Іва́н Іва́нович Бі́лик (1 березня 1930, Градизьк, сучасна Полтавська область, УРСР — 27 листопада 2012, Київ, Україна) — український письменник, історичний романіст, перекладач болгарської літератури, лауреат Шевченківської премії (1991), лауреат Всеукраїнської премії ім. М. Старицького (1994)

Біографія У 1950-ті роки вчителював у сільській школі на Чернігівщині, безуспішно намагався поступити на архітектурний та історичний факультети, до театрального інституту. 1961 року закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював у редакціях газет («Робітнича газета», «Молодь України», «Літературна Україна») журналу «Всесвіт».

Друкувався з 1956 року. Член Спілки письменників України з 1967 року.

У 1968 році виходить перший надрукований роман «Танго» — про життя українців в еміграції.

Автор сенсаційних українських історичних романів радянських часів — «Меч Арея» (1972) і «Похорон богів» (1986).

Відразу після видання обидві книги стали бестселерами. Втім, «Меч Арея» 1972 року піддався жорсткій критиці за «націоналізм» та «антиісторизм». Його заборонили та вилучили з бібліотек, нерозпродані примірники — з книгарень (встигли знищити 5 тисяч примірників — із 65 тисяч накладу). Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції «Літературної України» (3,5 роки був безробітним, лише в 1976 році вдалося влаштуватися в редакцію часопису «Всесвіт» на посаду «секретар-друкар»), позбавили права друкуватись, піддали цькуванню в пресі.

Після того книжка в СРСР поширювалася «з рук у руки», але була перевидана за кордоном — у Канаді, Америці, Великій Британії та інших країнах. На теперішній час витримала 15 перевидань (в тому числі 9 — за кордоном).

Роман «Похорон богів», написаний у 1986 році, події твору охоплюють період IX—X ст. на землях Київської Русі. Основна тема твору — становлення Київської держави, боротьба за незалежність, проти чужоземного втручання у розвиток держави, приєднання до кола розвинутих на той час народів, події, що відбувалися перед і під час встановлення християнства на Русі.

Перший написаний письменником роман «Яр» (1958 рік) був надрукований у 2008 році. У ньому використані матеріали із життя українського села в часи Голодомору 1932—1933 років, під час Другої світової війни і повоєнних років. Герої роману мислячі, інтелігентні люди, які потрапили між жорна двох імперій. Їх доля — це доля українського народу, який намагалися зробити покірним учасником політичних ігор.

Відомий також як перекладач творів сучасних болгарських письменників (Е. Коралова, Е. Станева, П. Вежинова, А. Гуляшки, І. Давидкова, І. Петрова, К. Калчева, Б. Димитрової, Б. Райнова, М. Марчевського та інших). Переклав із болгарської на українську мову майже три десятки повістей та романів.

Помер після тривалої хвороби у віці 82 років.

Відзнаки Лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка за історичний твір «Золотий Ра» (1991) Всеукраїнської літературної премії за найкращий роман року за роман «Не дратуйте грифонів» (1993). Премії імені М. Старицького за роман «Не дратуйте грифонів» (1994). Відзнаки «Золотий письменник України» (2012).

Твори «Танго» (роман, 1968) — про життя української еміграції. «Меч Арея» (роман, 1972) «День народження Золотої рибки» (роман, 1977) — про будівництво ГЕС, шкідливої для навколишнього середовища; порушено проблеми відповідальності особи перед суспільством і природою. «Земля Королеви Мод» (роман, 1982) — апофеоз людини, яка зберігає гідність і честь у найскрутніші моменти життя. «Похорон богів» (роман, 1986) — про події IX—X століть на землях Київської Русі. «Золотий Ра» (1989) — «Історії» Геродота у вільному переказі. «Яр» (роман І. Білика — написаний 1958, виданий 2008 року)

Трилогія «Скіфи»: «Дикі білі коні» (роман, 1989) «Не дратуйте ґрифонів» (роман, 1993) «Цар і раб» (роман, 1992).

Інше Цар, якого вигодувала собака  — історичне оповідання (є складовою частиною книги «Золотий Ра»). Дарунки скіфів  — історичне оповідання (є складовою частиною книги «Золотий Ра»). Аксіоми недоведених традицій  — післяслово до роману «Меч Арея», яке одночасно є обґрунтуванням поглядів автора на історію. До написання автором цього післяслова рецензенти взагалі не допускали «Меч Арея» до друку.

Вшанування пам'яті У 2019 році на честь Івана Білика перейменовано Яблуневу вулицю у Києві.

Примітки

Посилання

Білик Іван Іванович Біографія на сайті Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Твори Івана Білика у е-бібліотеці «Чтиво» Ліна Кушнір. Іван Білик: Гіпотези теж мають право на життя // Україна молода, № 38 (3804), 27.02.2010 Іван Білик: Євген Марчук переконував мене відмовитися від «Меча Арея» // Друг читача, 2009 Білик Іван Іванович (на сайті Ін-ту історії України НАНУ) Твори Івана Білика на «Українському Центрі» http://ukrnationalism.com/publications/1369-zolota-pam-iat-ivan-bilyk.html