парламенті українські інтереси, зокрема, 20 червня 1907 року рішуче виступив проти тенденційно проведених виборів до державної Ради, на яких була зменшена кількість мандатів, «припадаючих Русинам», розвінчує підтримку русофільства, в промові у справі фінансових проєктів уряду 21 жовтня 1913 року він вимагав провести дискусію до вирішення галицької сеймової виборчої реформи, а також висунув вимогу усунення польського панування на українській землі.

Йосиф Фолис мав великі зв'язки у вищих колах Відня, зокрема у Військовому міністерстві, що стало у пригоді під час підготовки до збройної боротьби за українську державу. Він очолив політичний конспіративний «Комітет трьох», який організовував збройне перебрання влади у Галичині українцями, що вилилося згодом у Листопадовий зрив 1918 року. У комітет крім нього самого (по смерті Й. Фолиса до складу комітету увійшов Іван Кивелюк) входили Лонгин Цегельський та Василь Панейко.

Примітки

Джерела

Посилання