Дмитро́ Льво́вич Томашпо́льський ( 1 липня 1958, Київ) — український кінорежисер, сценарист, продюсер; член Національної спілки кінематографістів України. Заслужений діяч мистецтв України (2021).
Життєпис Народився 1 липня 1958 року в Києві. У 1980 році закінчив Київський державний інститут культури імені Корнійчука, згодом у 1989 році — Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (Майстерня А. Жилінського).Томашпольський Дмитро Енциклопедія Кіно-коло
До 2000 року працював на Київській кіностудії імені Олександра Довженка, де зняв свій дебют «Панове, врятуємо Місяць», а потім разом з дружиною Оленою Дем'яненко зняв та спродюсував 5 кінофільмів: «Про шалене кохання, Снайпера і Космонавта» (1993, сценарист, режисер), «Будемо жити!» (1995, сценарист, режисер), «Жорстока фантазія» (1995, продюсер), «Дві Юлі» (1998, продюсер), «Усім привіт!» (1999, сценарист, режисер).
У 2000 році на 12 років переїхав жити в Росію, в Москву та Санкт-Петербург, де створив 15 фільмів та серіалів: «Таємниця Лебединого озера» (2002), «Спасибі» (2003, автор сценар.), «Дзисай» (2004), «Місяць у зеніті» (2007), «Прогулянка по Парижу» (2008) спільне виробництво з Францією, «Маяковський. Два дні».
У 2012 році повернувся жити й працювати в Україну. Відтоді створив низку ігрових та документальних фільмів за підтримки та на замовлення Держкіно України: «Я — мобер!» (2013 р. док), «F 63.9 Хвороба кохання» (2013 р. ігровий, спільно з Оленою Дем'яненко), «Виграти все» (2016 р. док). Співродюсер фільму Олени Дем'яненко «Моя бабуся Фані Каплан» (2016). У 2018 році вийшов повнометражний художній фільм Томашпольского «Ржака».
Автор документальних фільмів «Лариса Кадочникова. Автопортрет» (2013) і «Лариса Кадочникова. Війна» (2022), який отримав відзнаку «Найкращий документальний фільм про війну» на Українському міжнародному кінофестивалі у Великій Британії «ПТАХ» (2023).
З 2023 року — доцент кафедри продюсерства аудіовізуального мистецтва та виробництва Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-КарогоТомашпольський Дмитро Львович — КНУТКіТ.
Член Європейської та Української кіноакадемій, Член Оскарівського комітету України, голова «Лабораторії проектів» НСКУ.
З 2024 року художній керівник та засновник майстерні "Кентаври".
Громадська позиція У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.
Фільмографія
Режисерські роботи (телефільми та телесеріали) «Неосяжне» (1989, сценарист, режисер) «Панове, врятуємо місяць!» (1990, сценарист, режисер) «Про шалене кохання, Снайпера і Космонавта» (1993, сценарист, режисер), «Жорстока фантазія» (1995, продюсер) «Дві Юлі» (1998, продюсер), «Усім привіт!» (1999, сценарист, режисер). «Якщо я не повернусь» (2001, режисер) «Таємниця Лебединого озера» (2002, сценарист, режисер) «Дякую» (2003, сценарист, режисер) «Дзисай» (2004, режисер) «Цілують завжди не тих» (2005, режисер) «Джонік» (2006, режисер) «Про це краще не знати» (2006, режисер) «Місяць у зеніті» (2007, сценарист, режисер) «Дорослі люди» (2008, режисер) «Мінливості кохання» (2011, режисер) «Маяковський. Два дні» (2011, співрежисер: Олена Дем'яненко), телесеріал «Нова сукня Корольової» (2011, режисер) «Свідок» (2012, режисер) «Я — мобер» (документальний, 201, сценарист, режисер) «Лариса Кадочникова. Автопортрет» (2013, співрежисер: Лариса Кадочникова), документальний фільм «Виграти все» (2016), документальний фільм, сценарист, режисер) «Йод» (2016), короткометражка, режисер «Лариса Кадочникова. Війна» (2022), документальний фільм.
Режисерські роботи (кінопрокатні фільми) Рік Назва Також зазначений у титрах як Примітки Продюсер Сценарист Інше 1995 Будемо жити! 2009 Прогулянка по Парижу 2014 F63.9 Хвороба кохання спів-режисер Олена Дем'яненко 2017 Ржака 2019 Сторонній 2021 Простір Режисер монтажу, звукорежисер
Примітки
Література Хто є хто в Україні. К., 1997. — С.519; Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.490.
Посилання