Митрофа́н Фе́дорович Ха́ндриков (, Москва — , Київ, Україна) — український та російський астроном і геодезист, член-кореспондент Петербурзької академії наук, професор Київського університету (з 1869) і директор Київської астрономічної обсерваторії, засновник Київської школи теоретичної астрономії, таємний радник.
Біографія Народився 1 (13 січня) 1837 року в Москві. Після закінчення курсу в Московському університеті в 1858 році залишений при тому ж університеті і прикомандирований до університетської обсерваторії.
У 1862 році за дисертацію «Порівняння способів, запропонованих Гауссом, Бесселем і Гансеном для обчислення сонячних затемнень» (Москва) удостоєний ступеня магістра астрономії і призначений виконуючим посаду астронома-спостерігача в обсерваторії Московського університету.
У 1865 році за дисертацію «Нарис теорії визначення планетних і кометних орбіт за трьома спостереженнями» (Москва) удостоєний ступеня доктора астрономії.
З 1870 року — професор астрономії Київського університету, в 1870—1901 роках — директор обсерваторії цього університету. При Хандрикові почалися систематичні спостереження на меридіанному колі і пасажному інструменті, було організовано видання «Анналів обсерваторії».
Помер 25 липня (7 серпня) 1915 року. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 17, ряд 8, місце 15). Надгробок — хрест на постаменті з чорного граніту.
Праці Праці Хандрикова присвячені теоретичній і спостережній астрономії та геодезії. Розробив теорію визначення орбіт планет і комет та теорію передобчислення затемнень. Серед них: «Про збуреннях в русі комет» (1867); «Загальна теорія збурень» (1871); «Замітка про обчислення планетних і кометних орбіт за методом Гауса» («матем. Сборник.», Т. VI, 1872); «Нарис теоретичної астрономії», Київ, 1883; «Теорія руху планет і комет біля Сонця по конічних перетинах» (1890); «Теорія фігури Землі» (1900). Автор ряду підручників з астрономії та математичного аналізу: «Система астрономії» (1875—1877); «Нарис теоретичної астрономії» (1883); «Описова астрономія» (1886); «Курс сферичної астрономії» (1889); «Курс аналізу» (1887); «Аналіз нескінченно малих» (т. 1-3, 1905—1908) та інше.
Література Л. Проценко, Ю. Костенко . Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2;
— С. 667.