Фе́дір Олекса́ндрович Васи́льєв (; , Гатчина, Російська імперія — , Ялта) — російський живописець-пейзажист.

Біографія Народився року в місті Гатчині (нині Ленінградська область, Росія) в сім'ї дрібного поштового чиновникаО художнике Федоре Александровиче Васильеве / Исторический журнал «Гатчина сквозь столетия». . З раннього дитинства проявляв здібності і інтерес до малювання. Протягом 1865—1867 років навчався у Малювальній школі Товариства заохочення мистецтв в Петербурзі, одночасно суміщав заняття в школі вечорами з роботою у реставратора з Петербурзької академії мистецтв Петра Соколова. До закінчення навчання Васильєв увійшов в середовище відомих художників, особливо зближувався з Іваном Крамським і Іваном Шишкіним, з яким згодом навіть поріднився.

Мешкав в основному в Санкт-Петербурзі. Здійснив поїздки у 1867 році разом з Іваном Шишкіним на острів Валаам, де виконав низку замальовок та етюдів острова; у 1869 році — у село Знаменське Тамбовської губернії і село Хотінь Харківської губернії. У 1870 році разом з художниками Іллею Рєпіним і Євгеном Макаровим подорожував Волгою, де виконав численні замальовки (частина зберігається у Державному Російському музеї і Державній Третьяковській галереї), етюди.

Взимку 1870 року сильно простудився, у нього виявився туберкульоз. За пропозицією графа Павла Строганова провів літо 1871 року в його маєтках в Харківській і Воронізькій губерніях, але так і не вилікувався. Товариство заохочення мистецтв дало йому засоби для поїздки до Криму. Ще до від'їзду був зарахований учнем добровольцем Петербурзької академії мистецтв і отримав звання художника першого ступеню з умовою витримати іспит з наукового курсу.

Протягом 1871—1873 років мешкав і працював у Криму. 1873 року отримав від Академії мистецтв звання почесного вільного общника. Помер від сухот в Ялті року. Могила знаходиться в Ялті на Полікурівському меморіалі. 1879 року на могилі встановлений пам'ятник. У 1963 році, до 90-х роковин зі дня смерті художника, пам'ятник замінили новим (скульптор — Лідія Ушакова, архітектор — М. Санич) — бронзове погруддя митця (не збереглося) на високому трапецієподібному п'єдесталі із діориту. На п'єдесталі — рельєфне зображення палітри. Могила Васильева Ф. А. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 48—49. ISBN 978-966-8325-87-8 .

Творчість Працював у галузі станкового живопису. Написав пейзажі:

«Сільський двір» (1867, Державний Російський музей); «У церковній огорожі» (1867, Державний Російський музей); «Пейзаж. Парголово» (1868, Саратовський художній музей); «Сільська вулиця» (1868, Третьяковська галерея); «Повернення стада» (1868, Третьяковська галерея); «Після грози» (1869, Третьяковська галерея); «Літній спекотний день» (1869, Третьяковська галерея); «Після дощу» (1869, Третьяковська галерея); «Пейзаж із коровою» (1869, Державний Російський музей); «Осінь» (1869, Національний музей «Київська картинна галерея»); «Пейзаж із хатинами» (1869); «Захід на ставку» (Третьяковська галерея); «Зоря в Петербурзі» (Державний Російський музей); «Після дощу» (Державний Російський музей); «Перед грозою» (Нижньогородський художній музей); «Перед дощем» (1869, Третьяковська галерея); «Ілюмінація в Петербурзі» (1869, Третьяковська галерея); «Дорога в березовому лісі» (Третьяковська галерея, не закінчено); твори за матеріалами поїздки Волгою «Вид на Волзі. Баржі» (1870, Державний Російський музей); «Бухта» (1871, Третьяковська галерея); «Волзькі лагуни» (Третьяковська галерея, не закінчено); «Селянська сім'я у баркасі»; «Відлига» (1871, Третьяковська галерея; премія Товариства заохочення мистецтв за 1871 рік; повтор — Державний Російський музей); роботи виконані в Криму «Мокрий луг» (1872, Третьяковська галерея); «Покинутий млин» (1872—1873, Третьяковська галерея, сепія — Державний Російський музей, не закінчена); «Ериклік» (1872); «Пейзаж. Осінь»/«Болото в лісі. Осінь» (Державний Російський музей, не закінчена); «У Криму. Після дощу» (Третьяковська галерея); «Дорога в Криму»; «Біля джерела»; «Вечір в Криму» (Третьяковська галерея); «Прибій хвиль» (Третьяковська галерея); «Зима в Криму» (Пермська державна художня галерея); «У Кримських горах» (1873, Третьяковська галерея; премія Товариства заохочення мистецтв за 1873 рік). </div>

Також відомий автопортрет, який зберігається у Третьяковській галереї.

Крім живописних творів спадщина художника включає також безліч малюнків і акварелей (три альбоми його малюнків зберігаються в Державному Російському музеї, окремі малюнки — в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї та інших музеях.

Роботи художника експонувалися на виставці у Лондоні у 1872 році, всесвітній виставці у Парижі у 1878 році та інших. Виставки його творів відбулися в 1874 і 1899 роках у Санкт-Петербурзі.

Вшанування

Два портрети художника написав Іван Крамськой (обидва — 1871, Третьяковська галерея); Ім'я Федора Васильева присвоєне Ялтинській дитячій художній школіХудожественная школа им. Васильева Ялта / Справочник Ялты.; У 1960 році, до 110-річчя з дня народження митця, в Ялті на вулиці Київській в районі будинків № 10, 12 на прямокутному постаменті із діориту встановлене бронзове погруддя художника (скульптор Микола Савицький, архітектор Петро Старіков). Памятник Васильеву Ф. А. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 53. ISBN 978-966-8325-87-8 , також у місті на його честь названа вулиця; У 1975 році Пошта СРСР випустила серію поштових марок із репродукціями картин Федора Васильєва та портретом художника роботи Івана Крамського; У місті Гатчині встановлена бронзова меморіальна дошка з барельєфом художника; До 150-річчя із дня народження художника 22 лютого 2000 року Банк Росії випустив ювілейну монету «Федор Васильев» номіналом 2 рублі у серії «Видатні особистості Росії» на якій зображений портрет художника і фрагмент картини «Відлига».

Примітки

Література

Васильєв Федір Олександрович // ;