Перелік скульптурних пам'ятників міста Полтава. Не містить надгробків, пам'ятних дощок та інших малих нескульптурних форм.
Історія
Першою значною подією, що знайшла відображення в міській скульптурі Полтави стала Полтавська битва (1709). Починаючи з кінця XVIII — початку XIX століття. Полтава стає значним осередком культурного відродження українців — са́ме з цим містом пов'язані життя і творчість багатьох діячів української культури, тут же деякі з них знайшли свій вічний спочинок (могили І. П. Котляревського та В. Г. Короленка впорядковано як окремі міські пам'ятники). Подією національного масштабу стало урочисте відкриття 20 серпня (12 вересня) 1903 року першого в світі пам'ятника Івану Котляревському, на якому був присутній весь цвіт тогочасної української інтелігенції та культури з усіх регіонів проживання української нації, розділеної між європейськими імперіями: Христина Алчевська, Микола Аркас, Дмитро Багалій, Сергій Єфремов, Леонід Жебуньов, Надія Кибальчич, Михайло Комаров, Михайло Кононенко, Михайло Коцюбинський, Микола Лисенко, Панас Мирний, Олександр Олесь, Олена Пчілка, Василь Сімович, Василь Стефаник, Кирило Студинський, Леся Українка, Микола Міхновський та інші.
Наступним значним пам'ятником у місті став полтавський пам'ятник Тарасу Шевченку, який випередив за часом відкриття основний столичний монумент Кобзареві перед Київським національним університетом на 13 років — його було відкрито 1926 року в Петровському парку, навпроти будівлі земства (згодом краєзнавчий музей).
Пам'ятникові Миколі Гоголю (у сквері на розі вулиць Гоголя і Небесної Сотні) пощастило менше — його скульптуру за проєктом відомого скульптора Л. В. Позена виготовлено ще 1915 року, однак встановлено на постаменті лише 1934 року, а вже в наш час у 2000-х ансамбль прилеглого скверу доповнено сумнівної художньої вартості скульптурами за мотивами творів самого Гоголя.
За СРСР у повоєнний час (після ІІ Світової війни) в місті було споруджено низку пам'ятників Леніну (в тому числі основний на площі Леніна, 1960) та меморіалів і пам'ятників на честь учасників німецько-радянської війни, бюсти М. В. Скліфосовського (1979), О. С. Пушкіна (1987).
Загальна демократизація життя, в тому числі і культурного, й здобуття Україною незалежності (1991) відкрили «нову сторінку» в історії висунення ідей і спорудження пам'ятників у Полтаві.
Пам'ятники
НазваРік встановленняРозташуванняФотоЗагальні відомостіПам'ятник "1100 років Полтаві"1999Встановлений на честь 1100 річчя Полтави на перехресті вулиць Соборності та СінноїАлея медичної слави На території адмінкорпусу УМСА, вул. Шевченка, 25 Алея включає в себе погруддя: Гіппократу, Дельві В. О., Лісовій Н. Д., Личману Г. А., Нежданов М. В., Воробйову В. П., Пирогову М. І., Максимовичу-Амбодіку Н. М., Скрипнікову М. С., Воронянському Г. С., Власенку П. В., Ткаченку С. З., Гофунгу Ю. М., Скліфосовському М. В., Самойловичу Д. С.Бутовському О. Д. 14 жовтня 2006 На майдані Незалежності, перед стадіоном "Ворскла" Автори - Посполітак М., Шевченко В., В'ялий Ю.Володимиру Вернадському, погруддяНа території Полтавського державного аграрного університету (вул. Сковороди, 1/3)Володимиру Вернадському, погруддя31 травня 2013На території Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (проспект Віталія Грицаєнка, 24)Його відкриття відбувалося в межах заходів міжнародної наукової конференції "Вчення В.І. Вернадського і сучасність", яка відбувалася в університеті.Володимиру Короленку, погруддяНа території Полтавського літературно-меморіального музею Володимира Короленка (вулиця Короленка, 1)Галушці / Полтавській галушці, пам'ятний знак 1 квітня 2006На Соборному майдані на Івановій горі Пам'ятник полтавській галушці відкрито з нагоди дня народження письменника М. В. Гоголя, який оспівав галушку у своїх творах. Пам’ятник вважається одним із символів сучасної Полтави. Автори - народний художник України Чернощоков А. Є. і скульптор Цись М.Миколі Гоголю 1934 Сквер на вул. Гоголя (на розі з вул. Небесної Сотні) Бронзову скульптуру видатного письменника М. В. Гоголя виготовлено за проєктом скульптора Позена Л. В., який ще у 1915 році подарував її місту. До 1 листопада 1913 р. на спорудження пам'ятника було зібрано достатньо коштів, пам'ятник планувалось встановити перед приміщенням міського театру ім. Гоголя, але в зв'язку з першою світовою війною справу було відкладено. У перші роки Радянської влади місцеве керівництво заборонило ставити пам'ятник "буржуазному" письменнику. Пролежавши майже двадцять років на одному з місцевих складів, у 1934 році вона була встановлена на залізобетонному постаменті заввишки 3,5 м. У 1959 році, до 150-річчя з дня народження Гоголя, було проведено реконструкцію - поліпшено архітектурні форми п'єдесталу, встановлено бронзову дошку з написом.Юрію Кондратюку 20 червня 1997 Біля Музею космонавтики (проспект Віталія Грицаєнка) Скульптор – В. І. Білоус, архітектор – М. І. Калінін.Котляревського Івана, погруддя 1971 На території Музею-садиби Котляревського У дворі перед меморіальним будинком встановлено пам'ятник Іванові Котляревському роботи народної художниці України Галини Кальченко у вигляді гіпсобетонного погруддя заввишки 1,18 м. на гранітному постаменті 1,34 м.Миколі Вавилову2006Могила Івана Котляревського, обеліск 1898 На розі вулиць Європейської та Раїси Кириченко Монумент являє собою гранітний обеліск з чорного мармуру на фігурному постаменті. На фасадній стороні – барельєфне зображення обличчя І. П. Котляревського в лавровому вінку (відлите учнями земського ремісничого училища). Обеліск був увінчаний хрестом, який у 1938 р. замінили чотиригранним конусоподібним блоком, а на стик перенесли барельєф. Пам'ятник і могила були обнесені металевою огорожею, яку 1967 р. знято. У 1969 р. покладено гранітні підходи. Проведено реставрацію і полірування гранітних площин, відновлено позолоту надписів.Могила Володимира Короленка1962На території міського парку культури та відпочинку «Перемога»Видатного письменника та гуманіста поховали 28 грудня 1921 р. на Старому міському кладовищі. Але в зв'язку з закриттям останнього у 1936 р. прах був перенесений на територію Полтавського міського саду. Поруч в 1940 р. поховали його дружину Евдокію Семенівну. У тому ж році розгорнулися роботи по встановленню на могилі письменника пам'ятника. В період Другої світової війни деталі незавершеної споруди були пограбовані. На могилі встановлено надгробок з гранітного моноліту заввишки 2,15 м. Він являє собою брилу червоного граніту, на передній площині якої в бронзовому овалі вміщено барельєфний портрет письменника. Під бронзовим барельєфом - зображення автографа Короленка.Івану Котляревському 30 серпня 1903 На перетині вулиць Котляревського та Небесної Сотні Пам'ятник (перший в історії) засновнику сучасної української літератури І. П. Котляревському було встановлено 30 серпня (12 вересня) 1903 року. Автори і виконавці пам'ятника — скульптор Л. В. Позен (автор погруддя), архітектор О. Ширшов (автор постаменту), архітектор П. Певний, художник В. Волков і архітектор О. Зінов'єв (виконавці робіт).Нескореним полтавчанам 28 жовтня 1967 На початку сквера на бульварі І. П. Котляревського (на розі з вулицею Юліана Матвійчука) Пам'ятник Нескореним полтавчанам - на честь підпільної молодіжної групи «Нескорена полтавчанка», що діяла під час німецько-радянської війни (її члени були замучені в катівнях гестапо). Автори - скульптори Л. Г. Жуковська, К. С. Посполитак, Д. Г. Сова та архітектор Віталій ПасічнийНескореним полтавчанам М. В. Пам'ятник // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького). — К.: УЕ, 1992. — С. 584..Святому Василію (Зеленцову) 16 січня 2007 На подвір'ї собору Макарія Каневського (вул. Лялі Убийвовк) Автори — скульптори Дмитро Коршунов, Валерій Голуб. Архітектор Василь Шулик.Михайлу Остроградському, погруддя 2001 Біля III-го корпусу Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка Семену Антонцю2008На території Полтавського державного аграрного університету (вул. Сковороди, 1/3)«Скорботний ангел» — полеглим захисникам правопорядку, меморіальний комплекс 24 вересня 1999 Навпроти слідчого ізолятора (на розі з вулиці Юліана Матвійчука та перетині з вулиці Просвіти) Меморіальний комплекс, що складається з фігури скорботного ангела з мечем, опущеним додолу, що проткнув безформну подобу вогняного змія-гідри (уособлення лихого), і меморіальних плит з іменами загиблих правоохоронців. У комплекс входить також каплиця Святого Архістратига Михаїла. Меморіальний комплекс відкрили завдяки сприянню тодішнього президента України Л. Д. Кучми.Скліфосовському Миколі, погруддя 1979 На території Полтавської обласної лікарні (вул. Шевченка, 23) Автор - скульптор М. О. Чернецький. Являє собою гранітне погруддя заввишки 1,6 м. на постаменті заввишки 2,4 м. з меморіальним написомСкліфосовському М. В. Пам'ятник // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького). — К.: УЕ, 1992. — С. 872..Слави, монумент 27 червня 1811 В центрі Круглої площі У гранітному постаменті монумента вмонтовано 18 гармат (10 — з Полтавської фортеці, 8 - з Переволочної). Верхня площина огороджена литою чавунною граткою, декоративні стояки якої виконано у вигляді вкладених у піхви мечів, обернених клинком до землі, що символізувало завершення військових дій. Грані постаменту прикрашають горельєфні бронзові композиції з римською військовою атрибутикою. У центрі композиції з південно-східного та північно-західного боків — великі бронзові кільця у вигляді змій, що тримають себе за хвіст, так зване «кільце повернення» - алегорія вічності і повторюваності світу. У кільці на південно-східній грані позначена дата Полтавської битви: «июня 27-го 1709 года». На протилежному боці: «Окончен в 1809 году».Пам'ятник коменданту фортеці Олексію Келіну 7 червня 1909 На розі Першотравневого проспекту і вулиць Шевченка та Садової Пам'ятник славним захисникам Полтави і коменданту фортеці полковнику О. С. Келіну було відкрито до 200-річчя Полтавської битви, на тому місці, де колись проходила фортечна стіна і знаходилися Мазурівські ворота - саме тут відбувалися бої 21-22 червня 1709 р. Висота пам'ятника — 8,8 м. До 1918 р. пам'ятник увінчувала бронзова скульптура двоголового орла. В роки окупації були вивезені до Німеччини бронзова фігура лева, герб, дошки. У 1947-1949 рр. заново відлиті у Ленінграді і встановлені, збільшено висоту пам'ятника. Автори — скульптор О. Л. Обер і архітектор О. О. Більдермінг. Планують демонтувати.Пам’ятний знак полеглим воїнам – студентам і працівникам сільськогосподарського інститутуНа території Полтавського державного аграрного університету