Абердін (, , ) — місто на східному узбережжі Шотландії, адміністративний центр областей Абердін та Абердіншир.
Населення міста становить 210 400 осіб (2008). Абердін є третім за кількістю населення містом Шотландії (після Глазго й Единбурга). Місто називають нафтовою столицею Європи та гранітним містом.
Історія Поселення в Старому Абердіні після занепаду внаслідок відходу римлян було знову засновано 580-го року св. Махаром, учнем св. Колумби. Заснована Махаром місія згодом стала самостійним Абердінським єпископством, що втратило свою незалежність тільки в 1330-х роках. На честь Махара був освячений побудований з граніту готичний собор (1131 — 1165), остаточний вигляд собор набув у 1530 році.
У XII сторіччі в Старому Абердіні перебувало перенесене сюди з Мортлаха єпископство, яке було скасоване внаслідок Реформації і наступних релігійних воєн. Нове місто 1153 року було розграбоване норвезьким королем Ейстейном ІІ, у 1336 році спалене англійським флотом Едуарда III, у 1644 році завойоване і майже цілком винищене роялістами, у 1647 році його спіткала епідемія чуми.
У XIX столітті через річку Ді вели три мости: старий з сімома арками, збудований 1520 року, висячий і залізничний. Абердін був найзначнішим містом у північно-східній частині Шотландії. Головними важелями торгівлі служили багаті паперові, бавовняні, лляні та прядильні мануфактури, канатні фабрики, шкіряні і чавунні заводи, вивезення рогатої худоби, лососини, яєць, масла, свинини, хліба. Існувало регулярне пароплавне сполучення з Лондоном, Літом (Единбургом), Пітерхедом, Інвернессом та Оркнейськими островами.
У XX столітті місто було адміністративним центром району Грампіан.
Населення
Динаміка населення, в особах: 1396 р. — 3 000 1801 р. — 26 992 1841 р. — 63 262 1891 р. — 121 623 1901 р. — 153 503 2001 р. — 197 328 2008 р. — 210 400
Клімат В Абердіні океанічний клімат (Cfb за Кеппеном), доволі м'який для настільки північного розташування, хоча за статистикою це найхолодніше місто у Великій Британії.
Узимку, особливо протягом усього грудня, тривалість дня дуже коротка, у середньому 6 годин і 40 хвилин між сходом і заходом сонця в зимове сонцестояння. У міру прогресування зими тривалість дня зростає доволі швидко — до 8 годин і 20 хвилин до кінця січня. У літнє сонцестояння день триває близько 18 годин, маючи 17 годин і 57 хвилин між сходом і заходом сонця. У цю пору навігаційні сутінки тривають усю ніч. Температура в цей час року, як правило, коливається від 17,0 °C протягом дня в більшості міських районів, але ближче 16,0 °C безпосередньо на узбережжі, і близько 18,0—19,0 °С у найзахідніших околицях, що ілюструє ефект охолодження в Північному морі в літній час.
Дві метеостанції збирають дані про клімат для області — в аеропорту Абердін (м. Дайс) і Крайбстон. Вони розташовані близько 7 км на північний захід від центру міста, і, враховуючи, що вони знаходяться в безпосередній близькості одна від одної, мають дуже схожі кліматичні режими. У Дайсі зазвичай вищі денні температури впродовж року, оскільки місто розташоване на нижчій висоті. Однак йому притаманні різкіші морози. Найнижча температура в останні роки була −16,8 °C у грудні 2010 року, а 28 лютого 2012 року в Дайсі встановлено новий рекорд −17,2 °С. 25 березня 2012 року було встановлено новий рекорд високої температури — 21,6 °C.
Економіка
Порт та організаційний центр району нафтопромислів на Північному морі.
Був центром шотландської рибообробної промисловості. Розвинена хімічна та суднобудівна промисловість як у самому місті, так і в передмістях. Організовано виробництво текстилю — в основному вовни. Старовинний центр видобутку та шліфування граніту й мармуру.
В Абердіні є великий навчальний центр, який спеціалізується на підготовці спеціалістів нафто-газової промисловості
Освіта У місті знаходиться Абердінский університет, утворений в 1860 році з двох коледжів: католицького «Кінгз» коледжу (заснований у 1494 році) і протестантського «Марішаль» коледжу (заснований у 1593 році). Також в Абердіні знаходиться Технологічний інститут Роберта Гордона (заснований у 1775 році).
Відомі люди Джеймс Ангус Гіллан (1885—1981) — британський веслувальник та колоніальний чиновник; Раян Голд (* 1995) — шотландський футболіст, півзахисник; Патрік Гордон — шведський і польський офіцер, генерал на службі Московського князівства; Вільям Дайс — британський художник і дизайнер, уродженець Абердіна; Девід Гілл (1843—1914) — шотландський астроном; Вільям Гіллеспі — шотландський актор німого кіно.
Міста-побратими Абердін є містом-побратимом таких міст:
Регенсбург, Німеччина (1955) Клермон-Ферран, Франція (1983) Булавайо, Зімбабве (1986) Ставангер, Норвегія (1990) Гомель, Білорусь (1990) Атирау, Казахстан (2003)Дві «столиці» — два способи життя «Сайт Атирауської щотижневої газети» Ак Жайик "<! — Тема доданий ботом -> Протвино, Росія Тюмень, Росія
Інше Головна магістраль міста — Юніон-стріт — забудована старовинними будинками з фасадами з полірованого граніту. У місті знаходиться церква святого Миколая (Сент-Ніколас), що складається з двох частин: Західна Церква (побудована в 1751–1755 рр., архітектор Джеймс Гіббс) і Східна Церква (1838 р., архітектор Арчибальд Сімпсон).
У XIV століття архидияконом Абердіну був поет та історик Джон Барбур, а на початку XVI ст. директором Кінгс-коледжу був шотландський історик Гектор Бойс. В Абердіні провів перші 10 років життя поет Байрон.
Примітки