Лука Камб'язо (також Камб'язі, Канджаджо, , 18 жовтня 1527, Монелья, Генуя, Італія — 1585, Ескоріал, Іспанія) — італійський художник доби пізнього Відродження і маньєризму. Малював фрески, релігійні і міфологічні картини. Представник Генуезької школи живопису

Біографія

Народився в Генуї 18 листопада 1527 року. Син художника Джованні Камб'язо (1495—1579), від якого отримав перші навички малювання і праці з фарбами. Лука співпрацював з ним над оздобленням палацу Антоніо Доріа, коли мав 17 років. Ймовірно, Лука відвідав Рим у 1547—1550 роках, де побачив роботи Мікеланджело і це справило на молодого художника великий вплив. Лука у своїх ранніх картинах, наслідуючи Мікеланджело, надавав перевагу сміливо задуманим композиціям, з фігурами, зображеними в підкреслених ракурсах та з перебільшеними жестами. Він також був знайомий з гравюрами Альбрехта Дюрера та книгою Ерхарда Шена «Underweissung Proportion» (1538), бачив колекцію картин Тиціана, Паоло Веронезе та Андреа дель Сарто, яку зберігав Валеріо Корте.

З 1551 року працював у Генуї як незалежний художник, прикрашав головні генуезькі резиденції, палаци та вілли в навколишній сільській місцевості. Зазвичай це були фрески на тему античної мітології та історії. У 1550-х і 1560-х роках його стиль став спокійнішим і стриманішим. Це також був період його співпраці з Джованні Баттістою Кастелло Іль Бергамаско. У 1560 році Камб'язо виконав фрески в Палаццо Імперіале в Кампетто, що прославило його та призвело до подальших замовлень, таких як «Життя Клеопатри». Шедевром цього періоду Луки Камб'язо є фреска «Викрадення сабінянок» на стелі вілли Імперіале ді Терральба, написана до 1565 року.

Був одружений з Перегріною, з якою у Луки було семеро дітей (Помпоніо, Ауреліо, Ораціо, Стефано, Оттавіо, Баттіста та Лаура). Перегріна, до якої він був глибоко прив'язаний, померла в Генуї близько 1570 року. Лука Камб'язо планував отримати дозвіл одружитися з її сестрою.

Після смерті Гаспара Бесерри, в Іспанії не лишилося художників, які б знали техніку фрески, необхідну для оздоблення стін церкви Ель-Ескоріал. Король Іспанії Філіп II наказав знайти італійських художників, які бажали б переїхати до Іспанії. Він замовив у Камб'язо пробну картину «Мучеництво Святого Лаврентія». Ця робота переконала радників короля, що смак Луки збігається з королівським. У 1583 році Філіп II запросив Камб'язо до Іспанії для роботи в Ескоріалі та в Мадриді. Той попросив переселитися разом зі своїм старшим сином Ораціо і головним помічником і учнем Ласаро Тавароне. У свиті художника також були скульптор і різьбяр по дереву Гаспаро Форліані де Лука та його син Андреа. Вони відплили до Іспанії на галері та прибули 31 жовтня 1583 року у Ель-Ескоріал.

Першою в Іспанії художник виконав фреску «Глорія» на стелі ризниці монастирської церкви Ель-Ескоріал. Він працював із кількома художниками, включаючи свого сина Ораціо та свого колишнього партнера Кастелло, який переїхав до Іспанії за кілька років до Луки. До травня 1584 року він завершив великі полотна «Свята Анна», «Проповідь Святого Івана Хрестителя», «Свята Урсула та десять тисяч дів» й «Архангел Михаїл».

Лука Камб'язо помер у Мадриді 8 вересня 1585 року. Його послідовники стали відомі як генуезька школа.

Творчість Лука Камб'язо був найвідомішим художником-маньєристом генуезької школи та автором багатьох масштабних фресок у палацах і церквах міста Прадо. Він відомий також тим, що винайшов стиль малювання людських фігур, у якому форма спрощується до базових фігур, часто кубів.

У середині 1560-х років Камб'язо вдавався до експериментів зі стилями та ідеями. До 1570-х років роботи Луки почали набувати більш споглядального відтінку, який він продовжував розвивати протягом решти своєї кар'єри. Лука також виконав кілька ноктюрнів, які, можливо, вплинули на пізніших художників, таких як Джордж Ла Тур. У 1570-ті Лука створив одні зі своїх найвидатніших шедеврів: «Мадонну делла Кандела», «П'єту» з базиліки Санта-Марія-Ассунта-ді-Каріньяно та «Явлення Христа благочестивим жінкам».

Галерея

Джерела

Посилання Галерея робіт Луки Камб'язо у Національному музеї Прадо