Ві́ктор Іва́нович Крі́пченко (нар. 10 липня 1948, Львів — пом. 22 жовтня 2019, Київ) — радянський, український кінооператор, кінорежисер. Лауреат Державної премії СРСР (1989), Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1993). Заслужений діяч мистецтв України (2007).
Життєпис
Народився р. у Львові в родині вчителів.
Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1974).
З 1974 р. — оператор, кінорежисер «Укркінохроніки».
Член Національної спілки кінематографістів України.
Помер 22 жовтня 2019 року у Києві. Похований на Північному кладовищі.
Фільмографія Зняв стрічки:
«Про дружбу співа Україна» (у співавт.) «Україна сьогодні» (1974) «Суперкубок» (1975) «Сад повен сонця» (1976) «Олександр Бойченко» (1976) «Вогні Придніпров'я» (1976, у співавт. з І. Бабушкіним та Е. Тімліним; Диплом X Всесоюзного кінофестивалю, Рига, 1977) «Радянська Україна. Роки боротьби і перемог» (фільми 1 та 3-й: «Початок шляху» (1974) «Шлях звершень» (1977) «Цей важкий ручний м'яч» (1976) «Вірність» (1978) «Вишивки краса нетлінна» (1980) «В'ячеслав Павлович Губенко, хірург» (1980) «Марія з Малої землі» (1980, у співавт.) «Живи, людино» (1980, II Приз XIV Всесоюзного кінофестивалю, Вільнюс, 1981) «Слухайте, слухайте Бетюка!» (1981) «Не чіпай мене!» (1981) «Яка Марія без Івана» (1981) «Монолог матері» (1981) «Нестаріюче серце поета» (1982) «Чорнобиль — Хроніка важких тижнів» (1986, у співавт.; реж. В. Шевченко) «Липневі грози» — документальна дилогія: «Страйк» (1989) і «Викид» (1991, у співавт. з С. Тимофєєвим; реж. А. Карась і В. ШкуринНаціональна спілка кінематографістів України: «Кінематографічна ревізія Донбасу» на Docudays UA; Державна премія України імені Тараса Шевченка 1993 року) «Невиданий альбом» (1991, автор сценарію, реж., оператор, спільно з В. Таранченком. Відзначений на Між. кінофестивалях у Кракові, Лодзі, Оберхаузені) «Ніч у маю» (1991, у співавт.)«Ніч у маю» на Dzyga MDBДержавне агентство України з питань кіно: «Ніч у маю» «Оглянься з осені» (1992, автор сценарію, реж. , оператор, спільно з В. Таранченком) «Щаблі демократії» (1992, у співавт.) «До отчого порогу» (1997)
Примітки
Література Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.85; Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С.281. Посилання