Павло́ Микола́йович Фареню́к (24 листопада 1938, с. Мушкарів, Борщівський район, Тернопільська область) — радянський і український кінорежисер-документаліст, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка (2009).
Біографія 1973 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
На студії «Укркінохроніка» створив фільми: «В літо 800-те» (1986) «Полотняні письмена» (1986, співавтор сценарію) «Над берегами вічної ріки» (1987) «Ой, у полі древо...» (1988) «Ой горе, це ж гості до мене» (1989, співавтор сценарію з О. Ковалем і Ф. Зубаничем) — фільм-портрет жінки, яка пережила Голодомор 1933 року «Я є народ»/ (1990) «Світ Параски Горицвіт » (1992, автор сценарію) — про долю української художниці та письменниці П.С. Плитки-Горицвіт «Мої святі тайни» (1994) «Починаючи з минулого (За що боролася УПА)» (1996, автор сценарію) «До отчого порогу» (1997, автор сценарію) «Слідами скошених кроків» (1998) «Правди дорога терниста» (2001) — про українського політика В'ячеслава Чорновола «Чому білий птах з чорною ознакою?» (2006, автор сценарію)Журнал 'Кіно-Театр' (2007 №1): Валентина Грицук «Танок казок довкола документа». «Чому білий птах з чорною ознакою?» Автор сценарію і режисер Павло Фаренюк «Голод» (2007) Документальний цикл «Долі»: «Марія Власівна Балас» (2008) «І знову я лечу до сонця» (2012) та ін.
Член Національної спілки кінематографістів України.
Державні нагороди Заслужений діяч мистецтв України Державна премія України імені Олександра Довженка 2009 року — за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва
Примітки
Джерела Фаринюк Павло Миколайович // Державні нагороди України. Кавалери та лауреати 2009 (III том, книга II) Москаленко-Висоцька Олена Миколаївна (КНУКіМ, 30.05.2019): «Семіотичний вимір кінодокументалістики Павла Фаренюка»