Братисла́ваІноді — Братіслава; див.: УРЕ. — Т. 2. — С. 22. ( (до 1919 р. — Prešporok, Прешпорок, Prešporek, Пре́шпорек, , Пре́сбург, , По́жонь) — столиця Словацької республіки, місто в центральній Європі, у період з 1536 до 1784 роки — столиця Угорщини.
Населення міста близько осіб (2012). Місто примітне також тим, що є єдиною столицею світу, яка безпосередньо має кордони з двома іншими державами, — Австрією й Угорщиною. Братиславська вулиця Копчанська переходить у вулицю Прессбургерштрассе сусіднього австрійського села Кіттзее. А до 1936 року з Братислави до Відня можна було дістатися міським трамваєм.
Географія Братислава розташована по обидва береги Дунаю, у передгір'ї Малих Карпат. Місто безпосередньо примикає до кордону з Австрією (до 21 грудня 2007 року існували прикордонні переходи Петржалка-Берг і Яровце-Китзєє) і Угорщини (до 21 грудня 2007 року існував прикордонний перехід Русовце-Райка).
Площа міста — 368 км².
Клімат Братислава розташована у помірному кліматичному поясі. Клімат — континентальний (Cfb/Dfb за класифікацією Кеппена), середня річна температура 10,5 °C, середня кількість сонячних годин на рік — 2038,1, середня річна кількість опадів — 565 мм. Середня температура січня — приблизно −0,4 °C, а середня температура липня — приблизно 21,3 °C. Зимовий період холодний і вологий з сніжним покривом. Літо тепле, часто з сильними вітрами.
Історія
25—15 млн років тому — ареал проживання пліопітеків. 14—10 млн років тому — ареал проживання грифопітеків. Палеоліт — гострі кам'яні леза, та інші кам'яні інструменти людини гайдельберзької і неандертальців. Перше постійне поселення належить до епохи неоліту (культура лінійно-стрічкової кераміки). 400—50 рр. до н. е. — кельтське поселення, зруйноване близько 50 року даками на чолі з Буребистою. Близько 50 року до н. е. — проникнення німецьких племен на територію Братислави. Близько 50 року до н. е. — перша поява римських легіонів на території Братислави. Близько 70 року — римське поселення Герулата. I—V ст. н. е. — межа Римської імперії проходить Дунаєм, безліч римських і германських поселень. 375 р. — римляни покидають територію. V століття — прихід слов'ян. 560 р. — прихід аварів. 623—658 рр. — князівство Само. Кінець VIII століття — 833 р. — Нітранське князівство. 805/807 — Авентінус згадує моравського князя Уратіславуса (тобто Вратислав), який заснував на місці колишньої римської фортеці Пісоніум, місто, назване на його честь. 833—907 рр. — частина Великої Моравії. 907 — перша згадка про Братиславу в хроніках (Brezalauspurc) 907—1918 (з невеликими перервами) — частина Угорщини. 1291 (2 грудня) — угорський король Андрій III, видав Братиславі широкі міські привілеї, чим підтвердив її зарахування до королівських міст. 1436 — Сигізмунд Люксембург надав Братиславі право користуватися гербом. 1464 — Матвій Корвін підтвердив всі старі привілеї Братислави Золотою булою. 1468 — Матвій Корвін надав місту право меча. 1536—1784 рр. — (після захоплення Буди турками) упродовж двох століть столиця Угорщини. У братиславській кафедрі св. Мартина коронували кільканадцять угорських королів. Братислава була улюбленим містом австрійської цісарівни Марії-Терезії, яка половину свого часу проводила у братиславському замку. За її правління Пресбург процвітав, зокрема Марія-Терезія доручила створити на правому березі Дунаю перший у Європі публічний парк — сад Янка Краля. 1542—1848 — місце збору угорського парламенту. 1543—1820 — резиденція естергомського єпископа. 1563—1830 — місце коронації угорських королівKorunovačné slávnosti Bratislava 15631830, Štefan Holčík, 1986, TATRAN, 4296. publikácia. З XVIII сторіччя — центр словацького національного відродження. 1711 — епідемія чуми, загинуло 3860 осіб. 1741, 25 червня — Марія-Терезія коронована угорською королевою. 1741 — Марія-Терезія наказала знищити міський мур, аби сприяти розвитку міста. 1783 — Йосиф II наказав перевести центральний уряд в Буду, а коштовності корони — до Відня. 26 грудня 1805 року — укладення мирного договору між Францією і Австрією в Пресбурзі після розгрому Австрії і Росії в Битві під Аустерліцом і повної поразки Австрії у війні Третьої коаліції (Пресбурзький мир). 1809 — місто взято в облогу військами Наполеона. 1811 — згорів замок Братислави. 1840 — перша конка між Братиславою і Свети-Юром. 1843 — рішення про кодифікацію центральнословацької мови Людовитом Штуром. 1891 — відкриття першого мосту через Дунай (попередник Старого мосту). 1895 — у Братиславі запрацював перший трамвай. 1909 — у Братиславі запрацював перший тролейбус. 1909, 10 жовтня — створено Словацьку народну раду, яка мала вплив на Братиславу та її околиці. 1918, 31 грудня — окупація міста легіонерами Празького урядуObsadzovanie sa začalo Slamenou búdou. 1919—1939 рр. — частина Чехословаччини; зміна офіційної назви на Братислава замість Prešporek/Pressburg/Pozsony 1939—1945 рр. столиця Першої словацької республіки, задунайська частина (сучасний район Братислава V анексована Німеччиною). 1945—1992 рр. — частина Чехословаччини. 1946 — утворення так званої «Великої Братислави» приєднанням до міста муніципалітетів Девін, Дубравка, Ламач, Петржалка Превоз, Рача і Вайнори. 1971 — до міста додані муніципалітети Чуново, Девінська Нова Веж, Яровце, Подунайське Біскупіце, Русовце, Вракуня і Загорська Бистріца. 1969—1992 рр. — столиця Словацької соціалістичної республіки (з 1990 року — Словацької республіки) в складі Чехословаччини. 1988 — відбулась Демонстрація зі свічками. З 1993 р. — столиця Словаччини.
Адміністративний поділ Територія Братислави поділяється на округи та на міські частини (квартали, райони): Братислава I (округ) — Старе Место Братислава II (округ) — Подунайске Біскупіце, Ружинов, Вракуня Братислава III (округ) — Нове место, Рача, Вайнори Братислава IV (округ) — Девін (Дєвін), Девінська Нова Вес (Дєвінска Нова Вес), Дубравка, Карлова Вес, Ламач, Загорска Бистріца Братислава V (округ) — Чуново, Яровце, Петржалка, Русовце
Пам'ятки культури Замки та палаци Братиславський замок () Девінська фортеця-замок () Грасалковичів або Президентський палац () Літній палац архієпископів () Палац Ердеді () Палац Зічи/Зічиго палац () Палац Леопольда де Паулі Палац Мірбахів Палац примаса () Палац Угорського біржового банку (словац. Palác Maďarskej burzovej banky)
Храми Собор Святого Мартина () — місце коронацій угорських королів Єзуїтський костел найсвятішого Спасителя Костел Воздвиження Чесного Хреста та монастир кларисок (XIV ст.) (словац. Kostol Povýšenia svätého Kríža a kláštor klarisiek) Костел св. Кирила і Мефодія (редемпдористи) (словац. Kostol svätých Cyrila a Metoda) Костел св. Ладислава (словац. Kostol svätého Ladislava) Костел св. Стефана (капуцини) (словац. Kostol svätého Štefana) Костел св. Трійці (Старе місто) (словац. Kostol Najsvätejšej Trojice (Podhradie)) Костел св. Яна де Мата або церква тринітаріїв (словац. Kostol svätého Jána z Mathy) Костел Святої Єлизавети () Костел та монастир Святої Єлизавети (словац. Kostol svätej Alžbety s kláštorom alžbetínok) Костел та монастир францисканців (XIII ст.) Костел Успіння Пресвятої Діви Марії або Блюментальський костел (словац. Kostol Nanebovzatia Panny Márie alebo Blumentálsky kostol) Лютеранські кірхи Православна церква св. Миколая (Старе місто) (словац. Chrám svätého Mikuláša v Podhradí na Mikulášskej ulici) Православна церква св. Ростислава (словац. Chrám svätého Rastislava, Ružinov) Греко-католицька церква Воздвиження Чесного й Животворного Хреста (словац. Chrám Povýšenia vznešeného a životodarného kríža na Ondrejskom cintoríne)
Музеї Словацький національний музей (словац. Slovenské národné múzeum) Словацька національна галерея (словац. Slovenská národná galéria) Братиславський міський музей () Музей транспорту Фармацевтичний музей Музей годинників () Музей зброї () у Михалській брамі () Музей кораблів () Музей Янка Єсенського () Музей Мілана Добеша () Музей єврейської культури Музей культури карпатських німців Музей культури угорців у Словаччині Музей модерного мистецтва Археологічний музей Мавзолей Хатама Шофера () Галерея міста Братислава () Галерея «Danubiana» Галерея «Ardan» () Галерея «Art Café Soirée» Галерея «Komart» Галерея «З» ()
Театри, оркестри, концертні зали Словацький національний театр () Театр «Нова сцена» Театр «Astorka Korzo '90» «GUnaGU» «West» Театр «A4 — nultý priestor» () Братиславський ляльковий театр () Театр «a.ha» Театр «Арена» Театр «F7» Театр «Ívery»- студентський театр Театр «Ludus» «Teátro Wustenrot» Студія «L&S» Театр «Капличка» () Танцювальний театр «Брален» () Братиславський театр танцю () Радошинський «наївний» театр () Словацька філармонія Словацький філармонічний оркестр ()
Інші пам'ятки Стара ратуша () Михайлівська брама (словац. Michalská brána) Міст СНП або Новий міст (словац. Most Slovenského národného povstania alebo Nový most) Будинок "Аптека у Сальватора" (словац. Lekáreň U Salvátora) Будівля Словацького радіо () Телевізійна вежа на горі Камзік () Фонтан Ганімед () Вища школа виконавських мистецтв у Братиславі ()
Освіта Братиславська консерваторія Вища школа виконавських мистецтв у Братиславі Істрополітанська Академія Словацький медичний університет Університет Коменського
Населення
Завдяки своєму розташуванню Братислава, приблизно, з 13 сторіччя, до, приблизно, 1870-х років було містом з переважно німецькомовним населенням. Згідно з офіційною статистикою підведеною в 1850—1851 роках в Братиславі було 42 238 мешканців, з яких 31 509 (74,59 %) німців, 7586 (17,9 %) словаків і 3154 (7,4 %) угорців. Багато євреїв було записано як німців чи угорців.
У 1890 році відбувся ще один перепис населення, на якому було видно значний вплив мадяризації (обугорщення). У місті проживав 52 441 мешканець, серед них 31 404 німців, 10 433 угорців і 8709 словаків.
У 1907 році в місті проживало вже близько 70 000 мешканців, серед яких третину складали угорці, половину німці, сьому частину словаки, також проживали в меншій кількості хорвати, серби, болгари, румуни та інші народності.
Наприкінці Другої світової війни більша частин німців була евакуйована рейхом у більш безпечні частини Німеччини. Частина з них після війни повернулася. У період між 1945—1946 роками багато німців було вигнано, а більша частина угорців евакуйована в рамках обміну населенням між Чехословаччиною і Угорщиною.
Національний склад населення Словаччини станом на 31 грудня 2008 року (разом: 5 412 254) словаки — 91,39 % угорці — 3,84 % чехи — 1,86 % німці — 0,28 % молдовани — 0,15 % українці — 0,22 % цигани (роми) — 0,10 % поляки — 0,08 %
Склад населення за приналежністю до релігії: римо-католики — 56,70 %, протестанти — 5,96 %, греко-католики — 0,74 %, православні — 0,38 % не вважають себе віруючими або не належать до жодної церкви — 34,39 %
Спорт
футбольний клуб СК «Слован» Братислава виступає у найвищій лізі — Чемпіонаті Словаччини, футбольний стадіон «Тегелне поле» вміщує 30 000 глядачів, ведеться реконструкція хокейний клуб ХК «Слован» Братислава виступав у Словацькій екстралізі, з 2012 року виступає в Континентальній хокейній лізі, Словнафт-Арена — вміщує 10 110 глядачів баскетбольний клуб «Інтер» Братислава — виступає у найвищій лізі (стадіон «Inter Hala Pasienky» вміщує максимум 6100 глядачів) Національний тенісний центр «Sibamac Arena», вміщує 4500 глядачів гандбольний клуб СКП Братислава — чоловіча і жіноча команди виступають у найвищій словацькій лізі волейбол — чоловіча команда ВК СТУ Братислава і жіноча команда Славія УК Братислава виступають у найвищій словацькій лізі плавання — 50-м басейн у плавальному комплексі «Pasienky»
Міста-побратими — Відень (), — Єреван (), — Київ, — Клівленд (), Огайо, — Краків (), — Любляна (), — Перуджа (), — Прага (Praha), Чехія, — Роттердам (), — Ульм (), — Турку (, ).
Панорама
Див. також 4018 Братислава — астероїд, названий на честь міста. Братиславський зоопарк
Примітки