Парки Києва

На сьогодні у Києві 127 парків, 500 скверів, 78 бульварів. На одного жителя Києва припадає 20 м² зелених насаджень. Для порівняння, у Парижі і Москві ця цифра становить 14 м², в Лондоні — 12 м², у Берліні — 10 м².ua.glavred.info

У 1917 році загальна площа парків сягала 116,5 га, у 1980 році — 3,4 тисяч га, у 2005 році — 5,5 тисяч га.

Історія

Розвиток паркового господарства у ХІ—XIX століттях У ХІ столітті в Києві почало розвиватися садівництво. Фруктові сади мали Києво-Печерський, Видубицький, Кирилівський монастирі, вони вкривали Щекавицю і Кудрявець.

Перший парк був закладений у 1631 році на митрополичому заміському дворі у Голосієві митрополитом Петром Могилою.

Наприкінці XVII — початку XVIII століття були створені Шовковичний та Виноградний сади на Клові, був висаджений липовий гай на Печерську (місцевість Липки).

У 1740-х роках за проектом архітектора В. В. Растреллі закладений Царський сад (у радянський час — Першотравневий парк, нині — Міський сад) у 1880-х роках цей масив перейшов до відання міської думи, яка здала його частину в оренду купецтву Києва (отримав назву Купецький сад, пізніше — Піонерський парк, нині — Хрещатий парк), в іншій частині парку (нині територія стадіону «Динамо») відкрився кафешантан «Шато-де-Флер», був розбитий великий розарій. У 1842 році закладений університетський Ботанічний сад.

У другій половині XIX століття мережа парків суттєво збільшується. На дніпровських схилих з'являються парки Володимирська гірка (1850-ті), Маріїнський парк (1874). Створено парки «Ермітаж», «Аркадія», «Венеція», «Кинь-Ґрусть», «Тіволі», Університетський. Місцями відпочинку киян були також Кадетський гай, Труханів острів, схили Дніпра від Поштової площі до Звіринця, приміські дачні поселення Святошин, Дарниця, Голосіїв, Пуща-Водиця.

Парки у ХХ столітті До Жовтневого перевороту 1917 року у Києві виникли також Пушкінський парк (1900), Політехнічний парк (1903), Зоологічний парк (1908). Громадянська війна завдали значної шкоди парковому господарству міста. Так, на дрова вирубали практично весь Кадетський гай, значно постраждали зелені насадження і в інших парках. Відновлення «зелених легенів» міста активізується лише наприкінці 1920-х років, і особливо у зв'язку з відновленням столичного статусу (1934). У цей період з'явився Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України (1936), впорядковано паркову зону вздовж дніпровських схилів.

Німецько-радянська війна завдала не меншої шкоди паркам ніж громадянська. Значні території зелених насаджень парків були знищено або в ході бойових дій, або вирубано на дрова. Відновлення зелених зон розпочинається одночасно з відновленням міста. В повоєнний період створюються Дніпровський парк (1945), парки культури і відпочинку Нивки (1955), Голосіївський імені М.Рильського (1957), Вічної Слави (1957), Куренівський парк (1960-ті), ім. ХХІІ з'їзду КПРС (1962), Гідропарк (1965), Перемога (1965), Партизанської Слави (1970), Грушки (1971) та інші. У 1958 році створюється Виставка досягнень народного господарства, а у 1969 році — Музей народної архітектури і побуту, територія яких також є ландшафтним парком.

У 1970—1980-ті роки створюються Печерський ландшафтний парк ім. Є.Вучетича (1978), ведеться озеленення нових масивів Оболонь, Вигурівщина-Троєщина, Позняки, Виноградар та інших.

Парки у XXI столітті У зв'язку з вичерпанням місця для розвитку нової забудови, зелені масиви, у тому числі й парки, опинилися під загрозою знищення. Земля в місті є дорогою, а тому ведеться війна за кожен клаптик землі, придатної для нового багатоповерхового будівництва. Наступ на колись майже не зачіплені антропогенним впливом куточки міста змусив владу оголосити низку місцевостей ландшафтними заказниками.

2005 року в місті затверджено Концепцію розвитку зелених насаджень, якою передбачається як реконструкція існуючого паркового господарства, так і створення нових паркових зон.

Перелік парків

Голосіївський район НазваРозташуванняКоординатиКороткі відомостіЗображення Парк ім. М. Рильського у південній частині міста Києва, у Голосіївському районі, у місцевості Голосіїв, вздовж Голосіївського проспекту Закладений у 1957 році у північній частині Голосіївського лісу. Оголошений пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення постановою Ради Міністрів УРСР від 29 січня 1960 року № 105, перезатверджений постановою колегії Держкомприроди УРСР від 30 серпня 1990 року № 18. Площа — 126,32 га. Лиса Гора на південний захід від Видубичів на правому березі річки Либідь поблизу від її впадіння в Дніпро З 1982 року Лиса Гора отримала статус «Природного парку». Площа — 118,75 га. Урочище «Теремки» біля житлового масиву Теремки-І Площа — 93,28 га. Парк «Покол» Столичне шосе Площа — 73,03 га. Парк «Диск» Столичне шосе Площа — 2,56 га. Національний комплекс «Експоцентр України» проспект Академіка Глушкова, 1 Діє з 1958 року. Загальна площа — 285 га. Музей народної архітектури та побуту на південній околиці Києва, поблизу селища Пирогів Заснований 6 лютого 1969 року. Загальна площа — 133,5 га. Феофанія в кінці вулиці Академіка Заболотного, праворуч У 1972 році урочище «Феофанія» було проголошено парком-пам'яткою, з 1992 р. воно має статус парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, підпорядкованого Державному заповідному господарству «Феофанія» Національної академії наук Україниglobalinfo.com.ua . Ботсад НУБІП вулиця Героїв Оборони Оголошено ботанічним садом загальнодержавного значення постановою Ради Міністрів УРСР від 13 лютого 1989 року № 53. Знаходиться у віданні Національного аграрного університету. Площа — 47,5 га. Крім того в районі існують безіменні парки: біля Совських ставків — 25 га; На схилах по Холодноярській вул. — 10,9 га; на схилах Лисої гори — 11,6 га; на острові Галерний (спортивний парк) — 41,6 га (у тому числі 5,0 га — акваторія); на схилах Багринової гори і сел. Жовтневе — 25,1 га; на схилах біля Інституту фізики — 8 га; на схилах Мишоловського яру (вул. Квітки-Основ'яненка) — 16,3 га; на схилах Мишоловського яру (вул. Весняна — вул. Багринова) — 12,1 га; біля Церковщини (спортивний парк) — 26,3 га; на житловому масиві Теремки-ІІ — 10,6 га; на вулиці Теремківській — 4,2 га.

Загальна площа всіх парків в районі становить близько 1 068 га, а разом з скверами і бульварами площа зелених насаджень району — 1 119 га.

Дарницький район НазваРозташуванняКоординатиКороткі відомостіЗображення Парк Партизанської слави вул. Дениса Антіпова Площа — 111,97 га Парк імені воїнів-інтернаціоналістів вул. Архітектора Вербицького Площа — 6,45 га Парк «Позняки» Стик вулиці Драгоманова та пр-ту П. Григоренка Площа — 9,39 га Парк «Привокзальний» Привокзальна площа, вул. Бориспільська Площа — 4,75 га Парк «Кримський» на розі вулиць Ялтинської та Геннадія Афанасьєва Площа — 3,72 га Парк «Прибережний» Дніпровська набережна Площа — 46,4 га Фітнес-парк "Озеро Лебедине"Між вул. Драгоманова та вул. Ревуцького Крім того існують безіменні парки: біля будинку культури залізничників — 4,1 га (у тоту числі 0,54 га — будинок культури); біля озера Вирлиця — 36,4 га (без урахування акваторії); біля озера Сонячне — 22 га (у тому числі 13,32 га — акваторія); по вул. Здолбунівській — 19,3 га.

Загальна площа парків району — 305 га, всіх зелених насаджень — 344 га.

Деснянський район НазваРозташуванняКоординатиКороткі відомостіЗображення Парк «Муромець» на острові Муромець, поблизу Північного мосту Парк закладений в 1972 році в урочищі Чорторий і він став продовженням Дніпровського парку. В ньому розташовані клуб водних видів спорту «Екстримальная тяга» з воднолижною канатно-буксировочною дорогою, майданчик для гри в пейнтбол, велоклуб, працюють кафе, ресторан. Площа — 219,4 га Парк «Кіото» праворуч вздовж вулиці Кіото Площа — 15,3 га Парк ДШК Між пр-том Леоніда Каденюка, вулицями Вінстона Черчилля та Якова Гніздовського Площа — 13,92 га Деснянський парк на розі вул. Ніколаєва і пр-ту Червоної Калини Площа — 9,67 га Парк «Молодіжний» на розі пр-ту Червоної Калини і вул. Олександри Екстер Площа — 9,21 га Парк з водними об’єктами вздовж просп. Романа Шухевича (Я мій парк) Між просп. Червоної Калини, просп. Романа Шухевича та вул. Оноре де Бальзака Площа — 9,5848 га Парк імені Романа Шухевича Між просп. Романа Шухевича та вул. Миколи Закревського (від просп. Червоної Калини до вул. Рональда Рейгана) Площа — 12,4946 га Паркова зона «Пам’яті жертв Чорнобиля» На розі вул. Оноре де Бальзака та вул. Архітектора Ніколаєва Площа — 0,6521 га Парк Фестивальний Вздовж просп. Червоної Калини від вул. Сержа Лифаря до вул. Рональда Рейгана Площа — 4,7748 га Парк по просп. Червоної Калини Вздовж просп. Червоної Калини від вул. Сержа Лифаря до вул. Костянтина Данькевича Площа — 2,45 га Парк ім. Сержа Лифаря Вздовж вул. Сержа Лифаря від будинку № 12 до будинку № 26 (від просп. Червоної Калини до вул. Оноре де Бальзака) Площа — 1,9292 га Парк ім. Архітектора Ніколаєва Вздовж просп. Червоної Калини від вул. Архітектора Ніколаєва до вул. Каштанова Площа — 2,5465 га Парк «Троєщина» Площа — 185,31 га Парк «Борців за свободу і незалежність України» в межах парку «Троєщина» Всеукраїнський парк пам'яті борців за свободу і незалежність України. Закладений на честь відзначення 10-ї річниці незалежності України в серпні 2001 року. Парк «Броварський» від ст.м. «Чернігівська» до ст. м. «Лісова» Площа — 2,67 га Крім того, існують безіменні парки: паркова зона між проспектом Романа Шухевича і вул. Закревського — 38,62 га (2 ділянки, у тому числі 7,36 га — акваторія); вздовж вул. Гетьмана Павла Полуботка — 3,71 га (у тому числі 1,9 га — Луна-парк); паркова зона, вул. Лифаря, 12-26 — 2,26 га; паркова зона, проспекту Маяковського (від вул. Лифаря до вул. Данькевича) — 2,31 га (2 ділянки); по вул. Милославській, житловий масив Вигурівщина-Троєщина 20 мікрорайон (спортивний парк) — 6 га.

Загальна площа парків — 508 га, всього зелених насаджень — 532 га.

Дніпровський район НазваРозташуванняКоординатиКороткі відомостіЗображення Дніпровський парк Труханів острів Парк культури і відпочинку розташований на Трухановому острові в Дніпровському районі міста. В радянські часи входив до складу Центрального парку культури і відпочинку, в роки незалежності — окремий парк. Загальна площа парку — 476,9 га. Парк «Аврора» між вулицями Микитенка і Сулеймана Стальського Площа — 7,91 га Парк «Перемога» між пр-том Нарбута та вул. Князя Романа Мстиславича Площа — 66,09 га Гідропарк острови Венеційський і Долобецький В комплексі парку декілька пляжів, кав'ярні, ресторани, атракціони, пункти прокату спортивного спорядження і човнів, літня естрада, танцювальний майданчик тощо. Площа — 181,72 га Крім того, існують безіменні парки: вздовж вул. А. Малишка — 14,03 га (3 ділянки, серед яких ландшафтний заказник Вовча гора); вздовж вул. Гетьмана Павла Полуботка — 14,95 га; на житловому масиві Райдужний — 32,8 га (у тому числі 16,33 га — акваторія); вздовж Броварського проспекту — 3,54 га; біля кінотеатру «Ленінград» — 2,6 га (у тому числі 0,4 га — кінотеатр); урочище «Долобецьке» (Долобецький острів) — 133,93 га (у тому числі затока); урочище «Горбачиха» — 80,3 га; біля озера Тельбин — 25,8 га (у тому числі 13,42 га — акваторія; біля будинку культури ДВРЗ — 3,69 га; на Русанівській набережній — 28,89 га (разом з прибережною зоною); на Дніпровській набережній — 9,72 га (у тому числі будівництво спортивно-оздоровчих споруд); по вул. Лохвицькій — 8,96 га.

Території загального користування: біля озера Малинівка — 5,8 га (у тому числі 2,0 га — акваторія); на житловому масиві Райдужний (спортивний парк) — 15,81 га.

Загальна площа парків району — 1 113,44 га, всього зелених насаджень — 1 159 га.

Оболонський район НазваРозташуванняКоординатиКороткі відомостіЗображення Парк «Оболонь» в кінці вулиці Прирічної, між затоками Собаче Гирло і Верблюд Площа — 280,1 га Парк «Пуща-Водиця» Пуща-Водиця Площа — 11,73 га Парк «Наталка» Оболонська набережна Площа — 118 га