Ступенюва́ння — творення окремих форм чи словосполучень в якісних прикметників і прислівників, що виражають різні ступені прояви ознаки (якості), притаманої визначуваному ними предмету. Ці форми зовуть «ступенями порівняння».
В українській мові Українська мова розрізняє три ступені порівняння: звичайний (нульовий), вищий і найвищий. Звичайний ступінь показує ознаку предмета (червоний, швидко); Вищий ступінь показує інтенсивнішу появу даної прикмети, відносне її збільшення (червоніший, швидше); Найвищий ступінь показує її найінтенсивнішу прояву, наявність її серед трьох і більше предметів у найвищій мірі (найсильніший, найшвидше). Звичайний ступінь часто використовується як основна форма слова, що використовується в словниках (так звана лема, канонічна форма лексеми).
Правила утворення ступенів порівняння Ступенюються лише якісні прикметники. Відносні й присвійні прикметники ступенів порівняння не мають (форми залізніший, більш залізний, більш дерев'яний, нескінченніший, більш овечий, більш батьків неможливі). Не ступенюються ті якісні прикметники, коли вони самі вказують уже на певну міру якості: премудрий («дуже мудрий»), завеликий («надто великий»), старезний («надзвичайно старий»), холоднуватий («трохи холодний»), тихесенький («дуже тихий»). Не ступенюються ті якісні прикметники, що позначають безвимірну ознаку (босий, сліпий, гнідий, чалий, фіолетовий). Не ступенюються якісні складні прикметники (світло-зелений, кисло-солодкий, чорноволосий) тощо.
Елятив Безвідносну інтенсивність високого й найвищого ступеня прикмети висловлюють форми елятива (дуже червоний, червоний-червоний, червонісінький). Окремі форми вищого ступеня, втрачаючи своє первісне значення вищої міри ознаки, можуть набирати значення звичайного ступеня. Наприклад, «перший» — від дав.-рус. *первший («більш перший», «первіший»), розмовне західноукраїнське «більший» («дуже великий»). Крім ступенювання суфіксами «-іший», «-ший» (ясн-іший, швид-ший і префікса «най-» (най-ясн-іший, най-швид-ший) зрідка трапляється суплетивне ступенювання (великий — більший, малий — менший, добрий — кращий, ліпший, злий — гірший) та аналітичне ступенювання (більш поширений, найбільш поширений). Існують і діалектні форми ступенювання, що відрізняються від літературних: найвеликий («найбільший»), май більший («більший»).
Див. також Ступенювання в праслов'янській мові
Примітки
Література
Посилання