«Загальні СС» (Альгемайне СС) () — більша складова частина СС, так звані загальні СС, що формувалися на постійній або тимчасовій основі, стройові або резервні з'єднання, частини та підрозділи.
Місцеві підрозділи СС почали формуватися у 1925. Восені 1934 вони стали самостійною від СА ланкою в структурі НСДАП.
6 січня 1929 рейхсфюрером СС став оберфюрер СС Генріх Гиммлер. Нижнім осередком СС було відділення з 8 чоловік — шар (командир — шарфюрер), три відділення складали загін — труп (командир — труппфюрер), три загони — штурм (командир унтерштурмфюрер або оберштурмфюрер), три штурмі складали штурмбанн на чолі з штурмбанфюрером або оберштурмбанфюрером, три або чотири штурмбанни складали штандарт на чолі з штандартенфюрером, декілька штандартів складали абшніт, декілька абшнітів утворювали групи (дивізію) на чолі з групенфюрером. Усі ці фюрери пізніше стали званнями у системі СС.
Уся територія Німеччини була поділена на області (обер-абшніти) СС, які складали основу територіальної організації Загальних-СС. Спершу існували п'ять обер-абшнітів, утворених 1932 року на основі наявних раніше груп СС. У 1942 році на території Німеччини їх кількість вже виросла до 17, територія кожного з них збігалася з територією відповідного військового округу. Крім того, на окупованих територіях було утворено ще шість обер-абшнітів СС. Керівники обер-абшнітів мали звання обергруппенфюрер, группенфюрер чи бригадефюрер СС. Зазвичай фюрер обер-абшніта був представником СС при штабі місцевого військового округа, а також був вищім керівником СС та поліції у цьому регіоні.
Кожен обер-абшніт, поділявся на три райони (абшніта), які позначалися римськими цифрами. Командиром (фюрером) абшніту був офіцер, що мав звання оберфюрера чи штандартенфюрера СС. У 1942 році було 42 абшніта. Деякі великі міста були поділені на два абшніта.
Організаційна структура нижче абшнітів, була побудована не на територіальному принципі, а на принципі військових підрозділів. Зазвичай до складу абшніту входило три піхотних штандарти СС, які були аналогом піхотних полків. Перші штандарти з’явилися приблизно у 1929 році, задовго до виникнення територіального поділу Загальних-СС.
Обер-абшніти та абшніти (на 9.11.1944) Обер-абшніт «Альпи» («Alpenland») – Зальцбург; XXV абшніт – Грац XXXVI абшніт – Зальцбург Обер-абшніт «Балтика» («Ostsee») – Штеттін; XIII абшніт – Штеттін XXXIII абшніт – Шверін Обер-абшніт «Богемія і Моравія» («Bühmen-Mähren») – Прага, (з 1944 року); XXXVII абшніт – Райхенберг XXXVIII абшніт – Карлсбад XXXIX абшніт – Брно Обер-абшніт «Варта» («Warthe») – Познань; XXXXII абшніт – Гнезно XXXXIII абшніт – Літцманштадті Обер-абшніт «Захід» («West») – Дюссельдорф; V абшніт – Дуйсбург XVII абшніт – Мюнстер XXV абшніт – Дортмунд Обер-абшніт «Вестмарк» («Westmark») – Саарбрюкен, Нойштадт, Мец, з вересня 1943 Вісбаден. 11 вересня 1943 року поєднаний з обер-абшнітом «Рейн» у єдиний обер-абшніт «Рейн-Вестмарк»; XI абшніт – Кобленц XXX абшніт – Франкфурт-на-Майні XXXIV абшніт – Саарбрюккен Обер-абшніт «Вісла» («Weichsel») – Данциг; XXVI абшніт – Сопот XXXX абшніт – Бромберг XXXXI абшніт – Торунь Обер-абшніт «Дунай» («Donau») – Відень; VIII абшніт – Лінц XXXI абшніт – Відень Обер-абшніт «Ельба» («Elbe») – Дрезден; ІІ абшніт – Дрезден XVIII абшніт – Галле (Заале) Обер-абшніт «Майн» («Main») – Нюрнберг; IX абшніт – Вюрцбург XXVIII абшніт – Байройт Обер-абшніт «Остланд» («Ostland») – Рига; Обер-абшніт «Північ» («Nord») – Осло; Обер-абшніт «Північне море» («Nordsee») – Гамбург; XIV абшніт – Ольденбург XV абшніт – Гамбург-Альтона XX абшніт – Кіль Обер-абшніт «Південь» («Süd») – Мюнхен; І абшніт – Мюнхен XXXII абшніт – Аугсбург Обер-абшніт «Південний схід» («Südost») – Бреслау; VI абшніт – Бреслау XXI абшніт – Хіршберг XXIV абшніт – Ополе Обер-абшніт «Північний схід» («Nordost») – Кенігсберг; VII абшніт – Кенігсберг XXII абшніт – Алленштейн XXXXIV абшніт – Гумбіннен Обер-абшніт «Північний захід» («Nordwest») – Гаага; Х абшніт – Штутгарт XIX абшніт – Карлсруе XXIX абшніт – Констанц XXXXV абшніт – Страсбург Обер-абшніт «Південний захід» («Südwest») – Штутгарт; Обер-абшніт «Рейн» («Rhein») – Кобленц, Арольсен, з січня 1937 Вісбаден. 11 вересня 1943 року поєднаний з обер-абшнітом «Вестмарк» у єдиний обер-абшніт «Рейн-Вестмарк»; Обер-абшніт «Рейн-Вестмарк» («Rhein-Westmark») – Вісбаден; Обер-абшніт «Схід» («Ost») – Краків; Обер-абшніт «Україна» («Ukraine») – Київ; Обер-абшніт «Фульда-Верра» («Fulda-Werra») – Арользен; XXVII абшніт – Веймар Обер-абшніт «Центр» («Mitte») – Брауншвейг; IV абшніт – Брауншвейг XVI абшніт – Дессау Обер-абшніт «Шпрее» («Spree») – Берлін III абшніт – Берлін XXIII абшніт – Берлін XII абшніт – Франкфурт-на-Одері
Див. також Ordnungspolizei Форма та знаки розрізнення СА Форма та знаки розрізнення СС SS-Verfügungstruppe SS-Totenkopfverbände Корпусні кольори СС
Посилання Allgemeine SS (Альгемайне СС)
Джерела та література
Robin Lumsden: The Allgemeine-SS, Vol. 266 (ISBN 1-85532-358-3)