Е́рнст Іва́нович Рома́нов (; 9 квітня 1936, Сєров, Свердловська область, РРФСР — 25 лютого 2024) — радянський і російський актор. Лауреат Державної премії СРСР (1980). Заслужений артист РСФСР (1983). Народний артист Російської Федерації (1994).
Життєпис Закінчив Державний інститут театрального мистецтва (1957) в Москві. Працював у театрах Ростова-на-Дону, Рязані, Таллінна, Риги, Ленінграда.
Працював в театрах — Російському театрі Естонії (1960—1968), Балтійському (1969—1971), Александринському (1971—1974).
Дружина — заслужена артистка Росії Лейла Кіракосян.
Вибрана фільмографія «Крах інженера Гаріна» (1973, Олексій Семенович Хлинов) «Моя Кармен» (1976, фільм-опера) «Три непогожих дня» (1978, Юрій Петрович Бєляєв) «Як я був вундеркіндом» (1983) «Дитячий патруль» (1984) «Фотографія на пам'ять» (1985, Олександр Михайлович Нестеров) «Інша драма» (1990, член Спілки письменників) «Кроки імператора» (1991, Нелединський-Мелецький) «Білі одежі» (1992)
В фільмах українських кіностудій: «Червоні дипкур'єри» (1972, Тугарін) «Розколоте небо» (1979) «Смак хліба» (1979, агроном) «Скарбничка» (1980, т/ф, 2 с, Бенжамен) «Повернення Баттерфляй» (1982, Висоцький) «Звинувачення» (1984, Маслов) «Подвиг Одеси» (1985, 2 с, Колибанов) «В одне єдине життя» (1986) «Кармелюк» (1985—1986, т/ф, 4 а) «Данило — князь Галицький» (1987, Бела IV) «Бич Божий» (1988, директор школи) «Любов до ближнього» (1988) «Легкі кроки» (1989, т/ф), «Любов до ближнього» (1989, т/ф) «Ім'я твоє» (1989, Опанас Іванович, балетмейстер) «Імітатор» «Гамбрінус» (1990, чиновник) «Погань» (1990) «Ніагара» «Екстрасенс» (1991) «Гра всерйоз» (1992) «Запах осені» (1993) та ін.
Література Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.27—28.
Посилання Ернст Романов на kino-teatr.ru