Га́ральд Прекрасноволо́сий, або Вогневоло́сий чи Світловоло́сийВойтович Л: Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? с. 43.Войтович Л: Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? с. 44. (, , бл. 850/875 — бл. 933/945) — перший король Норвегії, який правив у 872–940 рр. Представник династії Інґлінґів, перший король з роду.
866 року Гаральд Прекрасноволосий завоював перші невеликі королівства, що утворили єдину Норвегію, включаючи землю Вермланд у Швеції, сьогодні південно-східна Норвегія, яка давала присягу вірності шведському королю Ерікові Анундссону. 872 року, після великої перемоги біля Гафрсфіорду поблизу Ставангера Гаральд став королем цілої країни. Однак його королівству і далі загрожували ззовні: велика кількість супротивників знайшла собі притулок не тільки в Ісландії, а й на Оркнейських, Шетландських, Гебридських, Фарерських островах, Шотланії та на півночі материкової Європи. Зрештою Гаральд був вимушений провести експедицію на Захід, щоб очистити ці острови й шотландське прибережжя від ворогів.
Деякі сучасні історики (Клаус Краг, Б'єрн БандленПублікації Б'єрна Бандлєна на сайті Університету Південно-Східної Норвегії.) вважають, що влада Гаральда обмежувалась береговими областями південно-західної Норвегії; східна Норвегія тоді була під впливом Данії.
Джерела Більшість джерел було написано в XII ст. або пізніше, тобто через 250 років після смерті Гаральда, Тому їх конче необхідно порівнювати з іншими наявними джерелами. Крім того, проблема полягає в тому, що лише молодші джерела описують події в усіх подробицях, що може бути викликано як наявністю низки старіших джерел, так і відвертою вигадкою і прикрашенням. Таким чином, саги XIII століття містять докладні звіти й подробиці, яких немає в старших сагах, і вони також не вказують, звідки вони беруть інформацію. Отже, пізніші саги можуть містити вигадки або поплутання з іншими людьми, як сталося з автором «Ågrip», який переплутав ім'я корабля і конунга: Ågrip, Norrøne bokverk, 1973. Ці описи мають певні суперечності, а також ідеалізують і героїзують образ.
Саги Крім «Саги про Гаральда Прекрасноволосого» в «Колі Земному» авторства ісландського скальда Сноррі Стурлусона, який жив набагато пізніше, існують ще два джерела — твори скальдичної поезії «Вороняча пісня» та «Драпа про Галас» дискусійного авторства. Проте твір Сноррі береться за основний через його повноту. Кожний епізод його саги треба розглядати окремо, оскільки певну частину може мати низка джерел, а частина після неї може бути наявна лише в нього. Найціннішу інформацію містить «Вороняча пісня» як найстаріше джерело, що містить цілком конкретні фактиNorsk biografisk leksikon.
А втім, варто зазначити, що багато саг-першоджерел безповоротно втрачено. Однак, наприклад, такі саги як «Фарерська сага» при втраченому оригіналі можуть бути цілком або майже цілком реконструйовані через цитування тих чи інших частин у низці пізніших творів.
Інші твори Про Гаральда склалася окрема легенда, яка вплинула на саги. Це включає, серед іншого, легенду про Гаральда й фінську дівчину Снофрід. Прізвисько Гаральда, «Лува», також є частиною легенди, яка згадується в «Воронячій пісні». Там це прізвисько пояснюється як «кудлатий» через те, що Гаральд пообіцяв не стригти волосся чи бороду, доки не завоює Норвегію, тому Гаральд Лува одностайно ототожнюється з Гаральдом Горфагером. Сучасне тлумачення полягає в тому, що це могло бути народне почесне ім'я, яке означало, що він мав народитися з «переможним капелюхом» (Moltke Moe).
Родина Батько «Вороняча пісня» згадує батька Гаральда — Гальвдана, хоча і без прізвиська (подано переклад відповідної строфи норвезькою (нюношк) Расмуса Фло, оригінал в кінці):«Вороняча пісня», строфа 4
Harald me fylgde, Halvdans-sonen, Ynglingen unge, fraa or egge me komo.
Але, за винятком «Ågrip», джерела другої половини XII-XIII ст. погоджуються, що згадуваний Гальвдан був Гальвданом Чорним, але це не пов'язано зі старішими джерелами, принаймні, немає цитування старіших.
Мати У сагах існують розбіжності щодо фігури його матері. Сноррі свідчить, що його матір'ю була Рагнгільд Сігурдсдоттір, донька Сігурда Оленя, який є пращуром Рагнара Лодброка«Сага про Гальвдана Чорного» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 7.
«Красива шкіра» пише, що Гальвдан був одружений як з Рагнгільдою Гаральдсдоттір, так і з Рагнгільдою Сігурдсдоттір. У рукописі «Ланднамабок» Тора вказана як перша дружина Гальвдана, а не Рагнгільд. У пізнішому доповненні до «Красивої шкіри» говориться, що другою дружиною Гальвдана була дехто Гельга Дагсдоттір із Гаделанну. Старіші саги не повідомляють, ким була мати Гаральда, тому невідомо, чому ця інформація з'являється лише в XIII ст.
Гіпотези Дослідники найчастіше вважають матір'ю Гаральда або Рагнгільд Сігурдсдоттір, або Рагнгільд Гаральдсдоттір.
Олафія Ейнарсдоттір, ісландсько-данський історик і археолог, уважає, що розповідь у Красивій шкірі про те, що Рагнгільд Сігурдсдоттір була матір'ю, була написана тому, що король Гокон Гоконссон хотів зв'язати норвезьку королівську сім'ю з данською з важливих політичних і міжнародних міркуваньОлафія Ейнарсдоттір: Harald Dovrefoster fra Sogn, Historisk Tidsskrift номер 2, 1971.. Вона також стверджує, що матір'ю Гаральда була Рагнгільд Гаральдсдоттір, дочка конунга Согну. У такому випадку це означало б, що він успадкував владу у фюлке через свою матір. Гальвдан Кут, норвезький історик і біограф, уважав, що Рагнгільд так чи інакше походить від ютландських конунгівГальвдан Кут: Harald Hårfagre og rikssamlingen, 1956, ст. 30.
Загалом, дискусії в науковому співтоваристві сходяться в тому, що можна стверджувати, що матір Гаральда звали Рагнгільд, а не Гельга чи Тора, як згадується в сазі «Красива шкіра» й рукописі «Ланднамабок» відповідно.
Шлюби та нащадки У всіх сагах розповідається, що Гаральд мав багато дітей від різних жінок. Точне число і дружин і дітей установити неможливо, зокрема, які з останніх реально існували.
Сага «Вороняча пісня», написана в IX ст., в строфі 14 розповідає, що Гаральд Гальвдансон одружився з данкою. Традиція саги пізніше буде називати її Рагнгільд Ейріксдоттір, дочкою короля Ютландії.
У Historia Norwegiæ вказано, що він мав 16 синів. «Ågrip» і «Красива шкіра» дають імена 20 синів Гаральда. Сноррі у своїй сазі про кількість нічого не говорить. Згідно з Historia Norwegiæ, Ейрік був найстарший. Після Красивої шкіри Ейрік був серед найстарших, а Гокон Добрий — серед наймолодших. Сноррі вважав, що певний гутторм був найстарший. Після смерті Гаральда походження від нього стало політичним інструментом: це давало право спадкоємства королівської влади в Норвегії. Походження від Гаральда Прекрасноволосого, який був першим норвезьким королем, очевидно, надавало значно більшої легітимності претендентові, ніж походження від випадкового дрібного конунга чи ярла.
Цілком імовірно, що багато родоводів, на які посилалися пізніші правителі, були відредаговані з цієї причини. Можуть бути виправдані сумніви, чи були королі Олаф I Трюггвасон, Олаф II Гаральдссон і Гаральд III Суворий нащадками Гаральда ПрекрасноволосогоКлаус Краґ. Norge som odel i Harald Hårfagres ætt: et møte med en gjenganger // Historisk tidsskrift. — Осло, 1989. № 3, ст. 288—302. Можливі діти від Рагнгільд Ейріксдоттір — Ейрік Кривава Сокира, а від згадуваної ще Тори Мостерстонг — Гокон Добрий. Решта дітей, згадуваних у різних сагах, сумнівні.
Гіпотези Клаус Краг, норвезький історик і філолог, піддав сумнівам походження Рагнгільд Ейріксдоттір. Жодних джерел про «конунга Ейріка», що мав би правити тоді в Ютландії, немає. Це може бути виключно літературний хід Сноррі Стурлусона, щоб узаконити ім'я та право на правління наступника Гаральда, Ейріка Кривавої СокириNorsk Biografisk Leksikon.
Генеалогія
Життєпис Раннє життя
«Сага про Гаральда Прекрасноволосого» розповідає, що після смерті свого батька Гальвдана Чорного в бл. 860 році Гаральд успадкував Вестфолл і ще ряд земель у віці 10-ти років. Його регентом був його дядько гутторм Сігурдсон«Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 1.
Одразу по отриманню влади Гаральд був вимушений захищатися. У той час, коли ярли з Оппланну збирали сили на півночі, першим ударив гандальв Альвгейрсон з сином Гакі з Альвгейма з південного сходу.
Історія протистояння Альвгейму і Вестфоллу бере початок з діда Гаральда, гудрьода Мисливця. Він одружився з донькою Альвгейра, попередника гандальва, і отримав у посаг частину Вінгулмарку. Коли гудрьод помер, Альвгейр забрав посаг назад і батько Гаральда, Гальвдан Чорний, зміг відвоювати цю землю. Але згодом на Гальвдана був скоєний замах, під час якого загинули двоє з трьох синів вже конунга гандальва. Той що вижив, Гакі гандальвсон, і головував армією в битві при Гакадалі«Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 48«Сага про Інґлінґів» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 49«Сага про Гальвдана Чорного» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 1.
По результатам битви гандальв і Гакі були розбиті, перший втік, другий загинув. Настала черга оппланнських ярлів.
Перші територіальні надбання
Оппланнська знать, зокрема чотири конунга, вирішила зібратися в одному місці, про яке невдовзі дізнався гутторм, з яким був і малий Гаральд. Вони йшли лісними дорогами, не ідучи на відкритий бій і атакували опівночі. Конунги в результаті не змогли відреагувати і двоє з них загинули одразу, будучи спаленими, а ще двоє загинули вже в бою«Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 2.
Після знищення ворогів в Оппланні, гутторм з Гаральдом повернули до Вестфоллу, підкоривши ряд навколишніх володінь: Грінгарікі (суч. Рінгеріке), Гедмарк, Гудбрандсдален і Гаделанд, Тотен і Румеріке, а також північну частину Вінгулмарку. Востаннє вони зустрілися з гандальвом, якому пощастило втекти раніше. Цього разу він загинув, і Гаральд підкорив Вінгулмарк а Альвгейм згодом відійшов під вплив короля Швеції.
Любовна історія
Тут Сноррі робить відступ у вигляді любовної історії, яка спонукала Гаральда об'єднати країну.
Розповідь розпочинається з сватання, яке з презирством відхиляє гіда, дочка Ейріка Гордаланнського. Вона відповіла, що не вийде за Гаральда допоки той не стане королем всієї Норвегії. Тоді він дає клятву, що не буде ні голитись ні розчісуватись поки не стане єдиним королем Норвегії«Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 3.
Примітно, що, згідно з історією, Гаральд не вчинив як його дід.
Через десять років, здійснивши свою клятву, він обміняв своє прізвисько Заплутановолосий або Копицеволосий на те яке під яким він відомий сьогодні. Більшість дослідників вважають цю історію виключно літературною вигадкою, яка навіяна романтичними історіями, популярними в епоху саг зі збірника «Коло Земне»«Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 23.
Війна в Тренделагу
Наступною ціллю вже в розквіті сил Гаральда став Тренделаг, земля навколо Тронгеймс-фіорду і прилеглі гори з долинами. Він розоряв все на своєму шляху по регіону, допоки не підійшов до Оркдала«Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 5.
Грітінг, місцевий конунг, зібрав свій загін для відбиття навали, але Гаральд переміг, полонивши його і заставивши принести клятву вірності разом з Тренделагом. Але не всі змирилися з новим правителем: Гаральд ще мав ряд битв по всьому фюльке, придушуючи рештки спротиву і підкоряючи до того непокорні поселення«Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 7«Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 8«Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою Ґустава Шторма, частина 9.