Мандат ( — доручення) — юридичне відношення представництва, а також документ, що засвідчує законність цього представництва.
Мандат депутата (депутатський мандат) — це строкове уповноваження особи (мандатарія) на здійснення представницької влади в об'ємі, делегованому сувереном влади — народом (мандатором), підтверджений фактом обрання депутата на відповідну посаду.
Депутатський мандат може бути вільним, імперативним, або змішаним вільно-імперативним в різних пропорціях.
Сучасні позиції щодо імперативного («залежного») мандата виглядають так:
депутат вважається представником тієї частини населення (територіальної громади), яка безпосередньо обрала його до ради; депутат здійснює свої повноваження в умовах відсутності реального парламентаризму, без відриву від основного місця роботи, на громадських засадах, почасти не отримуючи винагороди від держави; депутат зобов'язаний періодично звітувати перед своїми виборцями, які можуть давати йому накази; виборці можуть відкликати депутата.
Вільний (загальнодержавний представницький) мандат депутатів характеризується таким чином:
народний депутат вважається представником усього народу; народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі, його трудовий статус подібний до статусу державних службовців; депутат звітує перед виборцями за своїм бажанням. Звітування про діяльність фактично може бути підмінено саморекламою, «піаром»; виборці фактично позбавлені важелів упливу на обранця.
З поняттям мандату тісно пов'язане питання несумісності депутатського мандату з певними видами діяльності.
Велике князівство Литовське За литовськими статутами, манда́т — документ, що свідчить про певні права або повноваження пред'явника, надані йому канцелярією великого князя і короля. Мандати видавалися на впровадження чи підвищення різних видів мит.
У Статуті 1588 питанню мандатів присвячена артикул 14: «О мандатехъ, в которых речах мають быть с канъцлярии нашое даваны.»
Див. також Представництво Парламентаризм Парламентські привілеї Імперативний мандат Каденція (політика) Мандат Ліги Націй Мандат (Литовські Статути)
Джерела Нестерович В. Ф. Виборче право України: Підручник / В. Ф. Нестерович. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. 504 с. Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х.: Право, 2015 МАНДАТ ДЕПУТАТСЬКИЙ //
Література В. Нагребельний. Мандат // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.420 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання Вільний мандат // Значення слова Мандат Дивидендный мандат Мандат / Яндекс. Словари › Конституционное право РФ, 2002