Камі́ль Піссарро́ (; 10 липня 1830 — 12 листопада 1903) — французький художник єврейського походження, один із засновників імпресіонізму. Малював пейзажі, натюрморти, іноді побутові картини і портрети.

Біографія Народився на острові Сент-Томас, що поблизу Америки. Первинне художнє навчання здобув ще на Сент-Томасі у Фріца Мельбі. До 12 років жив із батьками, потім перебрався до Парижа. Як і всі молоді люди, шукав свого місця у світі, переїздив на Сент-Томас й навіть до Венесуели.

Від 1855 року постійно мешкав у Франції. У 1855–1861 роках навчався в Академії Сюіса в Парижі. Серед учнів Сюїса в той час був Каміль Коро. На художню манеру вплинули картини Франсуа Мілле, Клода Моне. У період франко-пруської війни разом із Клодом Моне перебрався до Лондона, тому що захищати інтереси Франції не хотів.

У Паризькому Салоні виставлявся з 1859 року. Серед імпресіоністів був найстарішим за віком, але вельми обдарованим майстром. Піссарро надав великий та сильний вплив на імпресіоністів, самостійно розробивши багато принципів, що лягли в основу їх стилю живопису. Він дружив із такими художниками, як Едґар Деґа, Поль Сезанн і Поль Гоген. Піссарро — єдиний учасник всіх 8 виставок імпресіоністів.

Мав велику сім'ю. П'ять його синів зокрема Люсьєн, Фелікс, Людовік теж стали художниками.

Автопортрети Чудовий пейзажист Каміль Піссарро був невдалим портретистом. Він мало брався за створення портретів, хоча намалював і декілька автопортретів, що непогано передали тільки його зовнішність. Людська психологія йому мало вдавалась. Значно повніше особу небагатого художника з великою родиною передав малюнок художника Фелікса Валлотона. Фінансовий стан художника трохи поліпшився після продажу декількох картин Піссарро в США ще за життя митця. Але Франція втратила багато видатних творів художника, що були вивезені в Британію, США, Російську імперію.

Неповний перелік картин. Ранішні твори Дві жінки біля моря, 1856, Вашингтон. У Монморансі, 1859, д'Орсе Ля Варен де Сен Хілар, 1863, Будапешт. Дорога, 1864, Нью-Йорк. Береги річки Марна, 1864. Пагорби Понтуаза, 1867, Метрополітен-музей Ермітаж у Понтуазі, 1867. Шлях у Понтуазі, 1868, Відень Лувенсьєн, шлях на Версаль, 1869, Художній музей Волтерс, Балтимор, США Каштанові дерева в Лувенсьєні, 1870, д'Орсе Лувенсьєн, дорога на Версаль, 1870, Цюрих Поштовий діліжанс у Лувенсьєні, 1870, д'Орсе Шлях, 1870, д'Орсе Шлях на Версаль, Музей ван Гога, Амстердам. Старий міст Челсі, 1871 Біля пагорба Сіденхем, Лондон, 1871, Кембел Арт Мьюзеум, Техас Натюрморт з яблуками, молочником і чаркою, 1872, Метрополітен-музей Фруктовий сад, 1872, Вашингтон Село Вуазен, 1872, д'Орсе Сніг у Лувенсьєні, 1872, приватна збірка Лувенсьєн, дорога, 1872, д'Орсе Пральня в Понтуазі, 1872, д'Орсе Каштанові дерева в Осні, 1873 Автопортрет, 1873, д'Орсе Зимовий краєвид, 1873, Токіо Міст у Понтуазі, 1873

Імпресіонізм Селянка з візком у пейзажі, 1874, Стокгольм Понтуаз, краєвид, 1874, Вінтертур Портрет Сезанна, 1874, Лондон Понтуаз, маленький місток, 1875, Мангейм Пейзаж з великими деревами, 1875, Копенгаген Березневе сонце, 1875, Бремен Човни. Понтуаз, 1876, Метрополітен-музей Жнива, 1876, д'Орсе Червоні дахи, 1877, д'Орсе Фруктовий сад, весна, 1877, д'Орсе Поштовий диліжанс в Еннері, 1877, д'Орсе Понтуаз, приватний садок, 1877 Понтуаз, веселка над полем, 1877, Отерло, Крьоллер Мюллер, Голландія Сад потопає у квітах, 1877 Гай біля Понтуаза, 1878, Метрополітен-музей Понтуаз, похмурий день, 1878, д'Орсе Збирач хмизу, 1878, д'Орсе Праля, 1880, Метрополітен-музей Примхливий Фелікс, 1881, Лондон Сільська дівчинка з хворостиною, 1881 Дві селянки біля тину, 1881, Токіо Жнива, 1882, Токіо Понтуаз, залізничний міст, 1883 Вазінкур, Прекрасна вежа, 1885, Сент Луїс, Міссурі

Відхід від імпресіонізму На період середини 1880-х років відчував невдоволення методою імпресіоністів з їхньою безсюжетністю і милуванням мінливостями реальності. Розпочався його відхід від технологій імпресіонізму. У 1885 році він познайомився з Полем Сіньяком та Жоржем Сьора. Обидва спирались на реналітничну методу, але суху і помітно наукову, методу створення зображень малими мазками як у мозаїках. Засіб отримав назву пуантилізм. Засіб не настільки відрізнявся від технологій імпресіонізму, щоби називати його революційним чи доволі відмінним. Для Піссарро він здався цікавим і в 1885—1888 роках художник провів у його вивченні та запровадженні у власну художню практику.

«Будинок глухої жінки та дзвіниця в Ераньї», 1886, Музей мистецтв Індіанаполіса, США «Селянські будинки, Ераньї», 1887, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Сідней «Село Ераньї, врожай яблук», 1888, Даллас «Косовиця в Ераньї», 1889

Пізні твори Лондон, Гайд Парк, 1890 Париж, пляс дю Гавр, 1893, Художній інститут Чикаго Схід сонця в лютому, 1893, Отерло, Крьоллер Мюллер, Голландія Ераньї, заквітчане дерево сливи,1894, Міст у Руані. Дощовий день,1896, Художня галерея Онтаріо, Торонто Бульвар Монмартр, Париж, Ермітаж, Петербург Бульвар Монмартр,1897, Єрусалим, музей Ізраїля Руан, вулиця Епісері, 1898,приватна збірка Руан, вулиця Епісері. Ефект сонячного освітлення, 1898, Метрополітен-музей Автопортрет в береті, 1898, Нью-Йорк Краєвид у Руані, 1898, Гонолулу Сад Тюїльрі взимку,1899, Метрополітен-музей Натовп у саду Тюїльрі взимку, 1899, МЕТ Селянки ворошать сіно, 1901, Онтаріо, Оттава. Лувр. Ранок, 1901, Сент Луїс, Міссурі Лувр. Ранок, зимове сонце,1901, Гонолулу Понт Неф (Новий міст у Парижі), 1902, Будапешт Автопортрет в окулярах, 1903,Лондон

Картини без позначки року «Панорама Лувенсьєна», Лондон «Корова на пасовиську», музей д'Орсе «Пагорби Понтуаза» «Норвуд» «Ваза з квітами», Амстердам «Обмолот зерна машиною» «Провінційний вокзал» «Площа Французького театру» «Жінка в зеленій хустині» «Базар на пласа Майор», Каракас.

Портрети

Краєвиди

Метрополітен-музей

Натюрморти

Див. також Салон відхилених Предки

Примітки

Джерела і посилання Юденич И. В., Пейзажи Писсарро в Эрмитаже. Л., 1963; Камиль Писсарро. Письма. Критика. Воспоминания современников (пер. с франц.; вступ. ст., сост. и примеч. К. Г. Богемской), М,, 1974; Pissarro L. R., Venturi L., Camille Pissarro, son art, son œuvre, v. 1-2, P., 1940; Rewald J., Camille Pissarro, N. Y., 1963. Каміль Піссарро. Віртуальна галерея робіт