Супі́й — річка в Україні, на Придніпровській низовині. Ліва притока Дніпра. Впадає до Кременчуцького водосховища.
Назва Походження назви остаточно не встановлено. ЇЇ виводять від слов'янського преф. *So-pojь > українська неозначена форма дієслова спити (сьпити) «стікати».
За іншою версією, назва річки походить від давнього слова суп, супій, - тобто "яструб".
Загальний опис Довжина 130 км, сточище — 2000 км², переважаюча ширина долини 1,3—3 км, річища 2—8 м (у пониззі — до 20 м).
Бере початок з болота біля села Свидовець у Ніжинському районі Чернігівської області і тече Придніпровською низовиною. Долина широка (до 2—2,6 км), з пологими схилами. Заплава часто заболочена, пересічна її ширина 0,5—1 км. Річище майже на всьому протязі каналізоване. Похил річки 0,35 м/км. Живлення мішане, основне — снігове. Замерзає наприкінці листопада, скресає у 2-й половині березня. Є водосховище (озеро Супій). Використовується для водопостачання.
Притоки Малий Супій, Сага, Супієць (праві); Іржавець, Фараон, Бутовщина, Ковраєць (ліві).
На Супої стоїть місто Яготин, водосховище — Супійська осушувальна система.
Природно-заповідний фонд У верхній течії знаходяться гідрологічні заказники Болото «Супій» та Свидовецький.
У середній течії розташована природоохоронна територія — Усівський заказник, а також регіональний ландшафтний парк «Яготинський імені гетьмана Кирила Розумовського».
Заплава річки знаходиться у межах об'єкта Смарагдової мережі «Заплава Супою» UA0000237.
Сучасний стан Сучасний стан водосховища в районі міста Яготин незадовільний і є на межі екологічної катастрофи.
Якщо за радянських часів озера та протоки регулярно чистили від надлишків мулу та поглиблювали, то пізніше жодних робіт не проводилось. Через брак коштів у місцевому бюджеті та в міністерстві екології України озера Великий та Малий Супій постійно з року в рік здавали в оренду. Приватні орендарі варварськими методами (методом повного скидання води через шлюзи задля зручності вилову) знищували природні джерела в озері, що призвело до замулювання джерел, падіння рівня води, масової загибелі риби, раків та мальків. Ці зміни викликали катастрофічне падіння ґрунтових вод у криницях по всьому Яготинському та Згурівському районах.
Додаткова причина пересихання озер Великий та Малий Супій — перекриття притоку води вище, в так званому Черкасівському ставку, приватними орендарями.
Також на загальний рівень води та його катастрофічне падіння впливають чинники безконтрольного вирубування дерев та зміни клімату.
Примітки
Література
Прядко О. Давньоруське городище Піщане на р. Супій // Археологія i фортифікація Украïни. Зб. Матер. V Всеукраïнськоï науково-практичноï конференціï. Кам’янець-Подільський, 2015. С. 124—128. Довгорук Ю.О. Супійська дослідна меліоративна болотна станція в період німецько-фашистської окупації УРСР (1941-1943 рр.) https://inb.dnsgb.com.ua/2018-2/08.pdf