Никоне́нко Сергі́й Петро́вич ( 16 квітня 1941, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор, кінорежисер, сценарист. Лауреат Державної премії РРФСР (1970), Премії Ленінського комсомолу (1976). Народний артист РРФСР (1991).

Фігурант бази даних центру «Миротворець» (свідоме порушення державного кордону України; участь у пропагандистських заходах та кінозйомках на території анексованого РФ Криму)Центр «Миротворець»: Никоненко Сергій Петрович.

Життєпис Закінчив акторський (1964, майстерня С. Герасимова, Т. Макарової) і режисерський (1972, у тих же майстрів) факультети Всесоюзного державного інституту кінематографії.

Зіграв у низці фільмів українських кіностудій. Автор сценарію і режисер стрічки «Хочу вашого чоловіка» (1992, студія «Аркадія», Росія—Україна).

Знявся у пропагандистському фільмі «Кримський міст. Зроблено з любов'ю!» (2018).

Громадська діяльність У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну. Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму / Министерство культуры Российской Федерации

Фільмографія Режисер-постановник

«Петрушине прізвище» (1971, також — сценарист) «Птахи над містом» (1974, також — співсценарист) «Трин-трава» (1976) «Цілуються зорі» (1978) «Циганське щастя» (1981, також — сценарист) «Кохаю. Чекаю. Олена.» (1983, також — сценарист) «Корабель прибульців» (1985) «Ёлки-палки!» (1988, також — сценарист) «Брюнетка за 30 копійок» (1991) «Сім'янин» (1991) «Хочу вашого чоловіка» (1992, також — співсценарист; студія «Аркадія», Росія—Україна) «Не хочу одружуватися!» (1993) «Хочу в Америку» (1993, Білорусь) «Курортний роман» (2001) «А вранці вони прокинулися» (2003, також — співсценарист) «Аннушка» (2009) «Хочеться жити» (2014, також — співсценарист)

Акторські роботи

«Життя спочатку» (1961) «Люди і звірі» (1962, Юрій Павлов) «49 днів» (1962) «Вулиця Ньютона, будинок 1» (1963) «Це сталося в міліції» (1963) «Мирний час» (1964) «Дорога до моря» (1965) «Дзвонять, відчиніть двері» (1965) «Чорний бізнес» (1965) «Крила» (1966) «Душка» (1966) «Микола Бауман» (1967) «Війна і мир» (1967, російський офіцер) «Журналіст» (1967, Олександр Васильович Реутов, редактор газети «Горноуральський робочий») «Місця тут тихі» (1967) «Дивні люди» (1968) «Злочин і кара» (1969) «Непідсудний» (1969) «Дворянське гніздо» (1969) «Спокійний день наприкінці війни» (1970, Андрій) «Красна площа» (1970, матрос-анархіст Володя Кольцов, у 1919 році — командир бронепоїзду) «Співай пісню, поете...» (1971, Сергій Єсенін) «Тримайся за хмари» (1971) «Петрушине прізвище» (1971) «Визволення» (1972, Сашка, ад'ютант) «Мармуровий будинок» (1972) «За хмарами — небо» (1973, Євген, майстер ділянки на авіазаводі) «Птахи над містом» (1974) «Ходіння по муках» (1974—1977) «Земляки» (1974) «Там, за горизонтом» (1975) «Приймаю на себе» (1975) «Трин-трава» (1976, Степан Гнатович Калашников) «Незакінчена п'єса для механічного піаніно» (1977, Яків) «Борги наші» (1977) «Поки божеволіє мрія» (1978, поліцмейстер) «Уперше заміжня» (1979) «Нерозділене кохання» (1979) «Тема» (1979, молодший лейтенант Юрій Синіцин) «З коханими не розлучайтесь» (1979, Шумілов, чоловік-п'яниця, що розлучається) «Зустріч» (1980, к/м, з кіноальманаху «Молодість». Випуск 3-й, епізод) «Квітневі сни» (1980, Микола) «Пізні побачення» (1980) «Ти повинен жити» (1980) «Холостяки» (1980) «Квітневі сни» (1980) «Шостий» (1981) «Циганське щастя» (1981, Денис Іванович, голова колгоспу) «Інспектор ДАІ» (1982, інспектор ДАІ, старший лейтенант міліції Петро Сергійович Зикін) «Кохаю. Чекаю. Олена.» (1983) «Летаргія» (1983) «Сонце в кишені» (1984) «Парад планет» (1984, Василь Сергійович Афонін, народний депутат, водій тролейбуса і військової вантажівки) «Джура — мисливець з Мін-Архара» (1985, Олексій) «Корабель прибульців» (1985, Георгій Гришин (прототип — льотчик-космонавт СРСР Георгій Гречко) «Зимовий вечір у Гаграх» (1985, Валентин Іванович Фоменко, балетмейстер) «Додатковий прибуває на другу колію» (1986) «Від зарплати до зарплати» (1986) «Завтра була війна» (1987, директор школи) «Про любов, дружбу і долю» (1987) «Уповноважений революцією» (1987) «Лілова куля» (1988, Коноїд) «Ёлки-палки!» (1988, Микола Миколайович Князєв) «Хліб — іменник» (1988) «Лапта» (1988) «Бенкети Валтасара, або Ніч зі Сталіним» (1989) «Сталінград» (1989, генерал О. І. Родимцев) «Життя за лімітом» (1989) «Біс в ребро» (1990) «Іспанська акторка для російського міністра» (1990) «Нелюд, або В раю заборонено полювання» (1990) «Гумова жінка» (1991, Коля/священник) «Брюнетка за 30 копійок» (1991) «Помирати не страшно» (1991) «Агенти КДБ теж закохуються» (1991) «Віват, гардемарини!» (1991) «Сім'янин» (1991) «Небезпечна жінка» (1991) «Анкор, ще анкор!» (1992, капітан Іван Крюков) «Фанданго для мавпочки» (1992) «Не хочу одружуватися!» (1993) «Майстер і Маргарита» (1994, директор Вар'єте Стьопа Лиходєєв) «Каменська» (2000) «Дикарка» (2001, Кирило Максимович Зубарєв) «Тартарен із Тараскона» (2003, полковник) «Про що говорять чоловіки» (2010) та ін.

Знявся в фільмах українських кіностудій: «Серце не прощає» (1961, Грицько Попілін) «Шурка обирає море» (1964, Шурка) «Білий вибух» (1969) «Хвилі Чорного моря» (1975—1976, «Біліє парус одинокий», Жуков) «Фантазії Веснухіна» (1976, т/ф, 2 а) «Розколоте небо» (1979) «Побачення» (1982, Марчевський) «Якщо можеш, прости...» (1984) «Любочка» (1984, настроювач) «Стрибок» (1985) «Звинувачується весілля» (1986, Пилип) «Була не була» (1986) «На знак протесту» (1989) «Червоне вино перемоги» (1990, т/ф) «Мої люди» (1990, т/ф, 2 а) «Гра всерйоз» (1992) «Сезон оголеного серця» (1992, кінорежисер; Україна) «Анекдотіада, або Історія Одеси в анекдотах» (1994) «Новий російський романс» (2005, Соломін; Україна) «З днем ​​народження, королево!» (2005, Іван Олексійович Єдалов, російський генерал; Україна) «Старі-полковники» (2007, Олег Борисович Стеценко; Україна)

Див. також Бойкот російського кіно

Примітки

Література Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.299; Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.543; Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.377-388.