Сергі́й Бори́сович Кри́мський (2 червня 1930, Бахмут — 30 червня 2010, Київ) — український філософ, культуролог, представник Київської філософської школи. Лауреат Шевченківської премії (2005), Премій НАН України: імені Д. З. Мануїльського (1990), ім. М. Туган-Барановського (2000), ім. Д. Чижевського (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (1996), член Нью-Йоркської академії наук (1995). Автор понад 200 наукових праць, зокрема — 9 індивідуальних і 20 колективних монографій, присвячених проблемам логіки й методології науки, культурології, філософської антропології.

Біографія Народився в 1930 році на Донбасі в Бахмуті.

Закінчив філософський факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. З 1957 р. працював в Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, де пройшов усі посади — від молодшого лаборанта до завідувача відділу, головного наукового співробітника інституту. Доктор філософських наук (1976), професор (1987). Викладав у Центрі гуманітарної освіти НАН України та Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Науковий доробок Зробив помітний внесок у розробку логіки наукового дослідження (1960-1970-ті рр.) і культурологічного підходу до з'ясування філософських проблем (від початку 1980-х рр.). Розробляв засади перетворення знання (динаміки теорій), прийоми витлумачення (як операції зворотної абстракції), засади узагальненої (некласичної) раціональності та розуміння, принципи духовності (зокрема «етичної гідності істини», «третьої правди», «інтелектуальної рішучості» тощо), розвивав неоплатонічну концепцію вилучення архетипових (на зразок ейдосів Платона) структур буття, розуму та культури; виділив архетипи української культури. Запропонував цілісну концепцію людини як носія й осередку культури. Творчий доробок С. Б. Кримського відзначається ерудицією, раціональністю й водночас образним ладом, стиль викладу — художністю та високим естетичним смаком. Його блискучі лекції для студентів та аспірантів, виступи по телебаченню мали незмінний успіх.

Вислови Сергія Кримського Про духовність:

Про архетипи української нації:

Про мову:

Вислови про Сергія Кримського

Праці

Окремі видання «Генезис форм і законів мислення» (1962). «Проблемы мышления в современной науке» (співавтор; 1964). «Логика научного исследования» (співавтор; 1965). «Научное знание и принципы его трансформации» (1974). «Логико-философский анализ понятийного аппарата науки» (співавтор; 1977). «Понимание как логико-гносеологическая проблема» (співавтор; 1982). «Мировоззренческие категории в современном естествознании» (співавтор; 1983). «Пути формирования нового знания в современной науке» (співавтор; 1983). «Григорій Сковорода: Біографічна повість» (співавтор; 1984). «Методологический анализ физического познания» (співавтор; 1985). «Доказательство и понимание» (співавтор; 1986). «Філософський словник» (співавтор; 1986). «Рациональность в науке и культуре» (співавтор; 1989). «Экспертные оценки в социологических исследованиях» (співавтор; 1990). «Верификация социальных прогнозов» (співавтор; 1992). «Эпистемология культуры: Введение в обобщённую теорию познания» (співавтор; 1993). «Феномен української культури: методологічні засади осмислення» (співавтор; 1996). «Пути и перепутья современной цивилизации» (співавтор; 1998). «Философия как путь человечности и надежды» (2000). «Філософський енциклопедичний словник» (співавтор; 2002). «Цивилизационные модели современности и их исторические корни» (співавтор; 2002). «Запити філософських смислів» (2003). «Заклики духовності XXI століття» (2003). «Проблеми теорії ментальності» (співавтор; 2006). «Цивілізаційний розвиток людства» (співавтор; 2007). «Під сигнатурою Софії» (2008). «Ранкові роздуми» (2009).Галина Іваненко: Осмислити життя//Український тиждень № 22(83) від 5 червня 2009 «Мудрецы всегда в меньшинстве» (2012). «Наш разговор длиною в жизнь» (2012).

Статті «Кінець історії» чи метаісторія? // Collegium. — 1994. — № 1. — С. 28-38. Під сигнатурою Софії // Філософська і соціологічна думка. — 1995. — № 5-6. — С. 235—243. Балансуючи між ангелом і звіром: Яким буде моральний вибір сучасності? // Людина і світ. — 1996. — № 5. — С. 22-26. Ціннісно-смисловий універсум як предметне поле філософії: Філософське розуміння людини // Філософська і соціологічна думка. — 1996. — № 3-4. — С. 102—116. Архетипи української культури // Вісник НАН України. — 1998. — № 7-8. — С. 74-87. Дмитро Чижевський про національне визначення історико-філософського процесу в Україні // Філософська думка. — 1998. — № 3. — С. 103—110. По той бік Страшного Суду // Людина і світ. — 1998. — № 2. — С. 17-22. «Третя правда» буття // Сучасність. — 1998. — № 4. — С. 99-107. Концептуальний лад аналізу перехідного процесу // Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». Наукові записки. — Т. 8: Філософія та право. — К., 1999. — С. 4-10. Межа тисячоліть — зміна вимірів історії // Вісник НАН України. — 1999. — № 7. — С. 3-12. Місце пізнання в багатоманітності форм освоєння світу // Філософсько-антропологічні читання'98. — К., 1999. — С. 53-64. Формування ідей логіки наукового дослідження в Україні // Філософська думка. — 1999. — № 4-6. — С. 42-57. Культурна універсальність українського бароко // Вісник Національної академії наук України. — 2000. — № 10. — С. 47-56. Нові горизонти філософсько-методологічного пошуку [рец. на книгу В. С. Степина «Теоретическое знание» (2000)]. // Філософська думка. — 2000. — № 3. — С. 156—160. Філософія вимагає зробити своє життя складником світової філософії добра // Філософська думка. — 2001. — № 6. — С. 3-7. 2003-й рік — рік культури. Чого чекати від нього? // Українська культура. — 2002. — № 6. — С. 3-4. Феномен мудрості у творчості Григорія Сковороди // Вісник Національної академії наук України. — 2002. — № 12. — С. 42-46. Деякі універсали української культури // Українська культура. — 2003. — № 1. — С. 6-7. Зараз головне — не провиджати, а попереджувати! // Наука і суспільство. — 2003. — № 3/4. — С. 8-10. Наука як феномен цивілізації // Вісник Національної академії наук України. — 2003. — № 3. — С. 7-20. Принципи духовності XXI століття // Директор школи. — 2003. — № 4. — С. 1-4. Проект і проектування в сучасній цивілізації // Метод проектів: Традиції, перспективи, життєві результати. — К., 2003. — С. 6-15. Дім — поле — храм // Сучасність. — 2005. — № 3. — С. 139—145. Смисл постісторії // Філософська думка. — 2006. — № 4. — С. 22-35. Ікона та світло софійності // Філософська думка. — 2007. — № 3. — С. 119—127. Три виміри універсальної любови // Артанія. — 2010. — № 3 (кн. 20). — С. 42-43. Роздуми останніх років // Науковий світ. — 2010. — № 12. — С. 15-16. Бесіди з Кримським: Остання касета (спілкувалася Т. Чайка) // Філософська думка. — 2011. — № 1. — С. 128—145.

Вшанування пам'яті В Бахмуті існує вулиця та провулок Сергія Кримського.

Література Сергій Борисович Кримський: Біобібліографічний покажчик / НАН України; Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди. — К., 2010. — 36 с. Сергій Кримський: життя як запит смислу / Попович М., Малахов В., Горський В., Іщенко Ю., Єрмоленко А., Курбатов С., Чайка Т. // Дух і Літера. — 2006. — № 15-16. — С. 138—193. Красюк С. Любомудр зі славетного роду // Науковий світ. — 2010. — № 12. — С. 13-14. Пам'яті Сергія Борисовича Кримського // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2010. — № 3. — С. 223—225. Дзюба І. М. Сергій Борисович Кримський: досвід людської мудрості // Крымский С. Б. Мудрецы всегда в меньшинстве. — К.: Изд. дом Д. Бураго, 2012.

У мережі Сергій Кримський: «Принципи духовності XXI століття» Сергій Кримський: «З усіх прав людини найважливішим є право бути ІНШИМ» Сергій Кримський про Мистецтво жити Сергій Кримський: «За межею щастя і нещастя» Сергій Кримський: «Успіх — результат виправлених помилок» Енциклопедія гумору від академіка Кримського (частина 1) Енциклопедія гумору від академіка Кримського (частина 2) Сергій Кримський: «Завжди дивіться на профіль. Його неможливо підробити, він повністю видає суть людини» Ранок мудріший за вечір (розмова з С. Б. Кримським) Сумно. С. Б. Кримський (1930—2010) відійшов у вічність. Про сенс життя Твори С. Б. Кримського на сайті «Alexandria. Бібліотека філософа» Бібліометричний профіль C. Б. Кримського в Google Академія

Примітки

Джерела

Енциклопедія сучасної України: Біографія