Писанко Ігор Миколайович (1941—2010) — український оператор документального кіно. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1973).
Життєпис Народився 20 червня 1941 р. в Києві. З 1973 р. працював на кіностудії «Укркінохроніка».
Зняв стрічки: «Я бачу», «П'ять героїчних років» (у співавт. з Я. Лейзеровичем i І. Кацманом), «Україна, земля і люди» (1971), «Радянська Україна» (1972, у співавт. Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка, 1973), «Легенди Криму», «Над Україною небо високе» (1972), «Поема про Донецький край» (1974, у співавт. з Я. Лейзеровичем), «Земля Сірії» (1974), «Шлях звершень» (у співавт. з В. Кукоренчуком i В. Кріпченком), «З маршруту не повернулись», «200 років Дніпропетровську» (1975), «Венеція», «Генерал Кирпонос» (1977), «Два роки в абвері» (1978), «Батьківщина моя» (у співавт.), «Розум, честь і совість епохи» (1978, у співавт. з О. Лісовим, О. Косіновим i В. Кукоренчуком. Диплом і Перший приз XI Всесоюзного кінофестивалю, Єреван, 1978), «Дорогою батьків» (1978, у співавт. з О. Косіновим. Перша премія Всесоюзного конкурсу на найкращий фільм до 60-річчя ВЛКСМ), «Гірке відлуння» (1979, у співавт. з В. Хотіновим), «Чуєш, брате мій» (1979, у співавт.; реж. І. Грабовський), «Марія з Малої землі» (у співавт.), «Слово про п'ятирічку» (1980), «Вони з 41-го» (у співавт.), «Звершення» (1981), «Ранок республіки» (1983, у співавт.; реж. А. Федоров), «Зоряний час Либіді» (1990), «Гомоніла Україна» (1991), «Христос воскрес» (1991, реж. В. Сперкач)Національна спілка кінематографістів України: Вечір пам'яті лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, оператора ІГОРЯ ПИСАНКА (22.04.2014), «Благонадійність» (1995) та ін.
Був членом Національної Спілки кінематографістів України.
Помер 30 березня 2010 року у віці 68 роківНаціональна спілка кінематографістів України: In memoriam …Ігор Миколайович Писанко (30.03.2010). Похований разом із родиною на Берковецькому кладовищі (ділянка № 19, ).
Родина Син — телеоператор Олег Писанко (1967—2012). Невістка — заслужена журналістка України Людмила Островенко-Писанко ( 1971)Пішов з життя телеоператор Олег Писанко. Донька — акторка, телеведуча Руслана Писанка (Писанко) (1965—2022).
Примітки
Література Спілка кінематографістів України. — К., 1985. — С. 123;
Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 371; Шевченківські лауреати: 1962–2001. — К., 2001. — С. 427.