Мірус Борис Михайлович (19 серпня 1928, с. Синяково, нині належить до міста Чортків — 13 квітня 2021, м. ЛьвівУ Львові помер Народний артист України Борис Мірус // Укрінформ, 13.4.2021) — український актор. Народний артист Української РСР (1991).
Життєпис Народився 19 серпня 1928 у передмісті Чорткова в селянській родині.
Закінчив театральну студію при Львівському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (1948, нині національний театр).
У червні 1949 заарештований, звинувачений у націоналізмі та підготовці замаху на Микиту Хрущова; засуджений на 10 років виправно-трудових таборів. Ув'язнення відбував у м. Воркута (нині Республіка Комі, РФ).
Помер 13 квітня 2021 року у віці 92 років у Львові. Був похований 15 квітня на 50 полі Личаківського цвинтаря. Автор пам'ятника на могилі родини Мірус- скульптор Василь Ярич.
Театральна кар'єра Після звільнення (1957) — у Львівському драматичному театрі ім. М. Заньковецької.
Зіграв понад 150 ролей, серед яких: «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого — Пузир «Тарас Бульба» за Миколою Гоголем — Остап «Сон князя Святослава» Івана Франка — Овлур «Чайка» Антона Чехова — Сорін «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» Марка Кропивницького — Горнов , 3 травня — «Ісус, син Бога живого» Василя Босовича; реж. Федір Стригун — Кайяфа, первосвященник , 9 березня — «Державна зрада» Рея Лапіка; реж. Федір Стригун — Запорожець , 30 листопада — «Сільва» Імре Кальмана; реж. Федір Стригун — Фон Граве, посол / шанувальник театру та гість на балу , 26 грудня — «Дама з камеліями» Александра Дюма-син; реж. Федір Стригун — Граф де Жіре , 26 вересня — «Троє товаришів» Еріха-Марії Ремарка; реж. Вадим Сікорський — Блюменталь , 5 грудня — «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ'яненка; реж. Федір Стригун — Кандзюба , 14 травня — «Мина Мазайло» Микола Куліш; реж. Григорій Шумейко — Запорожець , 5 березня — «Невольник» Тараса Шевченка; реж. Федір Стригун — Кошовий, запорожець / Перший старий козак / козак , 9 грудня — «Ромео і Джульєтта в кінці листопада» Яна Отченашека, Ярослава Баліка; реж. Алла Бабенко — Ірачек , 19 травня — «Вода життя» Валерія Шевчука; реж. Григорій Шумейко — Василь , 2 лютого — «Пані міністрова» Бранислава Нушича; реж. Алла Бабенко — Іова , 22 грудня — «Назар Стодоля» Тараса Шевченка; реж. Федір Стригун — перший староста , 6 грудня — «Циліндр» Едуардо Де Філіппо; реж. Федір Стригун — чоловік , 3 грудня — «Візит літньої пані» Фрідріха Дюрренматта; реж. Федір Стригун — дворецький , 26 грудня — «Різдвяна ніч» Михайла Старицького за Миколою Гоголем; реж. Федір Стригун — запорожець , 29 жовтня — «Украдене щастя» Івана Франка; реж. Федір Стригун — Газди , 17 червня — «Перед заходом сонця» Ґергарта Гауптмана; реж. Алла Бабенко — доктор Вуттке , 28 грудня — «Фредерік або Бульвар злочинів» Еріка-Емманюеля Шмітта; реж. Олексій Кравчук — Антуан, помічник режисера
Фільмографія — Іванна — Дмитро Андрійович Каблак, секретар приймальної комісії «Здрастуй, Гнате!» — Назарчук — Десятий крок — Корчун — Родина Коцюбинських — Волох — Будні карного розшуку — Хлопов «Час збирати каміння» — Потоцький
Нагороди та відзнаки 1991 — Народний артист України 2019 — Почесний громадянин міста ЧортковаРішення Чортківської міської ради від 26 червня 2019 року № 1514 Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чорткова» 2019, 26 березня — Орден «За заслуги» ІІІ ступеня «за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки та високу професійну майстерність»
Примітки
Джерела X. Весна, Б. Мельничук. Мірус Борис Михайлович / Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 315. «Борис Мірус: Спогади артиста. Друзі про нього». — Тернопіль, 2000.
Посилання