Лебедєв Михайло Геннадійович

Михайло Геннадійович Лєбєдєв — радянський і український кіно- та телережисер, кіно- та телеоператор, сценарист, викладач. Член Національної спілки кінематографістів України (2000). Член UGC (Українське відділення Європейської Гільдії кінооператорів IMAGO.Заслужений працівник культури України (2004). Лауреат Мистецької премії "Київ" ім. Івана Миколайчука (2006).

Біографічні відомості Народився 16.03.1960 року (Україна. м. Богодухів. Харківська обл.).

Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1983) за фахом «Кінознавець» та курси перепідготовки (друга вища освіта) при ВіПК робітників радіо і ТБ (Москва.1998-1999) за спеціальностями: «Режисер-постановник телебачення» і «Оператор телебачення».

З 1977 року почав працювати в групі телеоператорів на Київській студії телебачення (УТ) на посаді асистента телеоператора. У 1991 році присвоєна вища телеоператорська категорія - Старший телеоператор.

В якості оператора-документаліста брав участь у висвітленні візитів президентів США та деяких європейських країн, Московської Олімпіади 1980року, Міжнародних фестивалів та форумів.

На замовлення МАГАТЕ та редакції новин УТ в 1986-1987 роках проводив відеозйомки на Чорнобильській атомній електростанції. Ліквідатор ЧАЕС.

З 1992 по 1996 рік працював телережисером на ТРК ICTV (американько-українське керівництво). Займався виробництвом циклових пізнавальних програм про анімацію, образотворче мистецтво. Зі зміною керівництва і зміною концепції каналу, перейшов працювати в приватну телекомпанію «Альтернатива».

З 1996-2008р.р. - Головний телеоператор студії «Альтернатива».

З 2008-2016 роки – Креативний директор Слов’янського Міжнародного каналу (SCI), студії ТБ ФК "Динамо-Київ-YouTube".

З 2019-2025 - Старший викладач Укртелерадіопресінституту.

Був запрошений викладати майстерність оператора та телережисуру в Київський Державний Національний Університет кіномистецтв ім. Карпенка-Карого, в Київський Національний Університет Культури, до Державного Міжнародного Університету, на курси Інтерньюз-Україна, Інтер-школу, в Першу Національну Школу телебачення, в Міжнародному Університеті «Україна», КПІ ім. І. Сікорського, УКРТЕЛЕРАДІОПРЕСІНСТИТУТУ.

Ведучий викладач семінарів – тренінгів та майстер-класів. Підвищував кваліфікацію телеоператорів, режисерів та журналістів на державних і приватних ТБ студіях в Києві, Харкові, Івано-Франківську, Сімферополі, Маріуполі, Запоріжжі, Ужгороді та Одесі.

Загальний викладацький стаж з 1992-2026р.р.

 Літературна та наукова діяльність:

Член Ради Експертів журналу для медіа-фахівців «Телерадіокур'ер» («ТРК»). В «ТРК» з 1999- 2016р.р. ведучий рубрики «Майстерність оператора».

Видав більше сімдесяти друкованих робіт, а також тестів по новому телевізійному устаткуванню для компаній Panasonic, Pana-System, EVA, ОПТА, Divia-PRO, СomTel.

Автор кіносценаріїв:

«Чудовий світ дитинства» (1985), «Місто архангела Михаїла» (1998), «Ательє 777» (2014), «Наївне малярство Михайла Онацька» (2016), «Телемама» (2017), «Чумацькі казки Івана Котляревського» (з О. Ерьоміною. 2018), «Поросятко» (2019), «Аматори старого кіно»(2019), «Ляльковий театр» (2020), «Логісти ЗСУ» (2022).

Автор книг:

«Навіщо знімають фільм одним кадром». (2026).

«Зародження авторського кіно» (2026)

Фільмографія (вибірково) «Богодар Которович». УТ-1. 1982. «Співає Олена Камбурова». УТ-1. 1983 «Чудовий світ дитинства». Укртелефільм. 1985«Ательє» к/c «Укртелефільм». 1986 «Небеса похмурі» к/c «Укртелефільм». 1989 «Містечкові історії» (4 серії). «УТ-1». 1989 «Над срібним берегом Дніпра» «ICTV». 1993 « Олексій Анд». «Альтернатива». 1998 «Художня мансарда» (10 серій). «ICTV». 1994—1996 «Карусель» (164 випуски). «ICTV». 1993—1994 «Місто архангела Михаїла». «Альтернатива». Версія 1998 «Місто архангела Михаїла». «Альтернатива». Версія 2003 «Втеча від свободи» (2 серії). «Альтернатива» і к/c «Кінематографіст». 1998 . «Зачароване коло» к/c «Кінематографіст». 1999 «Гамбурзький рахунок» «НТВ + Футбол». 2001 «Посібник для інакомислячого». «Інтерньюз-Україна». 2002 «Київ» «Дельта» 2003 «Зінаїда Серебрякова» (3 серії). Власне виробництво. 2005—2007 «Іван Франко» к/c «Кінематографіст». 2006. «Блохін та його команда». НТКУ. 2009 «Емалеві ікони» SCI. 2011 «Найзаповітніше бажання». 1 НШТБ. 2012 «Ательє 777». 1 НШТБ. 2014 «Наївне малярство Михайла Онацька». «Аеромедіа». 2016 «Поросятко». Укртелерадіопресінститут. 2019 «Два портрети». Укртелерадіопресінститут. 2021 Серія короткометражних роликів «Логісти ЗСУ». 2022-2024

Нагороди «Дніпропетровськ». к/c «Кінематографіст». 1998. Диплом фестивалю "Вітри мандрівок"(Київ). «Київ». к/c «Кінематографіст». 2001 Диплом фестивалю "Вітри мандрівок " (Київ). «Місто архангела Михаїла». 1998—2003 Диплом фестивалю «Золота хвиля». (Харків), Диплом фестивалю «Золота Ера» (Київ). «75 хвилин з Валерієм Лобановським». «НТВ + Футбол». Спец. Приз на 2-м Міжнародному фестивалі спортивного кіно і ТБ (Москва). «Якобінство для «Динамо». «НТВ + Футбол». 2005 Приз за кращу роботу в телепублицистиці на Першому Відкритому Російському Фестивалі спортивного кіно в Липецьку. «Блохін і його команда». 1-серія. «НТВ + Футбол». 2006 Головний приз на 4-ому Міжнародному фестивалі спортивного кіно і ТБ в Москві. «Блохін і його команда» . 2-серія. «НТВ + Футбол». 2006 Головний приз в номінації «Спортивні програми і фільми» 9 Міжнародного Євразійського Телефоруму в Москві. «Іван Франко». к/c «Кінематографіст». 2006 Мистецька премія «Київ» їм. Івана Миколайчука. Примітки

Джерела

Знаменні дати і події 2020 року. Культура і мистецтво / матеріал підгот. І. М. Перова; М-во культури України, Нац. б-ка України ім. Яросла-ва Мудрого, Інформ. центр з питань культури та мистецтва. –Київ, 2019. –124с. С. 49