Клоп-черепашка шкідлива (Eurygaster integriceps Put.) — вид клопів з родини клопів-черепашок (Scutelleridae), один з найважливіших комах-шкідників зернових культур. Поширений, головним чином, в Південній Україні, де є головною причиною невисокої якості зерна. Дає одне покоління на рік. Часом розмножується у масовій кількості.

Зовнішній виглядВредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. Том 1. Вредные нематоды, моллюски, членистоногие. К.: Урожай, 1987. — 440 с. Тіло широкоовальне (9–13 х 6–7 мм), досить опукле. Забарвлення мінливе — від світло-коричневого до сірого й чорного. Зверху тіло прикрите великим, широким щитком так, що не видно ні крил, ані черевця.

Головні ознаки: Пучков В. Г. Щитники. Випуск 1. Фауна України, т. 21. — К.: Вид-во АН УРСР, 1961. — 338 с. наличник на вершині вільний, спереду не закритий вилицями; бокові краї передньоспинки помітно вигнуті; передньоспинка не менш як в півтора рази довша за голову; щиток посередині із тупим, місцями пунктированим повздовжнім підвищенням і з гладенькими горбиками біля основних кутів

Яйце кулькоподібне, має 1 мм у діаметрі, попервах зелене, але згодом темнішає. Личинка 1-ї вікової стадії майже чорна, із віком поступово світлішає, у старшому віці має помітні зачатки крил.

Спосіб життя Комаха зимує у листяній підстилці та у верхньому шарі ґрунту попід нею. Коли температура тут досягає 12–13°C (звичайно це кінець березня — квітень), клопи стають активними. Вдень вони з'являються на поверхні, лазять по рослинах, літають, харчуються соком злаків, часом паруються, а на ніч повертаються у підстилку. Коли встановлюється тепла погода (18–20° вдень), вони починають перелітати на посіви зернових. Зазвичай це збігається з розпусканням бруньок на тополі, клені й дубі. При цьому клопи долають до 20 км одноразово, а загалом можуть здійснити міграції на відстань до 100 км. Інколи їх зграї заносить на поверхню Азовського та Чорного морів. Тут комахи гинуть або виносяться хвилями на берег, тут обсихають і перелітають на поля.

Головна кормова культура шкідливої черепашки — озима і яра пшениця, харчуються вони також на інших культивованих (жито, овес, ячмінь, тритикале, житняк, бромус та дикорослих тонконіг, егілопс , пирій, вівсюг тощо) злаках. Дорослі клопи (імаго) годуються також на рослинах з інших родин — айстрових, шорстколистих, глухокропивових, навіть на молодих пагонах хвойних дерев.

Через 5–12 днів після заселення посівів самиці починають відкладати яйця. Це триває до кінця червня — початку липня, коли імаго відмирають. Яйця відкладаються у два ряди на листя, післяжнивні рештки і навіть на землю. Плодючість самки — 50–400 яєць (залежно від погоди).

Онтогенез комахи відбувається за схемою розвитку з неповним перетворенням. Через 6–20 днів після відкладання яєць, з них вилуплюються личинки. Вони спочатку тримаються купкою на оболонках яєць, нічого не їдять, потім розповзаються і линяють. Загалом вони линяють чотири рази, личинки 5-ї стадії линяють і стають повнокрилими імаго. Якщо на цей час жнива добігають кінця, клопи догодовуються у валках, опалих колосся або зерні-падалиці..

У вологу дощову осінь і зиму клопи уражаються паразитичними бактеріями та грибками, часом смертність їх сягає 50–80 %. Яйця комахи гинуть від паразитичних перетинчастокрилих: теленомусів, мікрофанурусів, дісолькусів та інших. Дорослі клопи та старші личинки стають жертвами паразитичних мух — фазій, алофор, водогін тощо. Серед природних ворогів шкідливої черепашки — хижі клопи, сонечка, мурашки, личинки золотоочок, павуки, птахи і навіть миші.

Масові розмноження Клоп шкідлива черепашка — єдиний у своїй родині вид, котрий здатен масово розмножуватись на посівах зернових. Це зумовлене декількома природними факторами, серед яких: здатність зберігати для зимівлі запаси поживних речовин не лише в вигляді жирового тіла, а й безпосередньо у кишечнику; висока пристосованість до умов оброблювальних полів; відсутність потреби змінити кормові рослини у личинок; висока поживність культивованих злаків порівняно з дикорослими; різкі зміни сонячної активностіХасан Мохамад Махмуд. Екологічне обгрунтування закономірностей динаміки популяцій і багаторічного прогнозу масового розмноження шкідливої черепашки: Автореф. дис… канд. с.-г. наук: 03.00.09 / ; Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — Х., 2000. — 18 с.

Поширення В Україні шкідлива черепашка поширена від Криму до Лісостепу. Північна межа її ареалу проходить приблизно по лінії Первомайськ Миколаївської області — Кропивницький — Кобеляки — Карлівка — Харків. Далі на південний схід ця лінія прямує до Росії та Казахстану: Саратов — Самара — Оренбург — Кизилорда — Алмати. В роки масових розмножень (див. нижче) клопи розселюються значно північніше цієї лінії. Загалом вони мешкають також в Албанії, Греції, Болгарії, Туреччині, Ізраїлі, Сирії, Саудівській Аравії, Іраку, Афганістані й Пакистані .

Значення у природі та житті людини Подібно до інших біологічних видів, шкідлива черепашка є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Однак у зернових господарствах жуки завдають значної шкоди, особливо, коли їх чисельність і щільність досягає значних величин. Фахівці стверджують, що від шкідливої черепашки зернові культури потерпають більше, ніж від хлібних жуківМоскалець В. В.Консортивна роль ентомокомплексу в функціонуванні тритикалевого поля. URL: http// nbuv.gov.ua/j-pdf/ND_2013_5_7.pdf/

Навесні личинки клопа проколюють хоботком нижче зачатку колоса стебла і поглинають сік. У місці проколу утворюється перетяжка, внаслідок чого стебла не утворюють колосу і поступово відмирають. Личинки старших вікових стадій і імаго харчуються виключно зерномДемидов О. А., Муха Т. І. Контроль чисельності хлібних клопів в агроценозі пшениці // Пропозиція, № 6, 2019, с. 102—104. URL: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/4144 . Зерно молочної стиглості стає зморшкуватим і потрапляє у відходи. На зерні наступних стадій стиглості на місці пошкоджень утворюються прим'ятини, ендосперм стає крихким. Це погіршує хлібопекарські якості борошна.

Заходи попередження пошкоджень і зниження шкодочинності клопа-черепашки включають:

1. Збирання врожаю у максимально стислі (7–8 днів) строки. 2. Позакореневе підживлення рослин сечовиною на стадії молочної стиглості. 2. Обмежене і своєчасне застосування інсектицидів.

Розгортаються дослідження з розробки інсектицидів нового покоління (гормонів, що порушують ріст та розвиток шкідника, використання паразитів яєць, хвороботворних бактерій та грибів, хижих паразитичних нематод, розробку сортів пшениці, стійких до ураження клопами тощоDavari F., Parker, B. L.A review of research on Sunn Pest { Eurygaster integriceps Puton (Hemiptera: Scutelleridae)} management published 2004—2016 //Journal of Asia-Pacific Entomology 21(1): 352—360 — URL:https://www.researchgate.net/publication/322546473_A_review_of_research_on_Sunn_Pest_Eurygaster_integriceps_Puton_Hemiptera_Scutelleridae_management_published_2004-2016/figures?lo=1. У вивченні та розробці заходів проти шкідника важливими були праці ентомологів О. М. Кириченка, С. О. Мокржецького і М. А. Теленги.

Примітки

Джерела

http://agroua.net/plant/catalog/cg-1/c-1/info/cag-319/