Лалєнков Дмитро Валерійович

Дмитро Валерійович Лалєнков ( 4 травня 1966; Стаханов Луганська область, УРСР) — український актор та сценарист. Заслужений артист України. П'ятиразовий лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль».

Життєпис Дмитро Лалєнков народився 4 травня 1966 року в місті Стаханов (тепер Кадіївка) Луганська область. У дитинстві серйозно займався боксом, був чемпіоном України. Дідусь Дмитра Лаленкова був диригентом, батько — Валерій Лаленков грав у симфонічному оркестрі.

Один рік навчався у музичному училищі імені Глієра, на факультеті вокалу. Дмитро Лалєнков закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (зараз Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого). Працював у Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки.

Знявся у фільмах: «Каїн» (1992), «Дике кохання» (1993) «Жорстока фантазія» (1994), «Принцеса на бобах» (1997), «Слід перевертня» (художник Симоненко), «Життя як цирк», Доярка з Хацапетовки 2: Виклик долі та інших. Роль Роми в комедійному телесеріалі «Леся+Рома» (2005–2007).

В Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працював з 2009 по 2016 рік. Дебютував 16 жовтня 2009 року у прем'єрній виставі «Граємо Чонкіна» у ролі Плечового . Особисте життя Був одружений з акторкою Оленою Стефанською, з якою у шлюбі має двох синів: Микиту ( 23 червня 1990) та Іллю ( 12 червня 2005)Дмитро Лаленков.

Ролі в театрі Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра У театрі працював з 2009 по 2016 рік. Дебютував 16 жовтня 2009 року. «Плечовий» — «Граємо Чонкіна» за романом Володимира Войновича «Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» (2009) «Граємо в дурня» за п'єсою Франсіса Вебера «Вечеря з дурнем» Національний академічний театр драми імені Лесі Українки У театрі працював з 1989 по 2004 роки. Всього зіграв понад тридцять ролей російського і світового репертуару

«Дама без камелій» Т. Реттигена, режисер Роман Віктюк — Рон (1992) «Запрошення в замок», Ж. Ануя, режисер Владислав Пазі — Фредерік і Орас (1992) «Благо — дарю!…» (бенефіс Ади Роговцевої) за мотивами п'єс А. Дяченка, режисер Костянтин Степанков — Він (1993)

Фільмографія

1993 — Дике кохання (Україна) 1994 — Жорстока фантазія (Україна, Литва) 1996 — Дякую за те, що ти є… 1997 — Принцеса на бобах 2000 — Життя як цирк (Пригоди кинутого чоловіка) 2002 — Нероби — Сергій 2002 — Шум вітру — Андрій 2002 — Прощання з Каїром — епізод 2004 — Джокер — Саша 2004 — Секонд-хенд 2004 — Украдене щастя 2005 — Дванадцять стільців — Ізнуренков, просто поет 2006 — Богдан-Зиновій Хмельницький 2006 — Леся+Рома. Не наїжджай на Діда Мороза!  — Рома 2006 — Мій принц — Павло, партнер Алли по бізнесу 2006 — Криваве коло — Ілля Удальцов 2006 — Кактус і Олена — Роман Самохвалов, прокурор 2006 — Будинок-фантом у придане — Петро, друг Паші 2006 — Дідусь моєї мрії — Євген Шевченко 2006 — Зоряні канікули — 1-й астронавт 2007 — Битви сонечок — Дмитро Бобров 2007 — Вбити змія — Родрігес 2007 — Сьома пелюстка — Валентин Тимофійович, чоловік Віри 2007 — Свої діти — вчитель фізичного виховання 2007 — Психопатка — Гоша, поет-актор, гість на ювілеї 2007 — Мовчун — Микола Локтєв 2007 — Кольє для снігової баби — Діма 2008 — Заходь-не бійся, виходь-не плач — Альфред, коханець Стели 2008 — Роман вихідного дня — Едуард Вікторович Холодков 2008 — Леся+Рома. Мільйон від Діда Мороза — Рома 2009 — Викрадення Богині — Еммануїл Фицлер, ілюзіоніст 2009 — По закону — Кречетов 2009 — Незакінчений роман 2009 — Її серце — директор радіоканалу 2010 — Хроніки зради — Андрій 2011 — Пушкен 2013 — Бідна Liz — Колька Соколов 2015 — Незламна — працівник Особливого відділу  — «Я з тобою» — пан Борис </div>

Телесеріали

2001 — Слід перевертня — Андрій Симоненко, художник 2003 — Роксолана 3. Володарка імперії 2004 — Попіл Фенікса — Молох 2005 — Золоті хлопці — Ілля Удальцов (Сироткін), художник 2005 — 2007 — Леся+Рома — Рома 2006 — Обережно, блондинки! 2006 — Вовчиця — Аркадій Стрілецький 2007 — 2009 — Доярка з Хацапетівки — Павло, начальник охорони 2009 — Викрадення Богині — Еммануїл Фіцлер, ілюзіоніст 2010 — Єфросинія — Карпов, режисер 2011 — Пончик Люся — Євген Іванович Панченко 2012 — Страшна красуня — Вадим Семенович 2012 — Стань мною — Алсуф'єв, кінозірка 2012 — Світ Соні — Степан, чоловік Соні 2012 — Особисте життя слідчого Савельєва —Аркадій Сергєєв, директор ліцею 2012 — Повернення Мухтара-8 — Ігор Васильович, батько Каті 2013 — Сашка — Привалов Володимир Миколайович, лідер партії «Прогрес» 2013 — Сусіди по розлученню — ветеринар 2013 — Жіночий лікар-2 — Гліб Терьохін 2013 — Бідна Liz — Микола Соколов, батько Олі 2014 — Впізнай мене, якщо зможеш — адвокат Дениса 2014 — Дворняжка Ляля — Іван Свиридов 2014 — Брат за брата-3 — Андрій Пузанов, бізнесмен 2014 — Білі вовки-2 — Владислав Романович Меланін 2015 — Ніконов і Ко — Льова, сусіда Ніконова 2016 — Чудо за розкладом — Федір Іванович Кримов 2016 — Громадянин Ніхто 2018 — Опер за викликом </div>

Нагороди та премії 2006 — «Телетріумф» за найкращий серіал «Леся+Рома». «Київська пектораль» Заслужений артист України

Примітки

Джерела Просихин О. Дмитрий Лаленков // Московский комсомолец. — 2001. — 24—31 мая. — С. І2.

Посилання Премія «Телетріумф» за 2006 р. Дмитрий Лаленков: актер театра и кино, сценарист, рыбак и просто отличный друг

Інтерв'ю з відомим українським актором Дмитром Лаленковим: "Белуші називав Донбас українським Чикаго 30-х"