Олексій Олександрович Мішурін (30 березня 1912, Маріуполь, Російська імперія — 17 жовтня 1982, Київ, УРСР, СРСР) — радянський український кінорежисер, кінооператор.

Біографічні відомості Народився в родині робітника. Вчився в художньо-індустріальній профшколі в Києві. Закінчив операторський факультет Київського кіноінституту (1937).

З 1937 р. працював на Київській студії художніх фільмів. Перша самостійна робота «Макар Нечай» (1940).

Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Був членом Спілки кінематографістів України.

Дочка: Марія Олексіївна Мішуріна — українська акторка, сценаристка, драматургиня.

Фільмографія Кінооператор: : «Щорс» (асистент оператора у співавт.) : «Макар Нечай» : «Бойова кінозбірка № 9» («Маяк») : «Чудова скрипка» : «Чарівний кристал» : «В далекому плаванні» : «Циклічна робота в шахті» (док. фільм) : «Третій удар» : «Радянське Чорномор'я» (док. фільм) : «Свято народних талантів» (режисери І. Аненський, Я. Авдієнко, М. Слу­цький) : «Щедре літо» : «Концерт майстрів українського мистецтва» : «Максимко» : «Запорожець за Дунаєм» : «„Богатир“ йде в Марто» : «Мати» : «Пісні над Дніпром» (фільм-концерт; також — сценарист) : «Сталеве кільце» (короткометражний) : «Адреса вашого дому» (у співавт)

Режисер-постановник: : «Літа молодії» : «Врятуйте наші душі» : «Королева бензоколонки» (у співавт) : «Зірка балету» : «Фітіль» (кіножурнал № 46, новела «Зелений вогник») : «Абітурієнтка» : «Переходимо до любові» (у співавт) : «Від і до» : «Дипломати мимоволі»

Література Кино и время. Вып. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — СІ85; Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.271.

Посилання http://www.kino-teatr.ru/kino/operator/sov/28358/works/