Сергій Святченко (; 7 жовтня 1952, Харків) — данський художник українського походження, з 1990 живе та працює в Данії. Працює в галузі сучасного мистецтва, як медіа-художник, живописець, колажист, відео, інсталятор, майстер фотомонтажу, фотограф. У 1980-ті роки очолював Центр сучасного мистецтва в Києві. Представник Нової української хвилі. Життєпис Народився в сім'ї архітектора, професора архітектури, члена-кореспондента Української Академії архітектури Євгена Адріановича Святченка (1924—2004) та інженерки Нінель Григорівни СвятченкоИркутская областная универсальная научная библиотека им. И. И. Молчанова-Сибирского .

У 1975 році закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, архітектурний факультет (ХНУБА). У формуванні його художнього світогляду велику роль зіграли викладачі: Антонов Віктор Леонідович, професор, академік архітектури, і Йосип Кравець, професор, викладач живопису і рисунку.

Працював архітектором у декількох проєктних організація Харкова, у 1986 році переїхав в Київ, де закінчив аспірантуру Київського інженерно-будівельного інституту (нині — Київський національний університет будівництва і архітектури, КНУБА), написавши дисертацію «Засоби візуальної інформації в архітектурі» — ResearchGate.

У 80-х став одним з засновників Центру сучасного мистецтва «Soviart» в Києві та одним із організаторів перших українських виставок сучасного мистецтва. Серед них такі проєкти, як «Київ-Таллінн» в Київському політехнічному інституті (1987), «Київ-Каунас» (1988), Перша спільна виставка радянських і американських художників (1988), «21 погляд. Молоді сучасні українські художники»(1989), «Українське малARTство (60-80г.г.)»(1990), «7 + 7»- перша спільна виставка радянських і датських художників (1990), «Спалах. Нове покоління українського мистецтва»(1990).Сергій Святченко: «Мої колажі — дуже особисті, немов поетичні щоденникові записи» «ArtsLooker».

Наприкінці 1990 року, отримавши художній ґрант, Святченко разом з дружиною Оленою Святченко (до шлюбу Філатова) переїжджає працювати в Данію. Цього ж року починає брати участь у персональних та групових виставках в Європі, Канаді та Америці. Місцем постійного проживання сім'ї Святченко стало місто Виборг (Данія), де народився у 1991 році син Ерік Святченко.«Життя — це колаж»: як харків'янин Сергій Святченко став відомим датським художником .

Творчість

Святченко втілив низку монуменальних проектів, таких як головний офіс фірми Nokia в Копенгагені, (зараз університет Ольборг), комплекс будівель датської бізнес-школи Tredium, офіси Jyske Bank, Nykredit та багато інших. Його роботи знаходяться в колекції Датського Королівського Двору.

У 1986 році Святченка запросили працювати художнім редактором у київський молодіжний журнал «Ранок» («Ранок»). Він став одним із творців першого в Радянському Союзі центру сучасного мистецтва «Совіарт» в Києві, його художнім директором та куратором.

У другій половині 80-х років в українському образотворчому мистецтві виник рух «Нова хвиля», учасники якого, відкидаючи цензурні обмеження, стверджували своєю творчістю нові естетичні принципи і доводили своїми роботами право на власний вибір художнього методу. Сергій Святченко був одним з активних учасників цього руху в Києві.

Член Союзу данських художників і графіків (BKF). Член Національної спілки архітекторів України (НСАУ).

У 2007 році став лауреатом Міжнародної премії «Жовтий олівець»/Yellow Pencil Award 2007/Лондон (D&AD)/Yellow Pencil Award 2007/ Лондон (D&AD).

Колаж

Колаж як виразна художня форма зустрічається в творчості Святченко вже в кінці 70-х — початку 80-х років. Мистецтвознавці, характеризуючи колажі Святченка, пишуть, що знаходять в них діалог між матеріальним і нематеріальним, між реалістичним і абстрактним або сюрреалістичним. Його колажі містять своєрідний сплав впізнаваного і народженого фантазією, конкретного і символічного, детально сконструйованого і несподівано спонтанного. Зв'язок між пізнаваними елементами, з одного боку, і загадковими потойбічними формами, з іншого, створює особливий художній ефект і викликає у глядача естетичну рефлексію .

У колажних творах Святченка досить чітко помітні дві тенденції, одна з яких сягає своїм корінням в конструктивізм, а інша — в сюрреалізм .

Сергій Святченко визнається, що задуми його робіт часто народжувалися під впливом вражень від творів класичних представників авангарду Олександра Родченко (1891—1956), Еля Лисицького (1890—1941), Казимира Малевича (1878—1935) і Густава Клуциса (1895—1938). В основі стилю і способів художньої виразності колажних робіт Святченка лежить вертикально-горизонтальна структура. Його композиції створюються зазвичай з відносно невеликої кількості елементів, що представляють собою фрагменти людських фігур, будівель або вже відомих предметів, які з'єднуються художником в абсолютно нову скульптурну форму. Мистецтвознавці зазначають, що у Святченка незвичайний характер техніки вирізання при створенні колажів, характеризуючи її як «безжалісне відсікання». Первісна горизонтально-вертикальна структура доповнюється потім ще одним виміром, так що елементи конструкції виявляються поміщеними в абсолютно новий контекст. Цей новий контекст створюється за рахунок двох привнесених компонентів — часу і спогадів. .

Для творчості Святченко в цілому і, в першу чергу, для його колажних робіт дуже важливим був надихаючий імпульс, який він отримав, подивившись вперше культовий фільм Андрія Тарковського (1932—1986) «Дзеркало» в 1976 році. Поетична естетика фільму, його художня мова і символіка, образне втілення часу і простору в кінокадрах стали для Святченко зразком художньої творчості. Є ціла серія робіт «Mirror by Mirror» («Дзеркало до Дзеркала», 2008), присвячених фільму «Дзеркало».At spejle sig i sin egen historie — kunsten.nu — Online magasin og kalender for billedkunst

Колажі, створені в цій серії, були виконані на основі вирізаних фрагментів з оригінальної плівки фільму, отриманої художником від його вчителя професора архітектури Віктора Антонова, якому їх передав Андрій Тарковський.

Разом з японсько-англійською художницею Норико Окаку Noriko Okaku Сергій Святченко створив короткометражний фільм «Дзеркало до Дзеркала», присвячений фільму «Дзеркало». Спільний фільм Окаку і Святченка отримав першу премію на міжнародному фестивалі в м Лука (Італія) в 2013.Lucca Film Festival e Europa Cinema .

Колажі Святченка експонувалися на виставках в Данії, Німеччині, Італії, Австрії, Франції, Англії, Канаді, США і були опубліковані в таких культових журналах, як Dazed & Confused, AnOther, Kilimanjaro, Varoom, Elephant, Rojo, Viewpoint, Blueprint, DAMn, Euroman, LOFFICIEL, Stilletto, Arena, Neon, Free & Easy і багатьох інших.

Серія Less

Використовуючи назву книги, виданої в 2012 році в Берліні видавництвом гештальт «Все рухається вліво і вправо, якщо ти цього захочеш» «лівою» частиною його творчості є колажні серії. Створюючи свої колажі зокрема серію Less, Святченко, за його словами, спирається на естетичні пріоритети, які витягуються в результаті несвідомого, асоціативного та імпульсивного вибору з глибин нашої колективної пам'яті з метою досягнення ефекту, який він називає «естетичне здивування». Поняття Less-колаж з'явилося в нульові роки як напрямок в сучасному концептуальному колажі і було вперше представлено Сергієм Святченком в 2004 році серією колажів під назвою Less.

Less-колаж виник як реакція на багатофрагментування, «перевантаженя» композиції в класичному і в сучасному колажі. Унікальність Less-колажів Святченка і характерні відмінності його образної мови, по-перше, в тому, що у відібраних зображеннях виробляються різкі й значні відсікання, і, по-друге, кількість елементів в колажі свідомо мінімізовано до двох або трьох. Незвично яскравий кольоровий задній фон (Less-колір) НЕ затьмарює зображення, але робить його візуально більш опуклим, надаючи плоским зображенням підкреслену рельєфність. Ще одна особливість Less-колажу полягає в тому, що в ньому немає ні найменшого натяку на місцезнаходження коллажності конструкції. Відсутність будь-якої «географічної» прикріпленності надає остаточну завершеність змісту створеного зображення, де кожен з елементів вирваний з реальності і безповоротно розлучений зі своїм корінням.A cut above: inside the spirited collage worlds of Sergei Sviatchenko — The Calvert Journal .

Живопис

Всі мальовничі ідеї Святченка, остаточно оформилися в його творах до кінця 1990 року, їх називають «правою» частиною його творчості по відношенню до «лівої», коллажної. Ідея «радості і насолоди» знайшла своє втілення в серії живописних робіт, які були створені в кінці 1990 року і були вперше показані на виставці «Українське малARTство (60-80 рр.)», Яка відкрилася в 1990 році в Києві, а потім у Фюнскому художньому музеї в данському місті Оденсе [http://80.250.173.152/Record/BJSCC_9376#exemplars Доступ: Українське малARTство (60-80 рр. [XX ст.]).

Центральна робота з цієї серії називалася «За горами радість» (1989). На її створення надихнули мальовничі роботи художників-передвижників (1886—1923) які ще в дитинстві справили на Святченка неабияке враження.

Магія світла і фарб в картинах передвижників стала джерелом чуттєвих спалахів у свідомості Святченко, що ставши художником, він захотів відтворити цей феномен в чуттєвому абстрактному живописі, де світло і колір були б включені в інші конструкції, отримали б інше звучання, наповнювалися б іншим настроєм і надавали б новий, але такий же магічний, вплив на глядача.

У 1990, вже в Данії, Святченко продовжив працювати в цьому ж стилі. Спочатку в картини цієї серії включалися короткі тексти, а також геральдичні символи та орнаменти. У повному обсязі цю серію Святченко показав на своїй персональній виставці на FIAC в Парижі в 1994 з галереєю NORD (Denmark) Foire internationale d’art contemporain, 21-24 October 2021, Paris, Grand Palais Ephémère і продовжує працювати в цьому стилі до сьогоднішнього дня. Злиття двох ідей сталося вперше в серії колажів «Capacity for Conjuring Illusion» («Здатність спотворювати ілюзію»), 2013. Горизонтальні і вертикальні зв'язки, принципи нашарувань і з'єднання напрямків «вправо» і «вліво» були представлені на виставці Сергія Святченко — «YOU» (ретроспективна виставка, VIBORG KUNSTHAL 2017). Двотомна монографія про цей етап творчості «Everything goes right and left if you want it. The Art of Sergei Sviatchenko» («Все рухається вліво і вправо, якщо ти цього захочеш. Мистецтво Сергія Святченко»), що включає абстрактний живопис і колаж, вийшла наприкінці 2012 року, в Берлінському видавництві «Гештальт» (Gestalten).

Senko Studio ] На початку 2000-х Святченко відкрив у м. Віборг некомерційний виставковий простір, галерею Senko.http://www.senko.dk Назва галереї — це дві перші і три останні букви імені і прізвища Sergei Sviatchenko..

Senko Studio (2002—2009) була задумана і створена не тільки як просто галерея, це був концептуально новий мультимедійний проєкт.

Оригінальна ідея Святченка, як творця, куратора, організатора виставок Senko Studio, полягала в тому, що він вибирав і запрошував у свій проєкт художників з усього світу, сприяючи таким чином створенню нового міжнародного співтовариства людей мистецтва в маленькому, але прекрасно організованому м. Віборг.

Проєктна пропозиція для оформлення місця демонстрації своїх робіт створювалася самим художником на підставі плану і фасаду будівлі, який він отримав з інтернету. Повністю скляні панелі будівлі, створювали «ефект акваріума», і це дозволяло глядачам побачити виставку, не заходячи всередину. На додаток до проєкту художник повинен був створити ескізи своєї виставкової листівки, плакату, а також дизайн підписаної і пронумерованій ним футболки.

Протягом 7 років в ній відбулися 72 міжнародних виставки сучасного мистецтва.

Арт-проєкт Close Up And Private (CUAP)