Націона́льний університе́т «Оде́ська юриди́чна акаде́мія» — один із провідних закладів вищої юридичної освіти України, засновано як академію 1997 року на базі Юридичного інституту Одеського державного університету ім. Мечникова. Здійснює підготовку 16 тисяч студентів і 200 аспірантів на всіх рівнях вищої освіти.

Викладання ведеться українською, англійською, німецькою та французькою мовами. НУ «ОЮА» є підписантом Великої хартії університетівMagna Charta Universitatum Signatory Universities та членом Асоціації європейських університетівEUA Members Directory і Європейської організації публічного права.

У лютому 2025 року за розпорядженням Кабміну розпочато процес приєднання університету до Одеського національного університету ім. МечниковаОдеські виші скорочують і об`єднують: Юракадемію повернули до складу університету Мечникова — хто наступний? 13.02.2025, 15:21Освітній скандал: НУ «ОЮА» протестує проти рішення Кабміну про приєднання до Університету імені І. Мечнікова. // Опублікував Ковальський Віктор, 14.02.2025.

Історія

Юридична освіта в Рішельєвському ліцеї

Свою історію заклад пов'язує з історією юридичної освіти в місті Одесі. 1837 рокуЮридичний факультет, викладачі права та законів з'явилося юридичне відділення Рішельєвського ліцею зі статусом університетського факультету.

На чинному гербі Національного університету «Одеська юридична академія» розміщено 1847 рік — саме тодіОдеським юристам — півтора століття Історія факультету заочного та вечірнього навчання випускники юридичного відділення Рішельєвського ліцею вперше одержали дипломи та значки державного зразка про вищу юридичну освіту.

Правниче навчання у Рішельєвському ліцеї було орієнтоване на переважне вивчення фундаментальних юридичних наук, і серед них передусім історії права. Одинадцятий параграф статуту Рішельєвського ліцею 1837 року передбачав викладання на юридичному відділенні ліцею таких предметів: «словесність римська, енциклопедія й історія правознавства, російське законознавство, римське законознавство, практичне судочинство». Відповідно до дванадцятого та тринадцятого параграфів статуту, ліцеїстам-юристам викладали і загальні для всіх відділень предмети, до яких належали: «філософія, російська словесність, загальна й особливо російська історія та статистика (предмет під назвою „статистика“ включав порівняльну географію й історію подорожей і географічних відкриттів)», догматичне та моралеповчальне богослів'я, церковна історія та церковне право.Устав Ришельевского лицея от 29 мая 1837 года, стр. CXCVI 1839 року «для повноти в юридичних курсах» було введено юридичну підготовку студентів зі спеціальності «законів державного благоустрою та благочиння та законів казенного управління»Общий отчет, представленный его императорскому величеству по министерству народного просвещения за 1839 год // ЖМНП. 1840. Часть 26, отделение I, стр. 67.

Історично склалося, що камеральне та юридичне відділення стали попередниками спеціалізованої підготовки з публічно-правових наук у Новоросійському (пізніше Одеському) університетіІсторія Рішельєвського ліцею .

Юридичні факультети в Одесі до Другої світової війни 1865 року на базі ліцею створено Новоросійський університет, одним із трьох факультетів якого став юридичний, який був «результатом синтезу юридичного і камерального відділень Рішельєвського ліцею»Труба В. І. Юридична та економічна освіта на півдні України (ХІХ-XX ст.).

За перші роки існування кількість студентів юридичного факультету зростала порівняно з іншими, що було зумовлено попитом на юридичних й адміністративних фахівців у державі, яка бурхливо розвивалась. Першим ректором ще до відкриття університету було призначено проф. І. Д. Соколова, який у перші роки існування Новоросійського університету виконував обов'язки декана юридичного факультету (у зв'язку з недостатньою укомплектованістю викладацького складу факультету).

Викладання на факультеті здійснювалось на кафедрах: енциклопедії права, історії найважливіших іноземних законодавств, історії руського права, історії слов'янського законодавства (до 1890 р.), державного права, римського права, цивільного права з цивільним судоустроєм та судочинством, торговельного права, кримінального права з кримінальним судоустроєм та судочинством, поліцейського права, фінансового права, міжнародного права, політичної економії та статистики, канонічного права (надалі — церковного права).

Серед видатних викладачів факультету тих часів були Д. І. Азаревич, О. М. Богдановський, О. Л. Боровиковський, Є. В. Васьковський, М. М. Вольський, Ю. С. Гамбаров, М. Л. Дювернуа, О. І. Загоровський, І. О. Івановський, П. Є. Казанський, В. А. Косинський, О. В. Куніцин, В. Ф. Левитський, Ф. І. Леонтович, М. І. Малінін, Е. Я. Немировський, В. М. Ренненкампф, В. В. Сокольський, А. Ф. Федоров, П. П. Цитович, Ю. М. Чижов, О. Я. Шпаков, М. М. Шпилевський.

Події жовтня 1917 року викликали радикальне реформування суспільних відносин, права та держави. Зокрема, були спроби побудови принципово нової, побудованої на засадах диктатури пролетаріату системи юридичної освіти. Після закриття Новоросійського університету юридичний факультет постійно закривали, відновлювали та реорганізовували. З 1920 року університети було визнано «консервативною» формою навчання, їх факультети було перетворено на інститутиПопсуєнко Л. О. Окремі питання розвитку традиції Одеської школи права в 1920-1930-х рр. // Традиції та новації юридичної науки: минуле, сучасність, майбутнє: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 19 травня 2017 р.): у 2-х т. Т. 1 / відп. ред. Г. О. Ульянова. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2017. С. 161.. На базі Новоросійського університету 1920 року було створено Медичний, Фізико-математичний і Гуманітарно-суспільний інститути.

1 вересня 1921 року було утворено Інститут народної освіти (до нього ввійшов Гуманітарно-суспільний інститут) й Інститут народного господарства (включав юридичний факультет з ухилами: а) судовий; б) господарчий; в) адміністраційний). 1 вересня 1930 року на підставі постанови Раднаркому та наказу Нарком освіти юридичний факультет Одеського інституту народного господарства увійшов до складу Харківського інституту права та радянського будівництва. Упродовж 1920-30-хх років XX століття юридична освіта та наука були розосереджені в декількох науково-навчальних осередках, на відміну від імперського періоду. Крім вказаних закладів, школа з підготовки старших і молодших міліціонерів (створена 1922 року) й Інститут судової експертизи (1923) також були освітньо-науковими установами того часу.

Юридичні факультети в Одесі у повоєнний період

1947 року факультет було відновлено у складі Одеського державного університету. Його першим деканом став криміналіст доцент М. А. Кравцов, а згодом — доцент І. О. Середа (фахівець у галузі колгоспного права) і доцент Ф. Г. Ліханов (державознавець). Викладачами юридичного факультету в ті роки були І. В. Шерешевський, І. Ю. Фінн, В. Т. Олієвський, Ю. Я. Баскін, В. П. Шахматов, Б. В. Поклонський тощо. На юридичному факультеті до 1954 року викладання велося на трьох кафедрах: державного й адміністративного права (завідувач кафедри доцент Ф. Г. Ліханов, із вересня 1962 року — декан факультету); цивільного, колгоспного та земельного права (завідувач кафедри доцент І. О. Середа — до вересня 1952 року, потім кафедрою завідували Б. В. Поклонський і Ю. С. Червоний); кримінального права, процесу та криміналістики (завідувач кафедри доцент М. А. Кравцов).

1954 року юридичний факультет знов було закрито, а студентів переведено до Львівського університетуКаракаш І. І. Професор Середа Іван Омелянович —  мудрий вчитель, визнаний вчений і талановитий організатор // Часопис цивілістики: науково-практичний журнал. —  Вип. 5. —  2007. —  С. 112—115.]. В Одесі продовжувала працювати філія Всесоюзного юридичного заочного інституту (ВЮЗІ), директорами якої в різні роки були П. К. Чебаненко, Р. І. Степанова, І. В. Михайлов.

1960 року Одеська філія ВЮЗІ стала філією юридично-економічного факультету Київського держуніверситету. Заступником декана Одеської філії працював спочатку І. В. Михайлов, потім Ю. С. Червоний.

У липні 1961 року юридичний факультет (заочне та вечірнє відділення) Одеського університету було відновлено, а деканом юридичного факультету було обрано доцента Ю. С. Червоного (1961-1965 рр.), а згодом доцента К. І. Удалих (1965-1967 рр.). Спочатку факультет складався з двох кафедр: державних і правових дисциплін (завідувач кафедри доцент І. А. Греков) і соціально-правових дисциплін (завідувач кафедри доцент І. О. Середа). Надалі з'явились інші кафедри — цивільного права та процесу (завідувач кафедри доцент Ю. С. Червоний); державного й адміністративного права (завідувач кафедри професор І. М. Пахомов, згодом — професор Л. М. Стрельцов, з 1979 року — М. П. Орзіх); теорії та історії держави та права (завідувач кафедри доцент І. А. Греков, згодом — професор О. В. Сурілов); з 1967 — кафедра криміналістики, кримінального права та процесу (завідувач кафедри професор В. П. Колмаков, згодом — доцент І. В. Михайлов, доцент Є. В. Додін, професор Л. В. Багрій-Шахматов).

1966 року на юридичному факультеті Одеського державного університету було відкрито денне відділення.

У 1967—1973 роках деканом юридичного факультету був криміналіст, доктор юридичних наук, професор В. П. Колмаков. З 1973 до 1987 року деканом юридичного факультету був доцент Ю. С. Червоний. З 1987 року на цій посаді працював доктор юридичних наук, професор А. С. Васильєв, який одночасно очолював кафедру адміністративного права та управління.

Юридичний інститут З 1 вересня 1993 рокурішення вченої ради Одеського державного університетуНаказ ректора ОДУ ім. І. І. Мечникова № 19-02 від 30.06.93 «Про реорганізацію юридичного факультету в Юридичний інститут при Одеському державному університеті» // Історія Одеської національної юридичної академії / Гол. ред. С. В. Ківалов; заст. гол. ред-ра А. І. Паньков, Л. І. Кормич. Одеса: Юридична література, 2002. С. 35. ISBN 966-7694-93-3рішення виконкому Одеської міської Ради народних депутатів № 592 від 1 липня 1993 року, юридичний факультет було реорганізовано в Юридичний інститут. Ректором Юридичного інституту ОДУ став доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України А. С. Васильєв, першим проректором — професор Є. Л. Стрельцов, проректором з навчальної роботи — доцент С. В. Ківалов, проректором з наукової роботи — професор І. В. ПостікаІ. В. Постіка на сайті Конгресу криміналістів. Враховуючи рішення вченої ради Юридичного інституту ОДУпротокол № 3 від 11 квітня 1997 рокута рішення вченої ради ОДУ ім. І. І. Мечниковапротокол № 8 від 25 квітня 1997 року про рекомендацію на укладення трудової угоди на посаду ректора Юридичного інституту ОДУ з Ківаловим Сергієм Васильовичем терміном на 5 років, наказом Міністерства освіти України від 27 серпня 1997 року№ 499-к професора Ківалова Сергія Васильовича призначено ректором Юридичного інституту ОДУпункт 1 наказу. Також затверджено ухвалений рішенням вченої ради Юридичного інституту ОДУпротокол № 6 від 30 червня 1997 року Статут Юридичного інституту ОДУНаказ Міністерства освіти України від 27.08.1997 № 499-к // Історія Одеської національної юридичної академії / Гол. ред. С. В. Ківалов; заст. гол. ред-ра А. І. Паньков, Л. І. Кормич. Одеса: Юридична література, 2002. С. 38. ISBN 966-7694-93-3.

Юридичний інститут ОДУ у складі університету став автономною навчальною, науковою та культурною установою, яка об'єднала факультети, кафедри, науково-дослідні лабораторії, допоміжні служби, які забезпечували підготовку (підготовче відділення), перепідготовку (відділення післядипломної підготовки) та підвищення кваліфікації (інститут підвищення кваліфікації) у сфері державознавства та правознавства. Інститут був юридичною особою.