М’якопіднебінний (задньопіднебінний, велярний) апроксимант — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — , а відповідний символ X-SAMPA — M\.
Символ МФА , який звичайно позначає дзвінкий м’якопіднебінний фрикативний, часто також уживається для цього звука (з діакритиком нижчої артикуляції , якщо потрібна точність.)
Властивості Властивості м’якопіднебінного апроксиманта:
Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови. Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності. Місце творення — м’якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м’якому піднебінні. Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот. Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках. Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.