Ву́пперталь () — місто в Німеччині, земля Північний Рейн-Вестфалія з населенням 355 000 осіб. Розташоване на південному березі річки Вуппер Рурського регіону. Приблизно за 30 кілометрів на схід від Дюссельдорфа, 40 кілометрах на північний схід від Кельна і 23 кілометри на південний схід від Ессена. Вупперталь є сьомим за величиною містом у Північному Рейні-Вестфалії та 17-м за величиною в Німеччині. Місто було засноване в 1929 році в результаті злиття Ельберфельда, Бармена, Ронсдорфа, Кроненберга і Фохвінкеля і спочатку називалося «Бармен-Ельберфельд», а потім отримало свою нинішню назву в 1930 році. Це столиця і найбільше місто землі Бергіш.

Дві третини від загальної площі міста — зелень: ліси, луки, сади і поля. Будь-яка частина міста всього лише за десять хвилин ходьби від одного з громадських парків. Водночас lолина річки Вуппер була одним з перших високоіндустріальних регіонів Німеччини, для потреб якого побудували підвісну залізницю (Wuppertal Schwebebahn) між тоді ще незалежними містами Ельберфельд і Бармен. Вупперталь і сьогодні є великим промисловим центром, де зосереджені такі галузі, як текстильна, металургійна, хімічна, фармацевтична, електронна, автомобільна, гумова, транспортні засоби та поліграфічне обладнання. У Вуперталю було запатентовано аспірин, (1897 Bayer) та пилосос Vorwerk Kobold. У місті розташовані Вуппертальський інститут клімату, навколишнього середовища та енергетики та Європейський інститут міжнародних економічних відносин. Бармен був батьківщиною Фрідріха Енгельса.

У туристичному плані крім славнозвісної муніципальної підвісної дороги, місто має всесвітньо відомий Театр танцю ім. Піни Бауш, мальовничий зоопарк, історичну ратушу і Музей образотворчих мистецтв ім. фон дер Гейтда.

Історія Вупперталь у його нинішніх кордонах був утворений у 1929 році шляхом злиття промислових міст Бармен та Ельберфельд, а також громад Вохвінкель, Ронсдорф, Кроненберг, Лангерфельд і Байєнбург. Початкова назва Бармен-Ельберфельд була змінена на референдумі 1930 року на Вупперталь («Верхня долина»). Нове місто стало частиною прусської Рейнської провінції.

Міські краєвиди визначаються крутими схилами пагорбів уздовж річки Вуппер. Найвищий пагорб міста — Ліхтшайд, який знаходиться на висоті 351 м (1 152 фути) над рівнем моря. Домінуючі міські центри Ельберфельд (історичний комерційний центр) і Бармен (більш промисловий) сформували суцільну урбанізовану територію з 1850 року. Протягом наступних десятиліть «Верхнє місто» стало домінуючою промисловою агломерацією північно-західної Німеччини. У 20-му столітті цю агломерацію випередили Кельн, Дюссельдорф і Рурський регіон, які мають більш сприятливий рельєф.

З 5 липня 1933 року до 19 січня 1934 року у Вупперталі існував концентраційний табір Кемна — один з перших нацистських концентраційних таборів, створений для ув'язнення політичних опонентів після приходу нацистів до влади у 1933 році. Табір був створений на території колишньої фабрики на річці Вуппер у районі Кемна, що в Барменській частині Вупперталя. Наказом від 10 жовтня 1938 року у Вупперталі була сформована 1-а легка дивізія німецької армії, яка у вересні 1939 року взяла участь у вторгненні в Польщу, що поклало початок Другій світовій війні. Під час війни в місті діяли нацистська тюрма, два підтабори примусової праці в'язниці в Ремшайд-Лютрінгхаузені та будівельна бригада СС. В'язнями будівельної бригади СС були поляки, французи, чехи, румуни, угорці, греки та громадяни СРСР. Близько 40 % будівель у місті було зруйновано бомбардуваннями союзників, як і багато інших німецьких міст та промислових центрів. Одним з найбільших був наліт  611 літаків RAF 29 травня 1943 року, під час якого загинуло близько 2 500 осіб і тисячі були поранені.

Все ж велика кількість історичних пам'яток збереглася, зокрема: Ольберг, дослівно «Нафтова гора», найбільший у Німеччині споконвічний робітничий район, охороняється як історична пам'ятка. Назва виникла у 1920-х роках, коли в районі продовжували використовувати масляні лампи, тоді як навколишні буржуазні житлові квартали були електрифіковані. У традиційному вживанні назва «Ольберг» відсилає до Оливної гори в Єрусалимі. Брілль — один з найбільших у Німеччині районів вілл Грюндерзайту, тобто особняків середнього класу, збудованих промисловими підприємцями у другій половині 19 століття.

78-ма піхотна дивізія США під командуванням генерал-майора Едвіна П. Паркера-молодшого захопила Вупперталь попри незначний опір 16 квітня 1945 р. Вупперталь став частиною британської зони окупації, а згодом — частиною нової землі Північний Рейн-Вестфалія у Західній Німеччині.

Населення

Наразі населення Вупперталя становить близько 355 000 осіб. Кількість мешканців більш ніж подвоїлася в 1929 році в результаті злиття міст Бармен-Ельберфельд. Економічний бум 1950-х і 60-х років призвів до створення нових промислових підприємств, а разом з ними і до притоку робітників, у тому числі трудових мігрантів з Туреччини, Греції та Італії. Чисельність населення в ці часи безпрецедентного зростання сягнула піку близько 423 000 осіб у 1963 році; у 1970-х роках настав період стійкого спаду, спричиненого промисловими втратами.

Основні визначні пам'ятки Загалом у Вупперталі налічується понад 4 500 будівель, що належать до національних пам'яток, більшість з яких є прикладами таких стилів, як неокласицизм, еклектика, історизм, модерн/югендстиль та баугауз. Американський телеканал CNN рекомендував Вупперталь як одне з 20 місць у світі, які варто відвідати у 2020 році, завдяки Швебебан, архітектурному розмаїттю та Нордбантрассе, 22-кілометровому велосипедному маршруту через місто 2020.

Основні визначні пам'ятки включають: Швебебан або плавучий трамвай. Однією з найбільших визначних пам'яток міста є унікальна у світі підвісна монорейкова дорога Вуппертальська залізниця (Wuppertaler Schwebebahn), яка була створена в 1901 році. Колії розміщено на висоті 8 м (26 футів) над вулицями і 12 м (40 футів) над Вуппером. Підвісна залізниця Вупперталь — Кайзерваген Екскурсія підвісною залізницею у спеціальному трамваї. Вуппертальська опера (Opernhaus Wuppertal). Концертний зал Штадтхалле (Concerthall Stadthalle), зразок архітектури рубежу століть з видатною акустикою. Будинок Вуппертальського симфонічного оркестру (Sinfonieorchester Wuppertal) (Stadthalle). Театр танцю Вупперталь (Tanztheater Wuppertal), всесвітньо відомий центр сучасного танцю, заснований хореографом Піною Бауш. Будинок Енгельса (Engels-Haus), 18 століття — типова для регіону архітектурна споруда, в якій розміщена постійна виставка матеріалів, пов'язаних із співзасновником сучасного комунізму Фрідріхом Енгельсом. Зоопарк Вупперталь, невеликий, але гарно облаштований зоопарк. Ботанічний сад Вупперталь, муніципальний ботанічний сад. Дендропарк Бургхольц, великий дендропарк. Музей фон дер Гейдта — важлива художня галерея з творами від 17 століття до наших днів. Загально Музей володіє 35 тисячами творів, з яких 2 тисячі — картини, майже 700 скульптур, 800 фотографій та 30 тисяч рисунків. Кілька сотень артоб'єктів мають неєвропейське походження. Музей виник на основі колекцій двох мистецьких товариств Бармена та Ельберфельда, які виникли ще у ХІХ столітті. Від 1902 року він розмістився у колишній ратуші Ельберфельда, збудованій у стилі класицизму.

Тут було виставлено першу з робіт Пікассо, яка коли-небудь з'явилася на публіці. Зараз у колекції, окрім Пікассо, є катини Е.Мунка, В.ван Гога, Е.Дега, К.Моне, П.Гогена, П.Сезана, А.Сіслея, О.Ренуара, А.Матісса. Теперішня експозиція складається переважно з колекції, яку подаровав місту Е. фон дер Гайдт, оскільки понад 500 картин модерного мистецтва, що були у власності міського музею у першій третині століття,  конфіскували нацисти, вважаючи їх зразками «дегенеративного мистецтва». У 1943 музей постраждав під час бомбування, втративши ще частину робіт та бібліотеку. У 1945 музей відновився, організувавши перші виставки та лекції.

- Скульптурний парк Вальдфріден (Skulpturenpark Waldfrieden) — парк скульптур з виставковим залом, заснований скульптором Тоні Краггом.

Вупперталь у мистецтві У фільмі Віма Вендерса «Аліса в містах» 1974 року головні герої відвідують Вупперталь. Частина дії фільму «Вотан» (Le Feu de Wotan, 1984) із серії коміксів «Йоко Цуно» Роджера Лелу відбувається у Вупперталі та його метрополітені. Дія п'єси Ельзи Ласкер-Шюлер «Осінь» відбувається в Ельберфельді. Фільм 2000 року «Принцеса і воїн» Тома Тиквера був знятий у Вупперталі. Фільм «Без жалю» (2001) Бенджаміна Квабека знімався у Вупперталі. У фільмі «Піна» 2011 року кілька танцювальних сцен відбуваються у Вупперталі та його околицях. У кількох сценах надземний трамвай використовується як декорація, а також як фон.

Освіта У Вупперталі є чотири вищі навчальні заклади: Університет Вупперталя (Bergische Universität Wuppertal) Університет прикладних наук FOM Кельнська вища школа музики, відділення у Вупперталі Теологічний коледж, Вупперталь/Бетель (Theologische Zentrum Wuppertal)

Приватний університет Junior Uni є унікальною німецькою ініціативою з навчання молоді у віці від 4 до 18 років науковим дисциплінам поза шкільною програмою.

Відомі люди Горст Вальтер Штайн — німецький диригент. Удо Діркшнайдер — німецька рок-музика (U.D.O. і Accept). Горст Тапперт — німецький актор. Фрідріх Енгельс — німецький підприємець, політичний діяч, філософ, історик, публіцист. Один з основоположників марксизму — перший систематизатор та видавець творів Карла Маркса. Друг і соратник Карла Маркса. Підтримував українських представників міжнародного революційного руху. Йоганнес Рау (1931—2006), міністр-президент землі Північний Рейн-Вестфалія з 1978 по 1998 рік, президент Німеччини з 1999 по 2004 рік. Карл Гроссберг (1894—1940), художник Нового об'єктивізму. Ельза Ласкер-Шюлер (1869—1945), поетеса-експресіоністка єврейського походження.

Примітки