Doom (іноді пишеться DooM або DOOM, ) — відеогра, випущена компанією id Software 10 грудня року, один з найбільш відомих та популярних шутерів від першої особи. Вона багато в чому здійснила визначальний ідейний вплив на подальший розвиток жанру шутерів.
Doom заснувала серію, в якій згодом вийшли Doom II: Hell on Earth (1994), а також додатки The Ultimate Doom (1995), Master Levels for Doom II (1995) і Final Doom (1996). Гра була розроблена для PC/DOS, потім перенесена на багато платформ, включаючи дев'ять ігрових консолей. 2004 року вийшла гра Doom 3, що по-новому викладає стару історію, за мотивами якої в 2005 році було знято кінофільм. У травні 2016 року вийшла гра-перезапуск серії, що є переосмисленою Doom і має ту ж назву, стилізовану для розрізнення як DOOM.
Ігровий процес
Основи Гравцеві пропонується взяти на себе роль піхотинця, що опинився на базі Фобоса, де внаслідок невдалого експерименту в наш світ прорвалися демони з Пекла. Піхотинець мусить боротися з демонами, щоб вижити, вирішувати просторові і зрідка логічні завдання, шукати сховки зі зброєю, боєприпасами та амуніцією. Ігрові рівні є заплутаними лабіринтами з коридорів і кімнат, де знаходяться численні двері, ліфти, шахти, секретні приміщення і різнокольорові ключі й кнопки для їх відкриття. Саме оточення часом є небезпечним: підлога залита лавою, кислотами різної сили, водою, де можна втонути, отруйними відходами. Ігровий процес багато в чому ґрунтується на складності та інтерактивності оточення. На деяких рівнях є телепорти, які миттєво переносять гравця в інше місце.
Піхотинець може нести 7 видів зброї та набої до неї. Він завжди може скористатися власними кулаками, але також має пістолет, а з часом знаходить дробовик, кулемет, ракетомет, плазмову рушницю і винятково потужну установку BFG 9000. В Doom, як і в Wolfenstein 3D, в лінійці стану внизу екрана показується обличчя головного героя, що реагує на поточні події (дивиться у напрямку атаки, озирається, кровожерливо посміхається при підбиранні хороших предметів і зброї, покривається кров'ю при зменшенні здоров'я).
Новаторською особливістю Doom стало те, що рівень може істотно змінюватися впродовж проходження, що досягається переважно за допомогою рухомих стель та підлог. Деякі ділянки здатні рухатися як за бажанням, так і без бажання гравця, інші можуть з каменю перетворитися на кислоту, треті відкривають таємні двері із засідкою. Стелі деяких приміщень можуть опуститися, як прес, та задавити піхотинця. Кнопками відкриваються проходи, недоступні раніше, активуються двері тощо. Так чи інакше, кінцевою метою гравця є знайти вихід з рівня. Це може бути вимикач у кімнаті з написом Exit, люк в підлозі, особливий телепорт або монстр-бос, котрого доведеться знищити. Двері позаду можуть несподівано зачинитися, а поряд виникнути вороги. Попри певну примітивність та причетність до жанру шутера, у Doom були риси пригодницького жанру, що вимагали активного дослідження рівня. Для допомоги в цьому існує функція автокарти, яка на окремому екрані показує вже досліджені місця.
В оригінальній версії для DOS керування здійснювалося з клавіатури. Так для руху служили стрілки, автокарта викликалася клавішею Tab, а біг вмикався із затисненням Shift. Зміна зброї відбувалася натисканням номерних клавіш від 1 до 7.
Вороги Doom має великий, як на свій час, набір ворогів, представлених демонами і людьми, оберненими на зомбі. Чудовиська різних видів можуть ворогувати між собою, якщо випадково хтось із них влучить в іншого. Монстр-жертва переключає агресію на кривдника, ігноруючи гравця. Це створює «розбрати», показуючи хаос пекла і дозволяючи гравцеві стикати ворогів лобами. Однак монстри однакового виду (наприклад, два Барони Пекла) не зможуть завдати шкоди один одному.
В Doom зустрічаються такі вороги:
Зомбі () — найперший ворог у Doom, колишня людина. Користується пістолетом, судячи зі звуку атаки і добуваних з нього трофеїв — пістолетної обойми. Проте насправді його зброя більш схожа на гвинтівку. Рівень небезпеки низький, але на високих рівнях складності зомбі дуже небезпечні у групах. Здоров'я зомбі — 20 очок. Сержант / зомбі з дробовиком () — посилена версія зомбі. Його зброєю є рушниця, котра дозволяє атакувати здалеку. З цього ворога випадає його рушниця із чотирма патронами. Рівень небезпеки середній, але на високій складності смертоносні у групах. Здоров'я у нього 30 очок. Біс () — монстр, що найчастіше зустрічається у грі. Біс жбурляється в піхотинця вогняними сферами та у ближньому бою пробує роздерти пазурами. Рівень небезпеки низький, переважно використовується як гарматне м'ясо, але на великих рівнях складності дуже небезпечний у групах. Здоров'я у нього 60 очок. Демон / Пінкі () — рожевий двоногий монстр, який не має дистанційної атаки, але може дуже нашкодити гравцю у ближньому бою. Проти нього дуже ефективна бензопилка, при добрій вправності нею можна нашкодити багатьом демонам без особливої шкоди для гравця. На великому рівні складності дуже небезпечні. В нього 150 очок здоров'я. Привид () — особливий підвид демона, єдиний у всій грі монстр, який є невидимим, реально — напівпозорим. Завдяки цій властивості стає важко помітним у темних приміщеннях. На високих рівнях складності він прискорюється та в темних приміщеннях може становити смертельну небезпеку для гравця. Загублена душа () — великий летючий череп більше людського, охоплений вогнем. Має дуже швидку атаку та середню силу. Хоч душі дуже швидкі, вони мають повільну реакцію та можуть полетіти у те місце, де піхотинець був 2 секунди потому. Вони не дуже небезпечні через їх повільну реакцію навіть на високій складності, але небезпечні у групах. У них здоров'я 100 очок. Какодемон () — великий летючий, майже сферичний червоний монстр із синьою пащею, великою кількістю білих рогів, та одним великим жовтим оком. У пащі матеріалізуються згустки зеленої плазми, якими він і атакує. У ближньому бою орудує своїми іклами. Можливо назва походить від грецької «kakodaemon»-злий дух, та може від синоніма слова демономанія-«cacodemonomania», тобто маячня психічно хворої людини, що нею заволодів злий дух. Дуже небезпечні у маленьких закритих приміщеннях. Він має 400 очок здоров'я. Барон пекла () — одна з наймогутніших демонічних істот, які зустрічаються в усіх класичних іграх Doom. Барон має вигляд мускулистого двоногого демона, схожого на цапа, з червоною шкірою та засмаглими ногами з чорними копитами. Його руки вкриті легким зеленуватим відтінком, але він стає більш виразним під час бойової атаки. Атаки Барона пекла схожі на атаки Біса. Вони кидають на відстань зелені, схожі на плазму, вогняні кулі. А в ближньому бою вони буде царапати противника гострими кігтями. Маючи 1000 очок здоров'я, барони є одними з найстійкіших істот у грі, їх перевершують лише Кібердемон і Демон-павук. Кібердемон () — бос «Doom», величезний демон зі штучною ногою та вмонтованою замість однієї руки ракетною установкою. Вкрай небезпечний через величезну кількість здоров'я у 4000 очок, потужних та швидких ракет. Кібердемон невразливий до ударної хвилі ракет і бочок, так що завдати йому пошкодження ракетою можна тільки при прямому попаданні. Втрата від ракет кібердемону точно така сама, як і від ракет гравця. Павук-ватажок () — фінальний бос «Doom», який згідно з сюжетом гри, спланував вторгнення демонів на Марс та його супутники. Ззовні виглядає як величезний мозок з очима та обличчям, прикріплений до металевого каркаса на чотирьох ногах, який нагадує ноги павука. Як озброєння, використовує потужний багатоствольний кулеемет, що завдає високої шкоди поблизу, і від якого на відкритій місцевості практично неможливо ухиляться. Він має 3000 очок здоров'я.
Рівні складності
В Doom гравець може вибрати один з п'яти рівнів складності. Вони мають певні суттєві відмінності, а також, продовжуючи традицію Wolfenstein 3D, довгі й характерні назви:
'I'm too young to die () — найлегший рівень складності. Кількість ворогів — мала. Агресивність ворогів — низька. Кількість набоїв, що можна узяти — подвоєна. 'Hey, not too rough''' () — легкий рівень складності. Від попереднього відрізняється тільки тим, що кількість набоїв, що підбираються, не подвоюється. 'Hurt me plenty () — середній рівень складності. Кількість ворогів — середня. Агресивність ворогів — середня. Кількість набоїв, що підбираються, не подвоюється. 'Ultra-Violence' () — важкий рівень складності. Кількість ворогів — велика. Агресивність ворогів — висока. Кількість набоїв, що підбираються, не подвоюється. 'Nightmare!' () — надвисокий рівень складності. Кількість ворогів — нескінченна, монстри постійно відроджуються. Агресивність ворогів — висока. Кількість патронів, що підбираються, подвоюється. Вороги пересуваються й атакують удвічі швидше, ніж звичайно. Всі вороги, крім босів і ворогів, які не мають трупів (елементалі Болю і Втрачені душі), постійно спавняться. Ніякі чит-коди, крім IDCLEV # # (переносить на рівень під номером, вказаним замість #), на цьому рівні складності не діють. При виборі цього рівня складності гра запитує у гравця додаткове підтвердження на запуск, попереджаючи, що «цей рівень навіть близько не є чемним».
Багатокористувацька гра В Doom є два багатокористувацьких режими: кооперативна гра та Deathmatch. Кооперативна — модифікація звичайної одиночної гри, коли декілька гравців разом проходять рівні, борючись проти монстрів. У режимі Deathmatch гравці перестрілюються один з одним, змагаючись в наборі очок за вбивства.
Починаючи з версії 1.5, в Doom з'явився режим Deathmatch 2.0. Правила Deathmatch 2.0 і стали класичними правилами режиму Deathmatch взагалі (недолік Deathmatch 1.0 полягає в тому, що підібрані аптечки/патрони більше не поновлюються на тому ж місці). Тут гравці з'являються в лабіринті зі слабкими пістолетами. У лабіринті можна знайти потужнішу зброю. Коли зброя підбирається, вона зникає, а через деякий час з'являється знову. За кожного убитого суперника гравець заробляє одне очко (фраг), за самогубство (випадкове також) фраг віднімається. Убитий миттєво воскресає в іншому місці з пістолетом. Перемагає той, хто заробив більше фрагів.Doom підтримує до 4 гравців по локальній мережі (протокол IPX), модему і послідовної консолі.
Спеціальних рівнів для гри в Deathmatch не було, тому грали на звичайних рівнях для одиночної гри. При цьому натиснення на кнопку виходу закінчувало рівень, і всі переходили на наступний. Передбачалося, що гравці можуть закінчити перестрілку тоді, коли вони самі захочуть. Насправді ж через необдумані натискання клавіш гра часто закінчувалася передчасно. Сторонні розробники або не робили виходу взагалі (але тоді втрачали можливість побачити таблицю фрагів), або ставили так званий кооперативний вихід: щоб закінчити рівень, були потрібні узгоджені дії двох гравців.
Чит-коди Чит-коди або чити () — спеціальні коди, що вводяться з клавіатури, які дозволяють отримати в грі певні переваги. Варто зазначити, що чит-коди традиційно засуджуються спільнотою геймерів, адже геймер при проходженні гри свідомо полегшує собі завдання. В Doom для активації коду потрібно просто швидко набрати комбінацію букв на клавіатурі в будь-який момент гри. Зважаючи на популярність Doom, деякі її коди також стали дуже відомі. Найпопулярнішим є код IDDQD, який робить гравця невразливим, а також IDKFA, який дає гравцеві всю зброю, набої, ключі, а також 200 % здоров'я і броні (менше відомий його варіант IDFA, який дає все те ж саме, за винятком ключів). Інші коди: IDBEHOLDL — максимальне освітлення на всьому рівні, IDCLIP (проходження крізь стіни, в першій Doom замість нього був код IDSPISPOPD), IDDT — повна карта рівня, IDCLEV # # (перехід на рівень номер # #) та інші.
У сучасних портах для запуску Doom з покращеною графікою в сучасних операційних системах нерідко є консоль (див. серія ZDoom-портів), і підтримуються коди у вигляді консольних команд (наприклад god, fly, give тощо), більшість з яких є копіями таких кодів із Quake — іншої популярної гри від творців Doom.
Сюжет