Юрій Григорович Крітенко (Критенко) (*4 липня 1938, Київ — †4 грудня 1997, Київ) — український актор. Заслужений артист України. Батько українського актора, телеведучого Юрія Крітенка «Бульвар Гордона», № 52 (244), 29 грудня 2009 та українсько-німецького режисера, драматурга Андрія Крітенка.
Життєпис Народився у Києві на Трухановому острові (районі столиці, що був знищений під час Другої світової війни — при відступі фашистських окупантів з Києва восени 1943 р.). Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого у майстерні Мар'яна Крушельницького. Лауреат Національної Премії НДР. Працював у Київському Театрі юного глядача, в Українському драматичному театрі ім. І. Франка, був актором Київської кіностудії ім. О. Довженка.
Знявся у фільмах: «Тарас Шевченко» (1951), «Нерозлучні друзі» (1953, боцман), «Педагогічна поема» (1955), «Між добрими людьми» (1962, Тихонюк), «Два дні чудес» (К/с ім. М.Горького, 1970, головний лікар), «Втеча з палацу» (1975), «Така вона, гра» (1976, адміністратор), «Тачанка з півдня» (1977), «Бачу ціль» (1978, т/ф), «Дивна відпустка» (1980, т/ф, 3 а), «Ніжність до ревучого звіра» (т/ф), «Стрибок» (1985), «Контрудар» (1985, Кальченко), «Поранені камені» (1987, ротмістр), «Дорога до пекла» (1988) «Серця трьох» (1992), «Злочин з багатьма невідомими» (1993, т/ф, 7 а), «Геть сором!» (1994) та ін.
Був членом Спілки кінематографістів України.
Похований на Лісовому цвинтарі у Києві.
Примітки