Володимир Вікторович Тихий (25 лютого 1970, Червоноград, Львівська область, УРСР) — український кінорежисер, сценарист та продюсер документальних та ігрових фільмів.Каталог Київського Міжнародного кінофестивалю «Молодість». Київ, 2000. — С.67;
Один з творців кіномистецьких проєктів: «Мудаки. Арабески», «Україно, Goodbye!» та «Вавилон'13». Серед найвідоміших документальних повнометражних фільмів режисера — «Євромайдан. Чорновий монтаж» (2014), «Сильніше, ніж зброя» (2014) та «Бранці» (2016), серед найвідоміших ігрових повнометражних фільмів режисера — «Зелена кофта» (2013) та «Брама» (2017).
Член Національної Спілки кінематографістів України.
Життєпис Народився 25 лютого 1970 року у Червонограді Львівської області. Після закінчення школи Володимир вступив у 1987 році в Червоноградський гірничий технікум. У 1989 — 1991 роках служив у радянській армії у морській авіації, був дислокований в Білорусі. Володимир Тихий замість жінки свариться з папугою // Gazeta.ua, 9 січня 2008
Згодом, у 1992 році, вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого на режисерський факультет. Завершив навчання в 1997 році. Працював на телестудіях «Студія 1+1», «Данаприс-фільм», був режисером, досить відомої на той час, передачі «СВ-шоу» з Вєркою Сєрдючкою.
Свою кар'єру розпочав як режисер телефільмів та телесеріалів. Згодом змінив фокус на документалістику і, врешті-решт, остаточно перейшов до зйомок повнометражних художніх фільмів. У більшості стрічок є режисером та сценаристом власних фільмів. Винятком є фільм «Сьомий маршрут» (1997), де Тихий виступив лише як співавтор сценарію.Володимир Тихий // Енциклопедія «кіно-кола», 2008
Один з творців кіномистецьких проєктів «Мудаки. Арабески», «Україно, Goodbye!» та «Вавилон'13». У 2018 році за цикл історико-документальних фільмів про Революцію гідності став одним з переможців Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Особисте життя У 1996 році одружився з однокурсницею Юлією Шашковою. Подружжя має двох дітей: доньку Аню (1996 р. н.) та сина Тимофія (2002 р. н.).
Громадська позиція Виступав на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега СенцоваЧим більше ми підтримуємо Олега Сенцова, тим більше виборюємо незалежність України, — Тихий // Громадське радіо, 23.05.2018Активісти під офісом Медведчука вимагали дій для звільнення політв'язнів // Радіо Свобода, 01.08.2018.
Фільмографія Серед доробку Володимира Тихого є наступні стрічки:Володимир Тихий на сайті проєкту «Україно, Goodbye!», 2011Володимир Тихий // Сценарна майстерня, 2018Мийники автомобілів — Енциклопедія «Кіно-коло»О. В. Безручко. Кінопедагогічна діяльність М. Г. Іллєнка // Культура і сучасність. — 2013. — № 1. — С. 126—131
Телефільми
2000: «Пісні забутого» (), режисер-постановник 2007: «Доню моя» (), режисер-постановник 2008: «Ґудзик» (), режисер-постановник 2008: «Таємничий острів»/ (), режисер-постановник
Телесеріали 2003—2004: 12-серійний серіал «Весела компанія» (), режисер-постановник 2005—2005: 8-серійний серіал «Навіжена» (), режисер-постановник
Короткометражні фільми 1992: "Андерграунд", 5 хв., сценарист і режисер-постановник
1995: «Сокирра», 10 хв., сценарист і режисер-постановник 1995: «Федір Достоєвський», ? хв., сценарист і режисер-постановник 1996: «Дах», 6 хв., сценарист і режисер-постановник 1996: «Русолонька», 27 хв., сценарист і режисер-постановник 2009: Проєкт «Мудаки. Арабески»: «По дорозі» (також відомий як «Та це ж гімно!»), 5 хв., режисер 2009: Проєкт «Мудаки. Арабески»: «Пам'яті Пітера», 4 хв., режисер 2009: Проєкт «Мудаки. Арабески»: «Рекреації» (також відомий як «Рано-вранці»), 8 хв., режисер 2010: Проєкт «Мудаки. Арабески»: «Свєта», 7 хв., режисер 2010: Проєкт «Мудаки. Арабески»: «Інтро», 8 хв., режисер 2012: Проєкт «Україно, Goodbye!»: «Гамбурґ», 6 хв., режисер 2012: Проєкт «Україно, Goodbye!»: «Янгол смерті», 21 хв., режисер 2015: «Дідочок», 9 хв., сценарист і режисер
Документальні фільми 2013: «Відкритий доступ», співрежисер 2013: Документальний цикл історико-документальних фільмів «Вавилон'13», співрежисер 2014: Документальний повнометражний фільм «Євромайдан. Чорновий монтаж», співрежисер 2014: Документальний повнометражний фільм «Сильніше, ніж зброя», співрежисер 2014: Документальний цикл історико-документальних фільмів «Зима, що нас змінила», співрежисер 2014: Документальний повнометражний фільм «Наша Надія», режисер 2014: Документальний короткометражний фільм «Після смерті», режисер 2016: Документальний повнометражний фільм «Бранці», режисер 2023: Документальний повнометражний фільм «День Незалежності», режисер, сценарист, продюсер, режисер монтажу 2024: Документальний повнометражний фільм «Одного літа в Україні», режисер
Повнометражні художні фільми 2000: «Мийники автомобілів», повнометражний художній фільм, драма, сценарист та режисер. 2013: «Зелена кофта», повнометражний художній фільм, трилер, режисер 2017: «Брама», повнометражний художній фільм, фантастика, режисер. 2019: «Наші Котики», повнометражний художній фільм, комедія, режисер.
Нагороди 2015 рік — Спеціальна нагорода «За внесок у розвиток українського кіномистецтва» на 44 Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість» за проєкт «Вавилон'13»Тихий Володимир Вікторович // Комітет з національної премії України імені Тараса Шевченка, 2018; 2018 рік — Один з переможців Національної премії України імені Тараса Шевченка за цикл історико-документальних фільмів про Революцію гідності.
Джерела
Посилання
Володимир Тихий на сайті The Movie Database
СИЛЬНІШЕ НІЖ ЗБРОЯ