Катери́на Микола́ївна Антоно́вич-Ме́льник (Мельник-Антонович; Деякі видання (наприклад, Енциклопедія сучасної України) вказують 2 грудня за новим стилем. Це очевидна помилка, оскільки в XIX столітті різниця між стилями становила 12 днів, а не 13, як у XX і XXI століттях., Хорол — 12 січня 1942, Київ) — українська історик, археолог, перекладачка, громадська діячка. Членкиня НТШ у Львові. Разом з Анастасією Карцовою (до шлюбу Миклашевська) належить до перших двох жінок в Україні, які вели самостійні археологічні розкопки, і до чотирьох перших жінок-археологів у Російській імперії.

Життєпис

Народилася в повітовому місті Хоролі (нині Полтавської області). Її батько Микола Матвійович Мельник був дворянином. До 1917 року писала листи зазвичай на власному гербовому папері. За радянських часів приховувала належність до дворянського стану, тож в автобіографіях та анкетах називала себе донькою лікаря. Це теж відповідало істині, оскільки її батько був активним громадським діячем у галузі земської медицини. Зокрема, з його ініціативи було відкрито пологове відділення в місті Кременчук.

Закінчила Полтавську гімназію та Вищі жіночі курси у Києві. У 1880-х роках брала участь в археологічних розкопках біля Шумська. На початку серпня 1885 року приїхала до Тернополя, звідки з групою українських студентів мандрувала Тернопільщиною. 1888 року на острові «Стрільча скеля» біля с. Волоського на Дніпрових порогах знайшла стоянку-майстерню людини кам'яної доби — одну з найбільших на півдні Європейської частини Російської імперії майстерень того часу. «Вироби цієї майстерні, — писала Катерина Мельник, — відзначаються красою та чистотою обробки, великою різноманітністю в типах та орнаментовці предметів». Про свої знахідки біля Волоського зробила блискучу доповідь  на 8-му Всеросійському археологічному з'їзді в Москві в січні 1890 року. Здійснила систематизацію та каталогізацію частини колекції катеринославського колекціонера Олександра Поля.

Брала участь у подорожі галицької академічної молоді, а після її закінчення мандрувала далі Галичиною, Австрією, Угорщиною та Італією, де студіювала старовину. 1896 і 1900 їздила з В. Антоновичем до Італії та Сицилії.

1902 року одружилася з Володимиром Антоновичем.

Була членкинею товариства «Просвіта», НТШ у Львові, Українського наукового товариства у Києві, Київського археологічного музею та ін..

Дійсна членкиня Товариства Нестора-літописця. Від 1919 працювала в ВУАН. Опублікувала частину рукописних творів Володимира Антоновича, підготувала до друку два томи його наукових праць. Авторка книг і статей з археології та давньої історії України.

Померла 12 січня 1942 року. Похована у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7).

Вивчення життя та діяльності Життя і діяльність Катерини Антонович-Мельник нині вивчає Ганна Григорівна Руденко — викладачка Національного гірничого університету України (Дніпро). 25 травня 2011 року вона під керівництвом доктора історичних наук, професора Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Ірини Ковальової захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Примітки

Джерела

Життєпис К. М. Мельник-Антоновичевої. Реєстр друкованих праць К. М. Мельник-Антоновичевої // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. — Кн. 2/3. — , 1923. Синявський А. С. Світлій пам'яті К. М. Мельник-Антонович // Нове українське слово (Київ) — 1943. — № 19/337. — 23 січня. Антонович-Мельник Катерина //  — Т.1. — С. 51. Сьомочкіна-Рижко О. М. Антонович-Мельник Катерина Миколаївна //  — С. 584—585. Ясь О. В. Мельник-Антонович (Антонович-Мельник) Катерина Миколаївна //  — С. 598—599. Антонович （Мельник-Антонович）Катерина Миколаївна // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 23. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 Синюк С., Сьомочкіна-Рижко О. Антонович-Мельник Катерина Миколаївна // Слизький І. Про націонал-фашистські настанови у виданні I тому творів В. Антоновича // Записки Історико-археографічного інституту. — Т.1. — , 1934. — С. 121—156. Руденко Г. Г. Життєвий та творчий шлях К. М. Мельник-Антонович // Історія і культура Придніпров'я: Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник. — Випуск 6. — Дніпропетровськ, 2009. — С. 121—129. Мельник Екатерина Николаевна (по мужу Антонович) // Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. — Полтава, 1912. — С. 126. Императорское Московское археологическое общество в первое пятидесятилетие его существования (1864—1914 гг.). — Т. 2: Биографический словарь членов общества. — Москва, 1915.