Освальдо Гуаясамін (, , *6 липня 1919, Кіто, Еквадор — †10 березня 1999, там же) — живописець і скульптор з Еквадору, відомий майстер з Латинської Америки 20 століття. Малював стінописи, портрети, пейзажі, символічні образи в картинах.
Біографія Освальдо народився в бідній родині в місті Кіто. Злидні були повсякденною буденністю. Родина мала 10 дітей, Освальдо був найстаршим. Батько був індіанцем, мати - з метисів. Прізвище Гуаясамін перекладається з діалекту мови Кечуа як «Білий птах».
В школі навчався погано, поміняв декілька шкіл. Нічого, окрім малювання і гри на гітарі, хлопця не приваблювало. Важливим етапом в житті Гуаясаміна було навчання в Школі красних мистецтв міста Кіто. В школі мистецтв він навчався з насолодою і пристрастю, яку закінчив на відмінно у 1941 році. Вже у 1942 році сам організував свою першу виставку. Його почав пестити успіх і художник отримав запрошеня на роботу до Сполучених Штатів.
Магніт Сполучених Штатів
Це звична практика в Америці 20 століття, де могутня фінансова держава запрошує до праці на своїх теренах митців з різих країн і різних за фахом. В Сполучених Штатах тимчасово працювали Ігнасіо Сулоага ( Іспанія ), скульптор Карл Міллєс ( Швеція ), актори Ів Монтан , Катрін Деньов ( Франція ).
Періоди творчості
Сам художник поділяв всю свою творчість лише на 2 періоди : « Я та індіанці ». «Гуаканьян» ( в перекладі з кечуа Дорога сліз).
Дорога Сліз
Цікавішим і значущішим виявився цикл «Дорога Сліз». Створений за 2 роки цикл має 103 картини і відтворює життя індіанців Латинської Америки. Дещо графічна манера живопису Гуаясаміна з використанням художнього образу-знаку і обмеженого колористичного ладу дозволяла працювати дуже швидко.
Після великого вернісажу в Кіто у 1951 році, картини виставляли в багатьох мистецьких центрах світу.В 1956 році в Іспанії цикл отримав премію. Портрети
Гуаясамін неодноразово звертався до створення портретів. Незважаючи на спрощену манеру малювання, вони реалістичніші, ніж головна частина творів художника.Серед них і портрет політичного лідера Куби - Фіделя Кастро, Саскії Гуаясамін, Тоті Родрігес, Габріели Містраль, декілька автопортретів.
Визнання при житті Освальдо Гуаясамін мав визнання при житті. Про це свідчать вернісажі в столицях різних країн світу. У 1983 році його картини побачили глядачі в Москві і в музеї Ермітаж. Виставку творів Гуаясаміна створив в 1973 році Музей сучасного мистецтва в Парижі. Кількість відвідувачів виставки сягнула півтора мільйона.
Художня манера Мистецтвознавці вказують на впливи на творчість художника витворів художників Мексики 20 століття(Діего Рівера , Ороско, Сікейрос тощо). Це так і не так. Бо ніякий з справжніх художників Латинської Америки не міг байдуже пройти повз видатні досягнення мексиканських майстрів в стінописах, в станковому живопису, в розробці власне латиноамериканської тематики. До того ж, Гуаясамін жив в Мексиці, на власні очі бачив услівлені стінописи, працював в майстерні Хосе Клементе Ороско (1883—1949). Але незначні запозичені деталі не зробили з Гуаясаміна копіїста чи невдалого епігона Ороско. Його індивідуальна манера вибудована на символічному використанні фарб і образів, стилізації індіанських облич, особливій деформації художніх форм при збереженні реалістичних витоків цих форм. Людські руки відіграють часто головну роль в картинах Гуаясаміна і вражають виразністю, значно більшою, ніж людські обличчя.
Художник довго страждав від расизму оточення, прини́ження і обра́з, штучної відокремленості себе, як індіанця за походженням. Тому темами його картин стали людське страждання, сліпий відчай, острахи, пригнобленість людини і спротив цьому пригнобленню, туга.
Потяг до символів значно відбився в пейзажах, де переважають значно спрощені форми і гір, і будинків, і водойм. При цьому вони цілком впізнаваємі.
Колекціонерська діяльність
Освальдо Гуаясамін був колекціонером. Після отримання фінансової незалежності і добробуту почав активно колекціонувати кераміку індіанців доколумбової Америки, витвори мистецтва колоніального періоду (релігійний живопис, релігійна скульптура), картини деяких майстрів, тісно пов'язаних з культурою Іспанії (Гойї, Пікассо тощо ).
Цінна збірка витворів мистецтва знаходилась у власному будинку художника. Будівля в колоніальному стилі була доповнена модерновою добудовою за проектом самого Гуаясаміна, що цікавився архітектурним проектуванням, будівництвом, архітектурою. Але переважна діяльність в галузі живопису не давала змоги приділяти багато часу власній архітектурній практиці.
У 1978 році відомий вже тоді художник передав в дарунок державі Еквадор близько 500 картин і скульптур колоніального періоду, археологічні пам'ятки доколумбового періоду, картини Гойї і Пікассо. Посмертна слава Створений Музей Гуаясаміна. Працює особистий Фонд Гуаясаміна. В Кіто побудована Каплиця Людства в занадто спрощених формах, притаманних і художній манері митця, але з використанням модуля.В каплиці експонують деякі твори Гуаясаміна. Твори митця неодноразово друкували різні видання світу.
Посилання
Guayasamín Oswaldo Guayasamin biography Chapel of Man (Spanish and English versions) The Guayasamin museum and Capilla del Hombre- Quito Of Rage and Redemption: The Art of Oswaldo Guayasamín Oswaldo Guayasamín gallery (95 works in good resolution, Spanish)