Леонід Михайлович Корецький (1897—1980) — український радянський організатор кіновиробництва. Заслужений працівник культури УРСР.
Біографічні відомості Народився 17 грудня 1897 року у Катеринославі у родині катеринославського купця Міхеля Меєровича Корецького та Хаї-Леї Корецькоїhttps://data.jewishgen.org/imagedata/ukraine/Ekaterinoslav_province%2F193-3-139%2F358.jpg.
Навчався у Харківському комерційному інституті (1917—1919 рр.).
Працював директором картини на Центральній об'єднаній студії (1942—1944 рр.), Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка (1942—1967 рр.).
Його найкасовіші фільми:«Далеко від Батьківщини», «Максимко», «Два роки над прірвою», «Їхали ми, їхали...», «Тривожна молодість», «У мирні дні», «Мальва», «Тарас Шевченко».
Був членом Спілки кінематографістів УРСР.
Помер 10 листопада 1980 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка №1).
Сім'я Дружина - українська акторка театру і кіно, Народна артистка Української РСР Євгенія Азарх-Опалова (1900-1985). Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 1) поруч із чоловіком.
Брат - Володимир Корецький (1890 - 1984), український радянський юрист-міжнародник, спеціаліст у галузі міжнародного публічного та приватного права та загальної історії держави та права, академік АН УРСР.
Племінник - Юрій Корецький (1911-1941), український поет і перекладач.
Пам'ять Продюсер Олександр Роднянський: "Це був знаменитий директор картин на студії (імені Довженка)"https://gordonua.com/publications/rodnjanskij-24-fevralja-syn-pozvonil-iz-kieva-papa-nachalos-i-dal-mne-poslushat-vzryvy-ja-ponjal-chto-zhizn-zavershena-v-tom-vide-v-kotorom-byla-1648010.html.
Режисер Михайло Резніковіч: *Найкращий директор картин на Кіностудії імені Довженка. Його позаочі називали „князь“. За бездоганний аристократизм, за інтелігентність»https://fakty.ua/ru/104400-master.
Актор, педагог Олег Комаров: «Він велично гуляв по місту з розкішною, покритою лаком тростиною. Ну, просто пан. Актори добрим словом згадували його. По-перше, був справедливим, мудрим директором. По-друге, наскільки дозволяв бюджет картини, завжди щедро оплачував акторську працю, не заощаджував на акторах. Мав своєрідний гумор» https://kmaecm.edu.ua/wp-content/uploads/2021/06/komarov-o.-svitli-dushi-teatru.pdf.
Нагороди Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР. Звання "Заслужений працівник культури УРСР"
Фільмографія Брав участь у створенні фільмів:
«Зигмунд Колосовський» (1945) «Подвиг розвідника» (1947) «Третій удар» (1948) «У мирні дні» (1950) «Тарас Шевченко» (1951) «Максимко» (1952) «Мартин Боруля» (1953) «Команда з нашої вулиці» (1953) «Тривожна молодість» (1954) «300 років тому…» (1956) «Мальва» (1956) «Правда» (1957) «Далеко від Батьківщини» (1960) «Літа молодії» (1958) «Повість наших днів» (1959) «Їхали ми, їхали...» (1963) «Наймичка» (1964) «Два роки над прірвою» (1966) «Театр і поклонники» (1967) «Помилка Оноре де Бальзака» (1968) «Родина Коцюбинських» (1970) «Анна і Командор» (1974) «Небо—земля—небо» (1976) «Бірюк» (1977, у співавт.) «Блакитні блискавки» (1978) «Снігове весілля» (1980) та ін.
Джерела Український біографічний кінодовідник / Н. М. Капельгородська, Є. С. Глущенко, О. Р. Синько. — АВДІ, 2001. — 730 с. Історія українського кіномистецтва. 1893—2003 / В. В. Ілляшенко. — К. : Вік, 2004. — с. 283—412 с. — ISBN 966-8680-00-6 Фильмы Киевской ордена Ленина киностудии им. А. П. Довженко. 1928—1978 / О. Ф. Олейник, Н. А. Филькевич. — К.: Госкино УССР, 1979. — 114 c. Фёдоров А. В. Статистические данные посещаемости советских фильмов: 1950—1990. М: ОД «Информация для всех», 2023 66 с.
Посилання