Георг Моріц Еберс (, 1 березня 1837, Берлін, — 7 серпня 1898, Тутцинг, Баварія) — німецький вчений-єгиптолог і письменник, який виявив в Луксорі зимою 1873—1874 давньоєгипетський медичний папірус середини 16 століття до н. е. («папірус Еберса»). Папірус Еберса, який наразі зберігається в бібліотеці Лейпцизького університету є унікальним свідченням про медицину Стародавнього Єгипту.
Наукова діяльність
Еберс навчався в Геттінгенському університеті на юридичному факультеті, а потім в Берлінському університеті спеціалізувався на східних мовах і археології. Став спеціалістом з єгиптології, в 1865 році він отримав звання доцента Єнського університету, а в 1870 став професором єгиптології в Лейпцизькому університеті.
Еберс здійснив дві наукові експедиції до Єгипту. Результатом першої стало дослідження «Стародавній Єгипет і книги Моїсея» (1867—1868 рр.), результатом другої — відкриття і дослідження медичного «папірусу Еберса» (1874). Папірус Еберса був першим із знайдених давньоєгипетських документів, що містили розгорнуті свідчення про медицину цього періоду. Папірус являє собою сувій завдовжки понад 20 метрів з 108 колонками тексту. Він датується часами правління Аменхотепа I (приблизно 1536 роки до н. е.)
Фундаментальними науковими працями Еберса стали «Стародавній Єгипет в історії і Письмі» (1880), де він намагався довести, що наукові дані єгиптології підтверджують свідоцтва Біблії, путівник по Єгипту (1886) і життєпис його учителя професора єгиптології Карла Ріхарда Лепсіуса (1885). 1889 року Еберс через стан здоров'я залишив наукову роботу.
Він остаточно оселився в своєму літньому будинку в Тутцингу на березі Штарнберзького озера, де і помер. В Тутцингу Еберса відвідували його друзі — діячі літератури і мистецтва, в тому числі художник Лоуренс Альма-Тадема, за свідченням якого багато єгипетських картин були навіяні йому спілкуванням з Еберсом.
Літературна діяльність Еберсу належала ідея популяризації історії Стародавнього Єгипту, його побуту, культури і мистецтва шляхом створення історичних романів. Він виявився талановитим літератором. І після першого роману «Дочка фараона» (1864), який викликав здивування і недовіру в наукових колах, вийшов роман «Уарда» (1877), який вже зустріли із захопленням як широка публіка, так і вчені, які визнали повну відповідність побутових та історичних деталей роману до наукових даних. Характерною особливістю усіх художніх творів Еберса є чудова з усякого погляду науковообґрунтована реконструкція зображуваної епохи, бо кожна деталь, кожний факт був попередньо всебічно проаналізований Еберсом-вченим, перш ніж використовуватися Еберсом-письменником. Таким чином, остаточному втіленню задуму будь-якого роману передувала копітка, по суті науково-дослідна робота.
Еберс написав 12 романів із різних періодів історії Стародавнього Єгипту (цей цикл охоплює період з часів царювання Рамсеса II — середина 14 століття до н. е. — до перших років встановлення над Єгиптом арабського панування в середині VII століття після Різдва Христового), а також декілька романів про європейську історію XVI століття.
Романи
Давньоєгипетський цикл
Дочка фараона (1864, ). Уарда (1877, ). Адже я людина (1878, ). Сестри (1880, ). Імператор (1881, ). Питання (1881, ). Серапіс (1885, ). Наречена Ніла (1887, ). Ісус Навін (1890, ). Тернистий шлях (Каракалла) (1892, ). Клеопатра (1893, ). Арахнея (1897, ).
Романи з історії XVI століття
Дружина бургомістра (1882, ). Слово (1882, ). Гред (1889, ). В кувальному вогні (1894, ). Барбара Бломберг (1896, ).
Праці в перекладі на російську Собрание сочинений в 11-ти томах. — , 1993—1994. Собрание сочинений в 9-ти томах. — , 1997—1998.
Примітки
Посилання
Твори Георга Еберса на Проєкті Гутенберг Тексти романів Георга Еберса в російському перекладі Summary Bibliography: Georg Ebers