Навроцький Сигізмунд Францевич — український радянський кінорежисер, сценарист. Нагороджений медалями. Життєпис Народився р. у Варшаві. Закінчив правове відділення Білоруського університету (1930) та режисерський факультет Московського державного інституту кінематографії (1934).
Працював прокурором у Мінську.
У 1934—1941 рр. — асистент режисера, режисер ігрового і науково-популярного кіно на кіностудіях «Ленфільм» і «Белгоскіно», де створив фільми: «Вогняні роки» (1937, 2-й режисер, співавт. сценар. з І. Луковським), «Дніпро у вогні» (1937, у співавт. Ч. Сабінським), «Сім'я Януш» (1941) тощо; на Центральній Об'єднаній кіностудії в Алма-Аті (1941—1943).
З 1943 р. — режисер Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.
Поставив кінокартини: «Зигмунд Колосовський» (1945, у співавт. з Б. Дмоховським), «„Богатир“ йде в Марто» (1954, у співавт. з Є. Брюнчугіним), «Круті сходи» (1957), «Люди моєї долини» (1960).
Був членом Спілки кінематографістів УРСР.
Помер р. в Києві.
Література Кино и время. Вып. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.190; Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.286.
Посилання
Фільмографія (kino-teatr.ru)