Кудринецький замок — фортифікаційна споруда у селі Кудринці Чортківського району Тернопільської області.
До нашого часу збереглися: південна, західна і північна стіни; частина об'єму південної п'ятигранної башти на висоту трьох ярусів; північно-західна шестигранна в плані триярусна башта; частина надбрамної башти. Всі башти мають прямокутні бійниці і кубла від балок між'ярусних перекриттів в кладці стін. Підземний хід, що починався у п‘ятигранній південній башті, зараз засипаний камінням і землею. Біля південної стіни простежується аркоподібний проріз. Це — невелика хвіртка, яку використовували для несподіваних нападів на ворога. Неглибока западина біля шестигранної вежі вказує на місце, де колись була криниця. Найбільша довжина замку всередині — 70 м, а ширина — 25 м. Стіни завтовшки 1,5 м.
Історія
Замок побудований з пісковика на початку XVII ст. польськими шляхтичами Гербуртами герба «Павча». Реконструйований в XVIII ст. Розташовувався на плато високої крутої гори, яку називають «Стрілкою», над р. Збруч. В плані неправильний чотиригранник з трьома кутовими баштами. З трьох боків мав природну перешкоду, утворену гірським рельєфом. Найбільш неприступною була східна сторона, надійно захищена обривистим схилом гори і річкою біля її підніжжя. Північна сторона, звернена до плоскогір'я, була основним вузлом оборони, захищалася штучним ровом, валом і двома баштами, одна з яких — чотирикутна в плані — була надворотньою. Великі розміри і форма башт були максимально пристосовані для ведення фронтального і флангового вогню. Другий в'їзд у вигляді арочного отвору знаходився в південній стіні. Житлова будівля розташовувалася уздовж східної стіни замку.
Зведення замку в цьому місці було цілком виправданим: село лежало недалеко від молдавського кордону, на татарському Волоському шляху. Татари нападали на ці землі в XVI–XVII ст. часто.
Влітку 1648 року козацькі загони під керівництвом Максима Кривоноса та повсталі селяни вигнали коронний гарнізон з кудринецького замку. Також замок здобували турки в 1672 та 1694 роках.
На початку XVIII ст. замок було перетворено в резиденцію Гуменецьких. Кам‘яні мури та вежі відремонтували, до східної стіни прибудували житловий будинок із 6 кімнат.
Гуменецьких змінили нові власники — Козєбродські, за яких кудринецька фортеця перетворилася на своєрідний музей. Стіни палацу прикрасили родинні (і не тільки) портрети та старовинні меблі. Фрагменти кудринецької колекції експонуються зараз в залах Тернопільського обласного краєзнавчого музею.
Легенди Говорять про нещасну полонянку-дівчину, яку колись турки замурували живцем в одну з стін замку, з того часу її душа, не знаходячи спокою, начебто бродить там і тут. Місцеві жителі стверджують, що дух дівчини можна побачити в ясні місячні ночі. Говорять, начебто власники замку залишили після себе великі скарби — і там де вони заховані, іноді під ногами гудить земля.
Панорами Кудринецького замку
Див. також Кам'янець-Подільська фортеця Хотинська фортеця Червоногородський замок Жванецький замок Скала-Подільський замок Чорнокозинський замок Кривченський замок Список замків України
Література М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник.— Київ, 2007.— С. 162–163. Найкраще фото Тернопілля [Текст] : [у конкурсі "Вікі любить пам’ятки" обрали світлину Кудринецького замку, яку зробив хмельницький фотограф С. Зисько] // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2021. — № 5 (3 лют.). — С. 9 : фот. Фото кудринецького замку перемогло у Міжнародному фотоконкурсі [Образотворчий матеріал] : [номінація "Найкраща фотографія Тернопільської області-2019" фотоконкурсу "Вікі любить пам'ятки"; автор - Сергій Рижов] // Свобода плюс Тернопільщина. — 2019. — № 100 (18 груд.). — С. 12 : фот.
Посилання ua.vlasenko.net/kudryntsi Кудринецький замок на zamki-kreposti.com.ua руїни замку в Кудринцях (фото) Кудринці замок