Стрий

Стрий () — місто в Україні, адміністративний центр Стрийського району та Стрийської міської громади Львівській області. Один із головних та найбільших транспортних вузлів заходу України, важливий економічний та культурний центр Львівської області. Місто розташоване на лівому березі річки Стрий. Населення — 71 тис. осіб, площа — 16,95 км².

Перша згадка про місто датується 1385 роком. Вже тоді місто згадується як центр волості. У 1431 році місто отримує Магдебурзьке право. Значне зростання Стрия відбувалося у другій половині XVII століття, сприяв розвиткові міста колишній стрийський староста, а пізніше король Польщі Ян III Собеський. У ті часи місто мало титул «Вільного королівського міста».

Після Першого поділу Польщі місто відійшло до Імперії Габсбургів, згодом Австро-Угорська імперія. З початком Першої світової війни Стрий стає місцем народження легіону Українських січових стрільців. У 1920—1930-х роках Стрий був одним із найактивніших осередків УВО й ОУН. В середині XIX століття місто перетворилося на значний залізничний та газопромисловий центр, що сприяло швидкому розвитку міста. За Пактом Молотова — Ріббентропа 1939 року Стрий анексований Радянським Союзом.

14 березня 1990 року у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор УкраїниГаврош Олександр. Вуйко Стрий. Старовинне галицьке місто очима закарпатського подорожувальника // Україна Молода. — 2009. — 8 лип.Все про прапор над Стриєм Сайт СГО «Новий Стрий». У 2003 році місто визнано найкращим районним центром Львівської областіСтрий і Стрийщина Львівська газета.

Назва

Найімовірніше свою назву місто отримало від назви річки, однієї з найбільших приток Дністра, на берегах якої воно виросло. Отже «Стрий» — топонім, що означає одночасно річку і місто. Очевидно, що першою виникла назва річки, а пізніше — назва міста.

Назва річки Стрий — давня за походженням і означає «течія», «пливуча вода». Етимологія слова Стрий бере початок з індоєвропейського кореня *sreu. Слова з таким коренем та подібним змістом існують в українській — струм, струя, струмок, струмінь, польській — struga, strumień, ірландській — sruami (струм), німецькій — Strom, іранській — struth (річка), староіндійських — sravati (пливе), латиській — straume, литовській — sriatas, strautas (те що пливе, струя) та інших мовах.

У минулому назва міста могла писатися по-різному, проте звучала завжди однаково (звичайно з врахуванням деяких давніх латинсько-польських ортографічних особливостей). Наприклад, у різних старовинних документах можна натрапити, крім назви Стрий, на такі варіанти: Stryg, Stry, Stryj, Strig, Strigenses, Stryi, Striy, Strey, Striig, Strya, Sthryensis, Sthrya, Stryei, Strij, Strji, Stri. За весь свій час існування місто зберегло свою первісну назву.

Географія Місто Стрий розташоване у південно-західній частині Львівської області, за 67 кілометрів від обласного центру, в східноєвропейському часовому поясі між 23 та 24 меридіанами, на лівому березі однойменної річки на низькогірній частині Стрийсько-Сянської Верховини. Рельєф на території міста — рівнинний. Зручне розташування на перехресті міжнародних залізничних та автомобільних шляхів, а також близькість курортів Моршина, Трускавця і Славсько та рекреаційної зони Карпат відкриває перспективи для розвитку міста як торговельного та рекреаційно-туристичного центру. Стрий є центром Стрийської агломерації, яка разом із Дрогобицькою агломерацією утворює Дрогобицько-Стрийську конурбацію.

Відстань від Стрия до міст Львівщини: Львів — 71 км, Дрогобич — 29 км, Хирів — 90 км, Самбір — 62 км, Трускавець — 36 км, Моршин — 13 км, Ходорів — 43 км.

Клімат Клімат — помірно-континентальний. Головними чинниками формування клімату є сонячна радіація, атмосферна циркуляція та характер місцевості. У Стрию в середньому налічується на рік всього 50 сонячних днів, 150 хмарних і 165 днів«Географія Стрийщини», Євстахій Сакаль, Щедрик -Стрий, 2005 р., ISBN 966-7378-56-X із перемінною хмарністю. Радіаційний баланс земної поверхні у цілому за рік достатній і становить 49 ккал/см², тільки листопад, грудень, січень і лютий мають від'ємний показник радіаційного балансу. Всього за рік випаровується 560 мм вологи, на що витрачається понад 30 ккал/см².

Середньорічна температура повітря дорівнює + 5,2 °C-8,0 °C. Найвища середня температура липня — +18,0 °C, в окремі дні температура доходить до +37 °C. Зима порівняно тепла, з частими відлигами, середня температура січня — 4 °C, але в окремі роки бувають морози і поза 30 °C.

Річна кількість опадів у середньому сягає 750—800 мм, найбільше опадів у літні місяці, найменше — взимку.

Водні ресурси Колись Стриєм протікало декілька водяних потоків, що впадали у річку. На них працювали водяні млини. Для відпочинку жителів міста облаштований пляж на річці та діє відновлене озеро.

Найбільшою річкою Стрийщини є річка Стрий (загальна довжина — 230 км). Течія річки швидка, часто змінює русло, а також рве дамбу у Стрию вздовж об'їзної автомагістралі. Особливо небезпечна річка у паводкові дні. Тоді найвищий рівень води становить 4—5 метри. Паводки тривають 5—15 днів. Найбільші повені були у 1927, 1941, 1955, 1969 роках. Зокрема повінь 1941 року стала однією із причин голоду 1942 року на Стрийщині. Остання велика повінь сталася в 2008 році.

Населення

1662 — осіб (72,5 % — Українці, 22,7 % — Поляки, 4,8 % — Євреї)Prochaska A. Historja miasta Stryja. — Л. — 1926 1843 — осіб 1849 — осібАтлас Стрийщини, Стрий, «Щедрик», 2006, ISBN 966-7378-56-X 1880 — осіб 1895 — осіб 1897 — осібUKRAINE historical demographical data of the urban centers populstat.info 1900 — осіб 1910 — осіб (29,2 % — Українці, 33,8 % — Поляки, 34,6 % — Євреї, 2,3 % — Німці)Історія міст і сіл УРСР, К., 1968.- С. 793 1915 — осіб 1921 — осіб 1926 — осіб 1936 — осіб 1939 — осіб (28 % — Українці, 34,5 % — Поляки, 35,6 % — Євреї, 1,6 % — Німці) 1959 — осіб (68 % — Українці, 30 % — Росіяни, 2 % — Інші національності) 1970 — осіб 1973 — осіб 1974 — осіб 1976 — осіб 1979 — осіб«Стрийщина» (книга 1), сторінки історії, Щедрик — Стрий, 2009 р., ISBN 978-966-15-2401-8 1981 — осіб 1989 — 64 550 осіб (83,8 % — Українці, 13,8 % — Росіяни, 0,8 % — Поляки, 0,8 % — Білоруси)Всеукраїнський перепис населення Державний комітет статистики України 1991 — 65 700 осіб 2001 — осіб (92,1 % — Українці, 5,2 % — Росіяни, 0,5 % — Поляки, 0,3 % — Білоруси) 2002 — 59 500 осіб 2004 — 59 700 осіб 2005 — 59 500 осіб 2006 — 59 200 осіб 2007 — 55 390 осіб 2009 — 55 382 осіб 2010 — 55 354 осіб 2011 — 55 257 осіб 2012 — 55 154 осіб 2022 — 59 425 осіб 2025 — 71 000 осіб

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Національний склад Національний склад населення за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці92,18 %росіяни5,14 %поляки0,41 %білоруси0,33 %інші/не вказали1,94 %

Мовний склад Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: МоваЧисельність, осібВідсотокУкраїнська57 69892,98 %Російська3 1385,06 %Польська890,14 %Білоруська740,12 %Вірменська350,06 %Ромська240,04%Румунська140,02 %Інші/Не вказали9791,58 %Разом62 051100 %

Історія

Русь Друге археологічне дослідження Ланів Долішніх відбулося 22 травня 1990 року. Його проводила Археологічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка під керівництвом Миколи Бандрівського та Романа Сулика виявило сліди поселення в межах рубежу XI—середини XIII століття, що підтвердило припущення про існування поселення в Стрию в княжі часи.

Одним із науковців, які припускали постання Стрия як міста в цей період, був Лев Шанковський. Він вважав, що «місто мусіло мати вже велике значення в оборонній системі князя Ярослава Осмомисла… Водночас місто Стрий мало теж велике економічне значення» (його торговельний характер підтверджує герб, що на ньому зображений мандрівний купець), адже було розташоване на перетині шляхів Київ-Угорщина, Галич-Угорщина та Коломия-Перемишль-Шльонськ.

Період польсько-литовської держави Перша офіційно визнана письмова згадка про Стрий датується 1385 роком, коли місто уже було центром волості. А перша відома згадка про Стрийське староство датується 1398 роком. Король Владислав Ягайло на початку XV століття уступив Стрийський повіт своєму братові Свидригайлові, а той незабаром передав ці землі князеві Федору Любартовичу. В руках князя Стрийська волость залишалась до 1430 року.

Між 1398 та 1431 роками місто було повністю знищено монголо-татарами, тому своїм привілеєм 21 жовтня 1431 року Владислав II Ягайло дозволив шляхтичу-лицареві Закліці Тарлові з ЩекаровичівTarłowie (01) наново заснувати місто і розвивати його на Магдебурзькому праві. Північно-західний кордон міста проходив по сучасній вулиці Т. Шевченка біля парку ім. О. Нижанківського , а за цією межею пізніше було закладено міський цвинтар. За привілеями наданими місту Ягайлом було визначено будівництво різних споруд, зокрема «суконниць» на Ринку, встановлення конкретних днів для торгівлі та звільнення міщан на 10 років від усіх податків і данин.

Після смерті Владислава II Ягайла у 1434 році у Стрия відібрали Магдебурзьке право, а поновлене воно було у 1460 році королем Казимиром IV Ягеллончиком під час перебування його у Львові. Стрий почав розвиватися як потужний торговельний центр на перехресті двох шляхів — найважливішого через Карпати (Львів — Мукачево) та поздовжнього — на Передкарпатті. Особливо інтенсивно розвивались торговельні зв'язки з Угорщиною. Запорукою цього було те, що цим привілеєм міщани звільнялися від юрисдикції воєвод, каштелянів, старостів та інших королівських урядників. Міщан було піддано судові війта, який був підзвітним тільки королівському судові.

У 1523 році Стрий вкотре був знищений набігами татар. Для оборони від набігів в місті у XVI столітті побудований Стрийський замок, як оборонна споруда він проіснував до XVIII століття, також був земляний вал, що оточував місто і передмістя, частокіл, що відокремлював передмістя від центральної частини. Правами міщан користувались тільки ті, хто володів нерухомістю у самому місті (юридично це була площа Ринок і прилеглі до неї вулиці). У передмісті Лани жила громада, що не мала прав міщан, але підпорядковувалась магістрату, на Підзамчі (біля замку) мешканці були підвладними королівського старости, в передмісті Війтівство — стрийських війтів, на Шумлявщині -українських шляхтичів Шумлявських.

Саме в середині XVI століття Магдебурзьке право в Стрию набуло класичної форми. Влада в місті належала магістрату, який складався з ради, на чолі якої стояв бургомістр, і судової лави, очолюваної війтом. Резиденцією старост та їх намісників був Стрийський замок, а магістрат урядував у ратуші. До компетенції ради входила посередницька діяльність між державою та міщанами, поліцейський нагляд у місті, розподіл земель, здача в оренду міського майна, встановлення мита, опіка над вдовами і сиротами, затвердження цехмістрів тощо. Однією з важливих функцій магістрату було надання міського права, себто прав стрийського міщанина. Воно надавалось на підставі рекомендаційних листів і не було спадковим. Навіть народжені в місті по досягненню повноліття мали формально набути прав міщанина, а неодружені молодики такого права не отримували взагалі.

У XVI столітті розвинулись склярський, бондарський, кушнірський, кравецький і ткацький, солодовицький цехи, кілька млинів, які мололи зерно та дробили дубову кору для вичинки шкіри.

У стрийському музеї «Верховина» збереглися два унікальні документи, датовані 1547 та 1563 роками. Це грамоти короля Сигізмунда II Августа. Одна з них надає право Кінорасу Балтазару та Бартоломею Кулі займатися шкіряним ремеслом, друга — надає права міщан громадянам-цеховикам, які цей промисел розвивали.

У 1576 році король Стефан Баторій офіційно надав євреям право проживання в Стрию і гарантував їм рівні з християнами права. Виникла організована єврейська громада.