Ту́зла (, , , ) — промисловий, адміністративний та культурний центр на північному сході держави Боснія та Герцеговина, розташований у Тузланській котловині та на південних схилах гори Маєвиця. Третє за населенням місто країни, після Сараєва та Баня-Луки. Знаходиться у складі Федерації Боснія та Герцеговина, є центром Тузланського кантону і муніципалітету Тузла. Населення міста становить 111 811 осіб (перепис 2013 року), з тенденцією благого демографічного опоравка у ширшій міській зоні. Місто є центром хімічної та рударської промисловості, а також значним університетським і туристичним осередком.

Сучасна назва міста походить від (сіль), що вказує на багатовікову традицію видобутку солі, по якій Тузла є відомою ще з античних і османських часів.

Історія Тузла є одним із найдавніших центрів безперервного заселення в Європі. Багато археологічних знахідок, зокрема глиняних виробів, датуються початком IV тисячоліття до н. е.

Перша письмова згадка про місто відноситься до 950 року під назвою () у праці візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного «Управління імперією». Згодом місто отримало слов’янську назву «Солі».

У 1463 році Тузла потрапила під вплив Османської імперії. Відтоді слов’янська назва поступово вийшла з ужитку, поступившись місцем офіційній турецькій назві.

Після Османського панування Тузла перейшла під контроль Австро‑Угорської імперії у 1878 році після Берлінського конгресу, що стало початком адміністративних та інфраструктурних реформ і інтеграції міста у нову економічну систему Центральної Європи. Після поразки Австро‑Угорщини в Першій світовій війні та розпаду імперії у 1918 році Тузла увійшла до складу нового державного утворення, Держави Словенців, Хорватів і Сербів, яка невдовзі об’єдналася з Королівством Сербів та Королівством Чорногорія, утворивши Королівство Сербів, Хорватів і Словенців, (з 1929 року Королівство Югославія), у складі якого місто зазнало значних економічних і політичних змін у міжвоєнний період. Під час Другої світової війни Тузла спочатку опинилася під владою Незалежної Держави Хорватія, а вже 2 жовтня 1943 року була звільнена партизанськими військами та стала одним із перших звільнених міст у Європі. Після війни Тузла увійшла до складу Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія, де розвивалася як важливий промисловий та культурний центр до початку 1990‑их, коли розпад Югославії призвів до утворення незалежної Боснії і Герцеговини.

Під час війни в Боснії і Герцеговині (1992–1995) Тузла залишалася відносно безпечним містом, приймаючи численних біженців із навколишніх районів. Однак місто зазнало трагедії 25 травня 1995 року де снаряд на центральній Капійській площі (Капія), випущений з позицій Војске Республіки Сербської на планині Озрен, влучив у натовп цивільних людей. Унаслідок цього загинуло 71 особа, а понад 150 отримали поранення. Серед загиблих наймолодшій жертві було 2,5 роки, при цьому лише кілька осіб були старші 30 років, а середній вік загиблих і поранених становив близько 23 роки. Ця подія залишила глибокий слід у пам’яті мешканців і стала символом страждань цивільного населення під час конфлікту.

Демографія

+Населення громади Тузла за даними переписів 1971, 1981, 1991 та 2013 років. +Етнічний розподіл Тузлинація1971198119912013 Босняки 49,65 % 43,05 % 47,61 %72,78 % Югослави 2,36 % 15,65 % 16,71 %— (не виділено окремо) Хорвати 25,84 % 20,38 % 15,49 %13,87 % Серби 19,65 % 16,64 % 15,40 %3,04 % інші 2,47 % 4,26 % 4,77 %10,30 %++ За даними перепису населення 1991 року, населення муніципалітету Тузла становило 131 861 осіб, а в самому місті Тузла проживало 83 770 осіб (63,6 % від загальної чисельності). Етнічний розподіл у місті тоді був таким: босняки — 47,61 %, югослави — 16,71 %, серби — 15,40 %, хорвати — 15,49 %, інші або невизначено — 4,77 %.

Під час війни населення міста і муніципалітету суттєво зросло через значний наплив біженців, однак достовірні дані відсутні, і наявні цифри є лише оціночними.

За даними останнього офіційного перепису 2013 року, населення муніципалітету становило 111 811 осіб, а місто — приблизно 80 774 осіб, при цьому етнічний склад змінився: босняки — 72,78 %, хорвати — 13,87 %, серби — 3,04 %, інші — 10,30 %.

Радикальні зміни в етнічному складі населення Тузли після 1991 року значною мірою були зумовлені війною в Боснії і Герцеговині. Під час конфлікту багато біженців з інших регіонів, особливо босняків, шукали прихисток у відносно безпечному місті Тузла. У той же час частина сербського та хорватського населення залишила місто або переселилася в райони, де вони становили більшість. Як результат, за даними перепису 2013 року, частка босняків у місті значно зросла, тоді як відсоток сербів і хорватів суттєво зменшився, а категорія «інші» включала новоприбулих біженців та тих, хто не відносив себе до традиційних етнічних груп.

Відомі люди Селма Байрамі (* 1980) — боснійська співачка. Лепа Брена (* 1960) — югославська і боснійська співачка. Альма Задіч (* 1984) — австрійський політик, міністр юстиції Австрії. Ромео Митрович (* 1979) — боснійський футболіст, воротар. Любомир Попович (1934—2016) — французький художник. Муневер Ризвич (* 1973) — боснійський футболіст та тренер. Меша Селімович (1910—1982) — югославський боснійський письменник.

Галерея

Див. також Протести в Боснії та Герцеговині (2014)