Олекса́ндра Іва́нівна Смирно́ва-Замкова́ (5 (17 травня) 1880, Київ — 22 вересня 1962) — патологоанатом, доктор медичних наук, з 1939 року — член-кореспондент, з 1951 року — дійсний член АН УРСР.

Біографія Народилася 5 травня 1880 року в Києві в родині земського лікаря Івана Васильовича Смирнова, сина бідного священника. Мати — Анна Іванівна Фаворська. Олександра мала молодшого брата й сестру. Згодом родина переїхала до Переяслава, де мати померла 1889 року, а батько одружився вдруге.Л. О. Шеремета. Академік О. І. Смирнова–Замкова — відомий учений–патологоанатом: джерела для реконструкції біографії // Гілея: науковий вісник. — 2015. — Вип. 100. — С. 53-57 1890 року Олександра повернулася до Києва, де мешкала в брата матері лікаря Фаворського, вступила до жіночої гімназії Міністерства освіти, яку закінчила в 1898 році.Слободян Лілія Олександрівна. Біографічні відомості про академіка О. І. Смирнову-Замкову за документами особового фонду Інституту архівознавства НБУВ . Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація», Київ, 6-8 жовтня 2015 р.

У 1906 році закінчила медичний факультет Університету Монпельє у Франції й захистила дисертацію доктора медицини на тему «Про характер змін в організмі та про збудника актиномікозу». У роботі над дослідженням Олександрі допомагав Володимир Високович. 1907 року Смирнова повернулася до Києва. З вересня 1907 до березня 1908 року працювала в Київському бактеріологічному інституті під керівництвом Володимира Високовича, у 1908 році перейшла викладати на медичне відділення Вищіх жіночих курсів, яке 1916 року було перетворене на Жіночий медичний інститут. У 1920 разом з приєднаним жіночим інститутом продовжила викладання в Київському медичному інституті, де працювала до 1930 року.

У 1927 році почала працювати в ВУАН, спочатку на посаді позаштатного працівника Патологоанатомічної комісії (пізніше — кафедри патологічної анатомії) під керівництвом академіка Миколи Мельникова-РазведенковаЗвідомлення Всеукраїнської Академії наук у Київі за 1927 рік / Всеукраїнська Академія наук. — Київ: Друк. Всеукраїнської Академії наук, 1928. — 146 с., с. 56-57. Пізніше у 1930 чи 1931 році стала завідувати лабораторією з вивчення проблем патології.

Зі створенням Інституту клінічної фізіології АН УРСР 1934 року працювала там старшим науковим співробітником відділу патологічної анатомії, а 1938 року очолила його, залишаючись на цій посаді до 1953 року. Після створення Інституту фізіології імені О. О. Богомольця АН УРСР у 1953 році стала завідувачкою лабораторії морфології.

Паралельно в 1933—1941 роках була завідувачкою катедри патологічної анатомії Другого київського медичного інститутуІсторія АН УРСР, т. 2, с. 418—419. (1967).

У 1934 році Смирнова-Замкова здобула вчене звання професора, а 1935 року — ступінь доктора медичних наук.

До 1955 року була депутаткою п'яти скликань Київської міської радиР. Є. Кавецький. Олександра Іванівна Смирнова-Замкова (До 75-річчя з дня народження). Фізіологічний журнал, 1955; 1(3): 3-6.

Померла 22 вересня 1962 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі, пам'ятник встановлено 1969 року, скульптор К. А. КузнецовКузнецов Ксанфий Андреевич [Изоматериал]: лич. дело чл. Союза художников УССР. — К., [б. и], 1950—1984. — 121 с. // Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: ф. 581, оп. 2, спр. 648. .

Родина Чоловік — Самуїл Абрамович Замков, теж лікар. В особовій справі академіка Олександри Іванівни Смирнової-Замкової станом на 1961 рік зазначено, що вона має дочку, зятя та трьох онучок.

Наукова діяльність Смирнова-Замкова опублікувала близько 90 праць, основні з них присвячені вивченню патологічної анатомії інфекційних хвороб, передпістрякових захворювань, патанатомії інших пухлин, променевої хвороби, вивченню неклітинних структур організму. Смирнова-Замкова створила вчення про систему «основної аргірофільної речовини» (речовини, що забарвлюється сріблом у лужних умовах) і зробила важливі для науки висновки про природу розвитку тканин.

Зробила значний внесок у галузі вивчення патогенезу променевої хворобиІсторія АН УРСР, т. 1, с. 740. (1967).

Підготувала понад 25 кандидатів і 10 докторів наук.

Нагороди Орден Леніна (1954)Награждение орденами за выслугу лет // Сборник указов Президиума Верховного Совета СССР о награждении орденами и медалями СССР за выслугу лет и безупречную работу. — 1954, №3 Июнь, с. 64—70 Орден «Знак Пошани» Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1945)Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1 жовтня 1944 «Про присвоєння почесного звання Заслуженого діяча науки УРСР академікам Академії наук УРСР» «Відмінник охорони здоров'я» СРСР (1949) «Почесна грамота» Президії Верховної Ради УРСР за видатні заслуги в розвитку вітчизняної науки (1960)

Примітки

Джерела

УРЕ Л. О. Шеремета. Академік О. І. Смирнова–Замкова — відомий учений–патологоанатом: джерела для реконструкції біографії // Гілея: науковий вісник. — 2015. — Вип. 100. — С. 53-57 Слободян Лілія Олександрівна. Біографічні відомості про академіка О. І. Смирнову-Замкову за документами особового фонду Інституту архівознавства НБУВ Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація», Київ, 6-8 жовтня 2015 р. І. Розгін, В. Розгін. Проф. д-р. О. Смирнова-Замкова . Лікарський вісник, № 1 (5) 1955, с. 32-34 Р. Є. Кавецький. Олександра Іванівна Смирнова-Замкова (До 75-річчя з дня народження). Фізіологічний журнал, 1955; 1(3): 3-6