Петро Скарґа (; , фільварок поблизу м. Груєць — ) — польський римо-католицький священик, полеміст, проповідник, агіограф, освітянин. Представник шляхетського роду Скарг гербу Павч. Член Товариства Ісуса, отець-єзуїт (з 1564). Один із лідерів Католицької реформи у Речі Посполитій.
З життєпису Народився 2 лютого 1536 року на фільварку поблизу м. ГруєцьTazbir J. Skarga Piotr (1536—1612), jezuita, polemista religijny, hagiograf, nadworny kaznodzieja Zygmunta III // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1997. — T. XXXVIII/1, zeszyt 156. — S. 35. — ISBN 83-86301-01-5. , Мазовія.
Випускник Краківської академії (1555). Після навчання у краківській Академії (1552—1555) був висвячений у Львові (1564), де став каноніком Латинського собору. Через пару років виїхав до Італії, де вступив до ордену єзуїтів. Стажувався у Відні та Римі. Ректор єзуїтського Віленського колегіуму (1573—1577), професор Краківської академії (1577—1579). Був ректором колегіуму єзуїтів у Вільні, перший ректор Віленської академії (1579—1584; майбутнього Віленського університету). Організував Полоцький єзуїтський колегіум і в 1582—1586 роках був його першим ректором.
Був придворним проповідником короля Сигізмунда ІІІ Вази (1588—1612). Займався активною просвітницькою й освітньою діяльністю на території Речі Посполитої. Вів полеміку з місцевими протестантами, насамперед кальвіністами, а також з православними. Підтримав укладання Берестейської унії (1596) між Римом та православними Речі Посполитої. Виступав з критикою політично-суспільного ладу держави, магнатерії, розколу християнської церкви тощо. Обстоював необхідність посилення королівської влади шляхом обмеження прав Сейму та шляхетської анархії. Помер у Кракові, Малопольща, у віці 76 років. Похований у краківській церкві Петра і Павла. Автор численних проповідей, промов та політично-релігійних трактатів. Найвідоміша робота — «Життя святих Старого і Нового Заповіту» (1579), одна з найпопулярніших книг в історії польської літератури. Також — Петро Повенський ()Українська література XIV—XVI ст. — К. : Наукова думка, 1988. — С. 549. — ISBN 5-12-009282-9..
Твори «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем» () (1577) під зміненим заголовком «Про урядження та єдність Божої Церкви під одним пастирем» () (1590) «Синод Берестейський та його оборона» () (1597) «На плач і лемент Теофіла Ортолога русинам грецького обряду пересторога» () (1610)
Пам'ять
Україна
Вулиці у Львові (тепер вулиця Озаркевича), Тернополі (тепер вулиця ОпільськогоВолодимир Мороз. Тернопільська вулиця біля Камінної гори) 31 липня 2013 в костелі св. Ігнатія Лойоли в Коломиї єпископ-помічник Львівської архдієцезії РКЦ в Україні Леон Малий посвятив горельєф о. єзуїта Петра Скарги, відновлений стараннями місцевих українців у межах культурологічного проекту «Наше місто». Пам'ятна дошка до 300-річчя з дня смерті в Костелі єзуїтів Львована одному з опорних стовпів (філярів) центральної нави
Примітки
Джерела та література
Зема В. Є.. Петро Скарґа // Bibliografia Literatury Polskiej — Nowy Korbut, t. 3 Piśmiennictwo Staropolskie. — Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1965. — S. 236—245. Stanisław Obirek. Wizja kościoła i państwa w kazaniach ks. Piotra Skargi SJ, 1994. Michał Rożek. Kościół Św. Św. Piotra i Pawła // Święte miejsca Krakowa. — Kraków, 2007. Janusz Tazbir. Piotr Skarga, szermierz kontrreformacji, 1983. Janusz Tazbir. Świt i zmierzch polskiej reformacji. — Warszawa : Wiedza Powszechna, 1956. Janusz Tazbir. Święci, grzesznicy i kacerze. Z dziejów polskiej kontrreformacji. — Warszawa, 1959. Janusz Tazbir. Skarga Piotr (1536—1612) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997. — T. XXXVII/4, zeszyt 155. — S. 35—43. Konstanty Wojciechowski. Piotr Skarga. — Lwów, 1912.
Посилання Скарга Петро // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Ks. Piotr Skarga SJ (1536—1612). Życie i dziedzictwo — Księga pamiątkowa z okazji czterechsetlecia śmierci ks. Piotra Skargi SJ — pod red. oo. Romana Darowskiego SJ i Stanisława Ziemiańskiego SJ. Krypta ks. Skargi pod prezbiterium kościoła św. św. Piotra i Pawła w Krakowie — panorama sferyczna. Kazania o Przenajświętszej Bogarodzicy Niepokalanej Dziewicy 1854—1904 / Ks. Piotr Skarga T.J. Wzywanie do pokuty obywatelów Korony Polskiej i W. Księstwa Litewskiego. Żywoty świętych, wyd. z 1857. Żywoty Świętych Starego y nowego zakonu, na każdy dzień przez cały Rok, Kraków 1603 w zbiorach Opolskiej Biblioteki Cyfrowej.