Мінога угорська, мінога карпатська (Eudontomyzon danfordi)Мовчан Ю. В. Риби України (Визначник-довідник). — К. : Вид-во «Золоті ворота», 2011. — 444 с. (с. 28—29) — вид прісноводних паразитичних міног. Ендемік лівих приток Дунаю. Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документівМінога угорська в Червоній книзі УкраїниФауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенко. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 40).
Опис
Довжина тіла до 30 см, маса тіла до 30 г. Тіло видовжене, вугреподібне, голе. З кожного боку тіла розташовано по 7 зовнішніх зябрових отворів. У дорослих особин очі добре розвинуті, рот округлий і знаходиться на дні присмоктувальної лійки.
Поширення Ареал охоплює карпатські притоки Дунаю. Внаслідок діяльності людини (зокрема забруднення річок) чисельність виду значно скоротилась.
Спосіб життя Мінога угорська займає проміжне положення між паразитичними та непаразитичними міногами. Дорослі форми є зовнішніми паразитами риб, живляться кров'ю риби, присмоктуючись до тіла жертви. Але на відміну від інших паразитичних міног дорослі особини не здійснюють міграції у море після перетворення з личинки, а весь час живуть у річках. Зустрічається на неглибоких ділянках річок з чистою проточною водою, придонна форма.
Розмноження. Розвиток Статевої зрілості досягає на 4 році життя при довжині 16—17 см. Нерест у квітні — травні при середньодобовій температурі води близько 8 °C. Для нересту міноги підіймаються вверх по течії струмків та річок. Плодючість від 3 до 10 тисяч ікринок діаметром до 1 мм. Після нересту дорослі особини живуть ще 1 — 2 роки. Розвиток з метаморфозом. Личинки живуть занурившись у ґрунт, на глибину до 15 см, утворюють скупчення, різні за кількістю та віком особин. Живляться детритом та водоростями. Метаморфоз складний, триває декілька тижнів протягом пізньої осені або зими.
Охорона На значній частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид». Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: зникаючий), Резолюції 6 Бернської конвенції, для яких Україна створює Смарагдову мережу, а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 52). На регіональному рівні в Україні занесений до Червоної книги Українських КарпатЧервона книга Українських Карпат. Тваринний світ / Заг. ред..: Мателешко О. Ю., Потіш Л. А. — Ужгород : Вид-во «Карпати», 2011. — 335 с. (с. 215).
Основними факторами загрози є зміна гідрологічного режиму та забруднення водойм. Крім того, місцеве населення вважає міногу шкідливою у форелевих розплідниках і тому нещадно знищує. З метою охорони виду необхідні заходи: 1) моніторингові дослідження стану популяції; 2) моніторинг чистоти водойм; 3) заповідання місць компактного проживання виду; 4) просвітницька робота з місцевим населенням.
Практичне значення Промислового значення не має.
Близькі види В європейських річках мешкає близький вид — мінога українська (Eudontomyzon mariae), яка відрізняється від міноги угорської більшими розмірами і будовою зубів.
Джерела. Примітки
Література Мовчан Ю. В. Риби України (Визначник-довідник). — К. : Вид-во «Золоті ворота», 2011. — 444 с. (с. 28—29). — ISSBN 978-966-2246-26-1
Посилання Мінога угорська Мінога угорська в Червоній книзі України