Рамкові програми з наукових досліджень та технологічного розвитку, які також називаються просто рамкові програми — програми фінансування, які створює Європейський Союз з метою підтримки і заохочення досліджень в Європейському науковому просторі ( — ERA). Конкретні цілі та дії програм є різними в різні фінансові періоди.

Термін «Рамкова Програма» ( — FP ), що позначає комплексну єдину систему фінансування Європейською Комісією (урядом Європейського Союзу) скоординованих загальноєвропейських актуальних наукових досліджень у межах певного періоду (рамок), був рекомендований для застосування і затверджений на Римській Зустрічі на вищому рівні провідних европейских країн у 1983 р. «Рамкова програма» - основний інструмент Європейського Союзу у фінансуванні науково-дослідних робіт, як передбачено Угодою про утворення Європейського Співтовариства (частина 3, параграф XVIII, стаття 166, стор.114. Брюссель, Бельгія, 1984р.). З 1984 р. було профінансовано і реалізовано 7 таких рамкових програмFP7 - СЕДЬМАЯ РАМОЧНАЯ ПРОГРАММ , а зараз реалізується восьма програма FP8.

Бюджет програм Рамкова програма Період Бюджет в мільярдах FP1 1984–1988€ 3.75 FP2 1987–1991€ 5.396 FP3 1990–1994€ 6.6 FP4 1994–1998€ 13.215 FP5 1998–2002€ 14.96 FP6 2002–2006€ 17.883 FP7 2007–2013€ 50.521 протягом 7 років + € 2.7 для Євратому протягом 5 років FP8 (Horizon 2020) 2014–2020 €80 (приблизно)

П'ять Пріоритетних Напрямків FP7 Сьома рамкова програма FP7 визначає п'ять пріоритетних напрямків розвитку: «Співпраця» — стимуляція наукового співробітництва, бюджет: 32,14 млрд. євро (64% від усього бюджету FP7). «Ідеї» — дослідження нових ідей на межі невідомого, бюджет: 7,510 млрд. євро (14,97 %). «Люди» — залучення людського потенціалу, бюджет: 4,750 млрд. євро (9,4 %). «Можливості» — науково-дослідні можливості, бюджет: 4,097 млрд. євро (8,11%). «Створення Європейського Спільного Наукового Центру» — неядерні дослідження, бюджет: 1,751 млрд. євро (3,46%).

Пріоритетні теми «Здоров'я» ( 6,100 млрд євро або 12,6 % від загального бюджету FP7). «Продукти харчування , сільське господарство , рибальство і біотехнології » (1,935 млрд євро або 3,82% від загального бюджету FP7). «Інформаційні та комунікаційні технології» ( 9,050 млрд євро або 17,91 % від загального бюджету FP7). «Нанонауки, нанотехнології, матеріали та нові технології виробництва » (3,475 млрд євро або 6,87 % від загального бюджету FP7). «Енергетика» ( 2,350 млрд євро або 4,65% від загального бюджету FP7). «Довкілля , включаючи зміну клімату » ( 1,890 млрд євро або 3,74 % від загального бюджету FP7). «Транспорт» (включаючи «аеронавтику») (4,160 млрд євро або 8,23 % від загального бюджету FP7). «Соціо-економічні та гуманітарні науки» (0,623 млрд євро або 1,23 % від загального бюджету FP7). «Космос» (1,430 млрд євро або 2,82 % від загального бюджету FP7). «Безпека» ( 1,400 млрд євро або 2,76 % від загального бюджету FP7).

Європейські технологічні платформи За кожною з цих тем стоять окремі так звані Європейські технологічні платформи -- ЄТП (англ. European Technology Platform, ETP), що забезпечують діалог між науковими співтовариствами зі сміжних галузей і мають власні стратегії напрямків розвитку наукових досліджень. Метою створення цих ЄТП є ефективна розробка економічно обґрунтованих програм наукових досліджень та швидке впровадження наукових результатів у практику.

За задумом Європейської комісії, розвиток ЄТП забезпечить ефективність європейських інвестицій у науково-дослідну галузь, а саме: підтримає конкурентоспроможність європейських компаній; дасть можливість уникнути таких небажаних ситуацій, коли великі капіталовкладення (інвестиції) ЄС в розвиток науково-дослідного сектору не дають очікуваної користі; надасть бажаної форми Європейському науковому простору (European Research Area, ERA), керуючи ним на секторальній основі. За останні роки було створено більше 30-ти ЄТП, що охоплюють різноманітні галузі економіки і науки, в тому числі: у традиційних виробництвах, таких як «Сталь», «Стала хімія», «Текстиль і одяг», стратегічних важливих напрямках, таких як Аеронавтка і Космос («Великі крила і фюзеляж»), ключових напрямках зрівноваженого розвитку, наприклад, «Рослини для майбутнього», «Їжа для життя», «Водозабезпеченість і санітарія», розвиток технологій виробництва нових товарів і послуг (ЄТП у сфері інформаційно-комунікаційних технологій як от «Інноваційні медичні ініціативи» тощо). ЄТП, як правило, очолює індустрія і за своєю структурою вони часто є приватно-державними організаціями. Принцип роботи останніх є взаємовигідне партнерство — вони зобов'язуються перед Європейською Комісією нести відповідальність за організацію інновацій і об'єднання усіх зацікавлених сторін і структур для вирішення завдань стратегічних досліджень в ключових галузях Європейської індустрії.

Участь України у конкурсах INCO Росія та інші Нові Незалежні Держави (ННД ) займають останні місця за результатами участі у конкурсах з міжнародного співробітництва (International Cooperation — INCO) серед інших «третіх» країн щодо кількості контрактів, числа учасників (виняток - Латинська Америка - вона займає саме останнє місце) і обсягу освоєного фінансування, наданого з боку ЄС.

За результатами участі у конкурсах INCO Україна займає 2-е місце після Росії : 11 українських науково-дослідницьких команд брали участь у виконанні 10 спільних проектів (підписано 10 контрактів на загальну суму 740 523 євро, виділених Європейською Комісією, яка профінансувала участь саме українських учасників). Для порівняння: 26 контрактів було підписано з 68-ма організаціями Росії на загальну суму 4907997 євро; 5 контрактів було підписано з 9-ма організаціями Узбекистану з загальним обсягом фінансування з боку ЄС - 584517 євро.

Частка участі в конкурсах INCO Росії серед ННД щодо кількості підписаних контрактів, числа учасників і обсягу фінансування з боку ЄС становить 67,6 %. Україна, Узбекистан і Казахстан займають друге, третє і четверте місця та їх частки відповідно становлять - 10,2% , 8,1% та 4,7%.

Примітки

Див. також Національний інформаційний центр зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій Європейська технологічна платформа

Література Є. Макаренко. Рамкові програми Європейського Союзу // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4

Посилання 7 Рамкова програма Європейського Союзу - як взяти участь РП7 - ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ Європейські технологічні платформи та створення платформ в Україні на сайті Інноваційне підприємництво: Львів, Україна. http://cordis.europa.eu/technology-platforms/home_en.html European Space Technology Platform-sivusto (EU) European Space Technology Platform-sivusto (ESA) European Space Technology Platform Strategic Research Agenda